Ухвала суду № 36147894, 08.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 р.Справа № 820/2435/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. по справі № 820/2435/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтікомплекс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Айтікомплекс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 0000252220 від 16.01.12р. та № 0000322220 від 16.01.12р. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що правочини були укладені та виконані сторонами угод в повному обсязі, у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам справи, та підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. позовні вимоги задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000252220 від 16.01.12р. та № 0000322220 від 16.01.12р..

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Айтікомплекс" зареєстровано як юридична особа 28.03.2006 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з 30.03.2006 року, що підтверджується довідкою від 26.02.2007 року № 155 (а.с. 7) та є платником ПДВ.

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Айтікомплекс" з питань дотримання податкового, валютного, та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП "Рест-Профі" за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 року, ТОВ "Ліга" за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, ТОВ "Металург-2010" за період з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 3765/2220/34016453 від 29.12.2012 року (а.с. 25-39 т. 1).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 3765/2220/34016453 від 29.12.2012 року відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено та підлягає сплаті до державного бюджету податок на прибуток на загальну суму 23433,00грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 12670,00грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 10763,00грн., а також порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено та підлягає сплаті до державного бюджету податок на додану вартість по взаємовідносинам з "Рест-Профі", ТОВ "Ліга", ТОВ "Металург-2010" за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 на суму 22317,00грн., в тому числі: за січень 2012 року в сумі 5300,00грн., за лютий2012 року в сумі 6767,00грн., за квітень 2012 року в сумі 5750,00грн., за травень2012 року в сумі 4500,00грн.

На підставі Акту перевірки № 3765/2220/34016453 від 29.12.2012 року ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000252220 від 16.01.2013р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33475,50 з яких: 22317,00грн. за основним платежем, та 11158,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 22, т. 1) та податкове повідомлення-рішення № 0000322220 від 16.01.2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 35149,50 з яких: 23433,00 грн. за основним платежем, та 11716,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 23, т. 1).

Задовольняючи позов та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову виходячи з таких підстав.

Встановлено, що між ТОВ "Айтікомплекс" (замовник) та ПП "Рест-Профі" (виконавець) був укладений Договір № 070512 від 01.04.2012 року, відповідно до умов якого виконавець надає замовника послуги з супроводу та технічної підтримки комп'ютерної і офісної техніки, а замовник зобов'язується оплачувати їх. Відповідно до пункту 1.2 предмету договору зазначено, що під супроводом та технічною підтримкою комп'ютерної і офісної техніки розуміється: перевірка коректності роботи комп'ютерної і офісної техніки: як її апаратної частини, так і електронних компонентів периферійних зовнішніх пристроїв; виправлення порушень організації даних в комп'ютерах (окрім випадків фізичної поломки носіїв інформації); установка нової техніки; технічне обслуговування і настройка мереж; роботи по ремонту і технічному обслуговуванню апаратної частини комп'ютерів і електронних компонентів периферійних пристроїв, таких як монітори, принтери, джерела безперебійного живлення (вартість замінених комплектуючих оплачується окремо); технічне обслуговування систем зв'язку; заміна картриджів та компонентів ПК (а.с. 75-76 т. 1).

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт надання послуг (а.с. 78 т. 1).

Вартість послуг була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Рест-Профі", що підтверджується виписками з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку.

ПП "Рест-Профі"на адресу позивача була виписана податкова накладна № 195 від 27.04.2012 року (а.с.80 т. 1).

Наступне анулювання контрагенту позивача свідоцтва платника ПДВ не свідчить про порпушення з боку позивача.

Встановлено, що між ТОВ "Айтікомплекс" (замовник) та ТОВ "Металург-2010" (виконавець) був укладений Договір надання послуг з технічного обслуговування комп'ютерної та офісної техніки № 051211 від 05.12.2011 року, відповідно до умов виконавець надає замовника послуги з супроводу та технічної підтримки комп'ютерної і офісної техніки, а замовник зобов'язується оплачувати їх. Відповідно до пункту 1.2 предмету договору зазначено, що під супроводом та технічною підтримкою комп'ютерної і офісної техніки розуміється: перевірка коректності роботи комп'ютерної і офісної техніки: як її апаратної частини, так і електронних компонентів периферійних зовнішніх пристроїв; виправлення порушень організації даних в комп'ютерах (окрім випадків фізичної поломки носіїв Інформації); установка нової техніки; технічне обслуговування і настройка мереж; роботи по ремонту і технічному обслуговуванню апаратної частини комп'ютерів і електронних компонентів периферійних пристроїв, таких як монітори, принтери, джерела безперебійного живлення (вартість замінених комплектуючих оплачується окремо); технічне обслуговування систем зв'язку; заміна картриджів та компонентів ПК. (а.с. 81-82 т. 1).

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акти надання послуг (а.с. 84,86,88,90,92, т. 1).

Вартість послуг була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Металург-2010", що підтверджується виписками з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку.

ТОВ "Металург-2010" на адресу позивача були виписані податкові накладні № 288 від 30.01.2012 року, № 67 від 06.02.2012 року, № 167 від 17.02.2013 року, № 177 від 22.02.2012 року, № 238 від 29.02.2012 року (а.с. 94-97 т. 1).

Замовлені позивачем у ПП "Рест-Профі" та ТОВ "Металург-2010" послуги, були попередньо замовлені позивачу ТОВ "С-Теллур", КП "МКПВ", ТОВ "КАСКАД-ГРУПА БЕЗПЕКИ", ТОВ "ДОНПОСТАЧ", ТОВ "ВТО "Індекс", ТОВ "С-Транс", ТОВ "ДЕССА Плюс", ТОВ "Українська феросплавна компанія", ТОВ "Будівельник", що підтверджується договорами, податковими накладними, актами надання послуг (а.с. 115-219 т. 1).

Таким чином, позивачем підтверджено належне виконання сторонами Договору № 070512 від 01.04.2012 року, укладеного між ТОВ "Айтікомплекс" та ПП "Рест-Профі", а також Договору № 051211 від 05.12.2011 року, укладеного між ТОВ "Айтікомплекс" та ТОВ "Металург-2010".

Встановлено, що між ТОВ "Айтікомплекс" (замовник) та ТОВ "Ліга" (виконавець) був укладений Договір від 01.05.2012 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується провести роботи з дослідження ринку збуту послуг, а замовник зобов'язується оплатити виконану роботу. Відповідно до пункту 1.2 предмету договору зазначено, що об'єктом збуту є наступні послуги: розробка інтернет-проектів, сайтов; інтеграція облікових систем, мережева інтеграція; послуги з охорони даних, інформації; інформаційне забезпечення бізнесу; розробка проектів по вдосконаленню ІТ -інфраструктури; підтримка ІТ -інфраструктури и аутсорсинг її бізнес проектів (а.с. 99 т. 1).

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт надання послуг, звіт в наданні послуг ТОВ "Ліга" (а.с.101-107 т. 1).

Вартість послуг була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Ліга", що підтверджується виписками з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку.

ТОВ "Ліга" на адресу позивача була виписана податкова накладна № 231 від 28.05.2012 року (а.с. 108 т. 1).

Встановлено, що основним видом економічної діяльності позивача є ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування, а отже замовлені ТОВ "Айтікомплекс" у ТОВ "Ліга" послуги були використанні позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином, позивачем підтверджено належне виконання сторонами Договору від 01.05.2012 року, укладеного між ТОВ "Айтікомплекс" та ТОВ "Ліга".

Колегія суддів зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до ч.2 ст. 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що зміст наданих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, надані документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, відповідно до приписів ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Оскільки висновки відповідача про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та витрат без дотримання вимог Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складених ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС та Індустріальної МДПІ м. Харків Харківської області ДПС актах про неможливість проведення зустрічних звірок, то є недоведеним факт вчинення позивачем правопорушення податкового законодавства.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість, податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, платника податку на прибуток, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано.

Встановлено, що ПП "Рест-Профі", ТОВ "Ліга" та ТОВ "Металург-2010" на момент здійснення господарських операцій, висновок про нереальність яких став підставою для винесення ДПІ оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридичні особи.

Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

З огляду на наведене вище, позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ та витрат суми витрат та ПДВ, сплачені у складі вартості послуг отриманих від ПП "Рест-Профі", ТОВ "Ліга" та ТОВ "Металург-2010".

Крім того, колегія суддів зазначає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач пов'язує виключно з недоліками, які на його думку мають місце в діяльності підприємства-контрагента, але обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0000252220 від 16.01.12р. та № 0000322220 від 16.01.12р. не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. по справі № 820/2435/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 15.07.2013 р.