Постанова № 36146665, 16.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2013 року № 826/18631/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу

за позовом

Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн»

про

застосування заходів реагування

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив застосувати відносно ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» (04119, м. Київ, вул. І Дорогожицька 1, інд.код 35625082) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами відносно продукції визначеної в акті перевірки характеристик продукції від 11.11.2013 року № 00000116.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на обставини, викладені в позовній заяві, при цьому зазначивши, що під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшин» було складено акт перевірки характеристик продукції № 00000116 від 11.11.2013 року та виявлено ряд порушень, у зв’язку з чим позивач, з посиланням на ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся до суду щодо зупинення реалізації продукції відповідача.

Оскільки, згідно зі статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа за предметом позову може бути розглянута у порядку скороченого провадження, суд відкрив скорочене провадження та запропонував відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач подав свої заперечення та докази на їх обґрунтування.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2013 року на підставі направлення на проведення перевірки від 11.11.2013 року № 161, наказу від 06.11.2013 року № 156 відділом ринкового нагляду Інспекції було проведено перевірку дотримання ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» характеристик продукції відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції № 00000116 від 11.11.2013 року.

Так, під час перевірки встановлено, що на електрообладнанні, апаратурі та/або табличці з її технічними даними (п. 10,13 додатку №1, п. 21-22 додатку № 2, п. 30 додатку № 3 до акту перевірки № 00000116 від 11.11.2013 року) відсутній Національний знак відповідності; на кожному виробі радіообладнання, а також упаковці, паспорті виробника (п.2,10 додатку №1 до акту перевірки № 00000116 від 11.11.2013 року) відсутній Національний знак відповідності; на кожному виробі електрообладнання (п. 11,13,14 додатку №1, п. 21,22 додатку №2,1 п. 28,29, п. 30 додатку №3 до акту перевірки № 00000116 від 11.11.2013 року) відсутній Національний знак відповідності; на одиниці апаратури та на пристроях (п. 2, 7, 8, 11, 13, 14 додатку № 1, п. 21, 22 додатку № 2, п. 30 додатку №3 до акту перевірки № 00000116 від 11.11.2013 року) відсутня інформація про найменування та адресу уповноваженого представника або найменування та адресу імпортера; на час перевірки не надано декларації про відповідність на продукцію (п. 6, 9, 11 додатку № 1 до акту № 00000116 від 11.11.2013 року.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що перевірка здійснена ним у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Законом, що визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V.

Так, ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

В свою чергу, Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №2735-VІ встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Так, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень (п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», заходами ринкового нагляду є, у тому числі, обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції (ч. 4 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Згідно положень ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку здійснюються, зокрема, шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, внесення змін до таких рішень чи їх скасування приймаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх повноважень, визначених законами України.

Частиною 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, – із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності врегульовані статтею 183-6 КАС України. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування. При цьому, адміністративний позов подається суб'єктом владних повноважень до окружного адміністративного суду не пізніше наступного дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа про вжиття заходів реагування, обґрунтованість яких підлягає підтвердженню судом.

З адміністративного позову суб'єкта владних повноважень вбачається, що останній звертається до суду в порядку п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України та просить заборонити ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» надання продукції на ринку та приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами відносно продукції, визначеної в акті перевірки характеристик продукції від 11.11.2013 року № 00000116.

В контексті з вищевикладеним, слід зазначити, що п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, на підставі якого звертається позивач з даним адміністративним позовом передбачає застосування скороченого провадження в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Враховуючи усе вищенаведене в сукупності, проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивач, звертаючись до суду на підставі вказаної вище норми Кодексу адміністративного судочинства України не зазначає, якою саме правовою нормою законодавства України закріплено виключне право суду на застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення реалізації продукції.

Натомість, як випливає з наведених вище норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що містить спеціальні правові норми щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, заявлений у позовній заяві обмежувальний захід, а саме: тимчасової заборони надання продукції на ринку, може бути вжитий керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх повноважень, визначених законами України.

Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності зі статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства – відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 183-2 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» про застосування заходів реагування - залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.