Постанова № 36146026, 16.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 грудня 2013 р. справа № 820/9683/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Рябіновій В.І.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Лисенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Куп'янська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення №0000151700 від 02.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з огляду на той факт, що ФОП ОСОБА_3 перебував на спрощеній системі оподаткування, здійснені ним господарські операції, у межах законодавчо визначеного граничного обсягу виручки, протягом перевіряє мого часу не підлягали оподаткуванню податком на додану вартість, тому не могли бути враховані у загальному обсязі оподаткованих операцій. Адже згідно з нормами підпункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, у суму 300000,00 грн. входять лише ті суми від здійснення операцій з поставки товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (у даному ж випадку такі операції у межах 500000,00 грн. оподаткуванню не підлягали).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити на підставі викладених у позові фактів.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках акту документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за період з "01" "квітня" 2010 року по "31" "березня" 2013 року. Зокрема, висновками акту перевірки №279/17-2879410359 від 21.05.2013 року встановлено, що позивачем порушено п.181.1 ст.181, п.183.4, ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 розділу V, пункту 18 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, своєчасно не зареєструвався платником податку на додану вартість та не відобразив обсяги постачання товарів, з огляду на що позивачу донараховано податку на додану вартість у сумі 40980,00 грн. З огляду на вищезазначене, представник відповідача вважає, що позивачу було правомірно нараховано податкові зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_3 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області 19.02.2009 року.

З наявних матеріалів справи та пояснень сторін, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку в Куп'янській ОДПІ.

На підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до направлення від 07.05.2013 року №179, виданого Куп'янською ОДПІ, наказу Куп'янської ОДПІ від 30.04.2013 року №205, фахівцями Куп'янської ОДПІ з 07.05.2013 року по 15.05.2013 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з "01" квітня 2010 року по "31" березня 2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт №279/17-2879410359 від 21.05.2013 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем п.181.1 ст.181, п.183.4, ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 розділу V, пункту 18 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, своєчасно не зареєструвався платником податку на додану вартість та не відобразив обсяги постачання товарів, з огляду на що позивачу донараховано податку на додану вартість у сумі 40980,00 грн.

За наслідками акту перевірки №279/17-2879410359 від 21.05.2013 року Куп'янською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000071706 від 01.06.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3, керуючись п.56.2, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України та п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1203 від 19.11.2012 року оскаржував вказане податкове повідомлення - рішення. За наслідками оскарження, Головним управлінням Міндоходів у Харківській області було прийнято рішення про скасування податкового повідомлення-рішення №0000071706 від 01.06.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання штрафних (фінансових) санкції у розмірі 8600,00 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

За наслідками рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області, Куп'янською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000151700 від 02.10.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нараховано штрафні (фінансові) санкції.

Актом перевірки №279/17-2879410359 від 21.05.2013 року встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, що в періоді з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року позивач здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98. З 01.04.2011 року позивач перейшов на загальну систему оподаткування.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії книги обліку доходів і витрат, позивач в період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року вів вказану книгу. Згідно наданої позивачем декларації про доходи від 04.02.2012 року №9006733018, сума доходу за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року склала 247438,40 грн. Вказана сума відповідає показникам, зазначеним в копії книги обліку доходів і витрат за вказаний період.

Представник позивача заперечував проти врахування вказаної суми, однак суд вважає, що книга обліку доходів і витрат велась безпосередньо позивачем, декларація про доходи від 04.02.2012 року №9006733018 також заповнювалась і підписувалась особисто позивачем, з огляду на що, суд вважає вказані докази належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України.

З огляду на викладене, суд вважає беззаперечним факт отримання позивачем доходу за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року у розмірі 247438,40 грн.

Окрім цього, з наявних в матеріалах банківських виписок АТ Укрсиббанк по рахункам ФОП ОСОБА_3, які були надані позивачем до матеріалів справи, вбачається, що за січень 2012 року сума доходу позивача склала 34253,00 грн. та за лютий 2012 року - 37591,65 грн.(т.2 а.с.17-32). Тобто, позивач за період січень - лютий 2012 року отримав дохід у розмірі 71844,65 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факт отримання ФОП ОСОБА_3 загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг за період з 01.04.2011 року по 01.03.2012 року у розмірі 319283,05 грн. є доведеним сторонами у справі.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до положень п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно абз.1 п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при визначенні граничного обсягу суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців, враховується отримана сума від наданих послуг, при цьому не досліджується зміст витрат під час вчинення вказаних дій.

Вищевказаним актом перевірки встановлено, та підтверджується висновками суду, що загальна сума від здійснення операцій з постачання послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (ст. 185 Податкового кодексу України), отримана позивачем протягом з 01.04.2011 року по 01.03.2012 року (11 календарних місяців) сукупно складає 319283,05 грн. (перевищує 300000 гривень).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність у позивача обов'язку зареєструватися платником податку на додану вартість з 01.03.2012 року, однак, з наявних матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив вказану реєстрацію лише 09.01.2013 року, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.01.2013 року.

Відповідно до положень п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки встановлено, що сума податкового зобов'язання за період з 01.03.2012 року по 31.12.2012 року складає 75382,00 грн., з огляду на часткову сплату податкового зобов'язання у лютому 2013 року у розмірі 34402,00 грн., сума грошового зобов'язання складає 40980,00 грн., що підтверджується розрахунком штрафних санкцій по податку на додану вартість за результатами перевірки позивача.

З аналізу наведених норм права та встановлених фактичних даних, суд приходить до висновку, що обов'язок по сплаті податку на додану вартість виникає у платника податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій. У даному випадку ФОП ОСОБА_3 повинен був сплачувати податок на додану вартість за ставкою 20% з березня 2012 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 за період з 01.03.2012 року по 31.12.2012 року не здійснював сплати податку на додану вартість та не звітував про наявність податкового зобов'язання з податку на додану вартість до органу доходів і зборів, внаслідок чого податковим органом було правомірно, на підставі висновків акту перевірки, визначено суму грошового зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Згідно з ч.1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, Куп'янською ОДПІ доведено правомірність визначення суми податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 з податку на додану вартість та вірно визначено законодавчі підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0000151700 від 02.10.2013 року, складено без порушення вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені ПК України, з використанням повноважень, з метою, якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, дії відповідача з винесення податкового повідомлення-рішення №0000151700 від 02.10.2013 року є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 19.12.2013 року.

Суддя Біленський О.О.