Постанова № 36146557, 09.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2013 року 16:09 № 826/16610/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.07.2013р. та від 17.09.2013р., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.07.2013р. №0000181701 та від 17.09.2013р. №0000471701.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті правомірно.

В судовому засіданні 27.11.2013р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку ОСОБА_1 за результатами якої 02.07.2013р. складено акт №54/1701/НОМЕР_1 про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 170.2.2 п. 170.2 статті 170, п.п. 170.2.6 п. 170.2 статті 170 ПК України за результатами чого позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2012 рік в розмірі 1 357 424,81грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 11.07.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення, яким за порушення п.п. 170.2.2 п. 170.2 статті 170, п.п. 170.2.6 п. 170.2 статті 170 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 696 781,02грн., в тому числі основний платіж - 1 357 424,81грн. та штрафні санкції - 339 356,21грн.

В порядку адміністративного оскарження рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.09.2013р. №1407/З/26-15-10-08 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2 950,73грн., основний платіж - 2 360,59грн. та штрафні санкції - 590,14грн.

На підставі вказаного рішення відповідачем 17.09.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000471701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2 950,73грн., основний платіж - 2 360,59грн. та штрафні санкції - 590,14грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Компанія з управління активами «Ковін Карітал» (код ЄДРПОУ 34603431) укладено договір купівлі - продажу цінних паперів №БВ4/132/12 від 14.11.2012р., відповідно до якого позивач набув право власності на прості іменні акції емітовані АК «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ 00131954) кількістю 35000шт. на загальну суму 8 000 000грн.

06.12.2012р. між вказаними сторонами укладено додаткову угоду №2, відповідно до якої позивач зобов'язується провести розрахунки за придбані цінні папери шляхом передачі продавцю простих векселів з іменним індосаментом на суму заборгованості в розмірі 8 000 000грн.

Відповідно до акту прийому - передачі прості векселі передані продавцю та термін погашення складає по 05.12.2021р.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем під час перевірки не надано податковому органу первинних документів, що підтверджують погашення боргу, який виник внаслідок придбання цінних паперів та посвідчений в простих векселях.

14 листопада 2012 року між позивачем (Продавець) та ПП «ТЛК Автотранс» (Покупець) в особі ТОВ «Лакі Фінанс» укладено договір купівлі - продажу цінних паперів №БВ8/132/12, відповідно до якого позивач передав у власність ПП «ТЛК Автотранс» в особі ТОВ «Лакі Фінанс» прості іменні акції АК «Харківобленерго» кількістю 35000шт. на загальну суму 8 000 000грн.

23 листопада 2012 року між вказаними сторонами складено акт прийому - передачі цінних паперів.

6 грудня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Компанія з управління активами «Атлантіс Капітал» (Продавець) укладено договір №1-ІС купівлі - продажу цінних паперів на первинному ринку, відповідно до якого позивач придбав цінні папери в кількості 8000шт. в розмірі 8 000 000грн.

Розрахунок між сторонами за вказаний договір підтверджується копією платіжного доручення №0/993374 від 06.12.2012р. на суму 8 000 000грн.

Позивачем до податкового органу подано декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік, в колонці 4 додатку 3 якої відображено дохід, отриманий від продажу простих іменних акцій емітованих АК «Харківобленерго» на суму 8 000 000грн. та у колонці 5 відображено суму витрат на придбання інвестиційного активу на суму 8 000 000грн.

Проте, як встановлено судом позивачем до перевірки не надано первинних документів, що підтверджують погашення боргу, який виник внаслідок придбання цінних паперів та посвідчений в простих векселях.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Статтею 6 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22 безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунок отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електроному вигляді.

При цьому згідно з п. 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача, що оскільки під час емісії векселя платник податків фактично не несе витрат, то відсутні підстави щодо включення вартості векселя до складу витрат під час його видачі та документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою - платником податків є в обов'язковому порядку розрахункові документи.

Відповідно до п.п. 170.2.2 статті 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Відповідно до п.п. 170.2.6 статті 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

За результатами системного аналізу викладених законодавчих норм та обставин справи, враховуючи те, що позивачем ні до перевірки, ні до суду не надані первинні документи, що підтверджують погашення боргу, який виник внаслідок придбання цінних паперів та посвідчений в простих векселях, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено повністю.

Таким чином, на підставі вищевикладеного відповідачем, як суб'єктом владних повноважень підтверджено обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 11.07.2013р. №0000181701 та від 17.09.2013р. №0000471701.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.12.2013р.

Суддя В.В. Амельохін