Постанова № 36146098, 12.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДFONT>/P>

82">ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року

15 год. 25 хв.

Справа № 0870/3288/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство № 129966»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення-рішення №0000811501 від 28.03.2012

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство № 129966» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби в якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000811501 від 28.03.2012.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2012 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство № 129966» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишено без розгляду з причин повторної неявки позивача.

06.08.2013 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ухвалу про залишення позовної заяви було скасовано, а справу направлено до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

У судове засідання 28.11.2013 представники сторін не прибули. Про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином відповідно до приписів КАС України.

Суд вирішив відкласти розгляд справи на 12.12.2013 та повторно викликати сторін на вказану дату.

Однак сторони не прибули повторно. Про причини неявки суд не повідомили. Жодних заяв або клопотань від сторін до суду не надходило.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Керуючись приписами статей 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв’язку із відсутністю осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, суд вирішив не відкладати розгляд справи та приймати рішення на підставі наявних у ній доказів.

Позов обґрунтовано тим, що 28.03.2012 позивач отримав податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000811501 від 28.03.2012. Зазначеним повідомленням-рішенням позивача було повідомлено, що згідно з п. п. 20.1.4, 54.3.2, 75.1.1 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки №38/151/35105643 від 21.03.2012 встановлено порушення п. 201.10 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 14792, 50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 11834,00 грн., за штрафними санкціями - 2958,50 грн.).

Згідно акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.03.2012 №38/151/35105643, перевіркою встановлено неправильне формування податкового кредиту: безпідставно віднесено до податкового кредиту січня 2012 року податкову накладну, не зареєстровану в реєстрі податкових накладних, видану TOB «КАСІК» 01.01.2012 за №1 на суму 11834 грн. На думку відповідача, дані перевірки свідчать про завищення суми податкові кредиту, заявленого в податковій декларації за січень 2012 року. Як зазначено в Акті, відповідальність платника передбачена абзацом другим п. 123.1 Податкового Кодексу України. Водночас, як за приписами абзацу другого п. 201.10 Податкового Кодексу України, обов'язок реєстрації по податкової декларації в Єдиному реєстрі податкових накладних закон покладає на платника податків продавця, а не на покупця, в ролі якого виступав позивач. Більше того, виникнення обов'язку продавця видати покупцю податкову накладну закон пов'язує саме з реєстрацією податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. З абзацу третього п. 201.10 Податкового Кодексу України слідує, що підтвердження прийняття податкової накладної до реєстру видається тільки продавцю. Таким чином, негативні наслідки неподання податкової накладної до реєстру несе саме продавець, а не покупець. В тексті абзацу шостого п. 201.10 Податкового Кодексу України також зазначено, що у разі, коли протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, відсутність квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної в реєстр ще свідчить про те, що певна податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв’язку з наведеним позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На початку розгляду справи представником відповідача були надані заперечення на позов, в яких він не погодився з позицією позивача, з огляду на те, що посадові особи позивача при проведенні перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення діяли в межах податкового законодавства та своїх повноважень. Податкове повідомлення рішення №0000811501 від 28.03.2012 вважає законним та обґрунтованим, а нараховані позивачу кошти такими, що підлягають сплаті до державного бюджету.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20; п.п.54.3.2 п. 54.3 ст.54; п.п. 75.1.1. п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року ТОВ «Автотранспортне підприємство № 129966».

За результатами перевірки складено акт від 21.03.2012 №38/151/35105643, яким встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме: до податкового кредиту січня 2012 року віднесено податкову накладну, не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до абз. 9, 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, єдиною підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних є заява зі скаргою на постачальника.

Відповідно до вимог абз. 8 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право перевіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно пунктів 13-17 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами комунікаційного зв'язку Державній податковій службі. На запит покупця стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі, видається: про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру; про податкову накладну, до якої на дату надходження такого зареєстровано розрахунок коригування, - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування; про розрахунок коригування до податкової накладної - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування. Запит щодо надання відомостей про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Реєстру складається у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, покупця в електронній формі підлягає шифруванню та надсилається Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник запиту в електронній формі зберігається у покупця. Державна податкова служба надходження від покупця запиту в електронній формі проводить його розшифрування, перевіряє електронний цифровий підпис, визначає відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою. Державна податкова служба здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.

Пунктом 6.1 п.6 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Мінфіна та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 133/20071 визначено, що оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу. Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою «X»).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що податкова накладна видається платником податку, здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Враховуючи зазначені положення закону, суд прийшов до висновку, що оскільки законодавством значено, що платником податку є саме та особа, яка зобов'язана здійснити утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, то до складу податкового кредиту можуть бути включені лише ті суми податку, які не лише сплачені покупцем у ціні товару (робіт, послуг), а й сплачені постачальниками безпосередньо до бюджету, а як передумова - включені ним до складу податкових зобов'язань, то включення позивачем до складу податкового кредиту податкової накладної №1 від 01.01.2012 на суму ПДВ 11834 грн. від TOB «КАСІК» є неправомірним.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже суд прийшов до висновку, що відповідачем дотримано всі вимоги Податкового кодексу щодо складення Акту перевірки позивача та винесення податкового повідомлення-рішення №0000811501 від 28.03.2012.

Враховуючи обставини встановлені під час розгляду справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, і, зважаючи на це, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №129966» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький