Постанова № 36150649, 19.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2013 року Справа № 812/9662/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в розмірі 917,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2013 року ДПІ у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в розмірі 917,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає наступне.

Відповідач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Свердловської міської ради 13.05.2013 відповідно до витягу ЄДРЮФОП від 05.11.2013 № 822254 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Свердловську.

Станом на 14.11.2013 за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.07.2013 по 20.10.2013 в сумі 917,00 грн.

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 15.05.2013 № 932 відповідач відноситься до другої групи та здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД 80.20 - обслуговування систем безпеки.

Згідно рішення Свердловської міської ради від 10.01.2012 № 372 для другої групи платників єдиного податку встановлено фіксовані ставки на території м. Свердловська у розмірі 20 % розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, сума податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.07.2013 по 20.10.2013, що підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з урахуванням переплати в сумі 0,60 грн. складає 917,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 02.09.2013 № 464-17, однак, заборгованість відповідачем самостійно не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 917,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу

Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України. Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України 291.2. спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Виконавчим комітетом Свердловської міської ради 13.05.2013 відповідно до витягу ЄДРЮФОП від 05.11.2013 № 822254 та відповідно до довідки від 01.11.2013 № 199/18 перебуває на податковому обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Свердловську (арк. справи 5-6).

Відповідачем було обрано спрощену систему оподаткування на підставі заяви від 15.05.2013 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, та віднесено до другої групи, вид діяльності - «обслуговування систем безпеки» (арк. справи 8-9) та видано відповідне свідоцтво Серії Б від 15.05.2013 № 441275 (арк. справи 7).

Відповідно до рішення Свердловської міської ради від 10.01.2012 № 372 для зазначеного виду діяльності встановлена ставка для другої групи платників єдиного податку у розмірі 20 % розміру мінімальної заробітної плати (арк. справи 10-12).

За відповідачем обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.07.2013 по 20.10.2013, з урахуванням переплати в сумі 0,60 грн. та складає 917 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 15-16).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України ДПІ у м. Свердловську Луганській області відповідачу було направлено податкову вимогу від 02.09.2013 № 464-17 на загальну суму 458,20 грн. (арк. справи 13).

Однак, у встановлений законом строк відповідач заборгованість не сплатив.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги - такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 17, 87, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в розмірі 917,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України: р/р 31513970700072 ВДК у м. Свердловську, код одержувача 37871265 УДКСУ у Луганській області, МФО 804013, суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 917,00 грн. (дев'ятсот сімнадцять грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 19 грудня 2013 року.

Суддя І.О. Свергун