Постанова № 36146018, 05.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 грудня 2013 р. № 820/10595/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Маренич Т.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Перехода О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Адвоката ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Адвокат ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

- визнати протиправними дії Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області щодо відмови у наданні адвокату ОСОБА_3 інформації на адвокатський запит від 16.09.2013 року;

- зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у Харківській області надати адвокату ОСОБА_3 інформацію, що була витребувана адвокатським запитом від 16.09.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач - адвокат ОСОБА_3 зазначає, що 16.09.2013р. звернувся до відповідача із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію про те, чи зареєстроване за ТОВ "СКБ Укрелектромаш" та Державним підприємством Спеціальне проектно - конструкторське і технологічне бюро електроапаратури Науково виробничого об'єднання "Електроапарат" право власності на нерухоме майно та надати перелік такого майна. Листом від 07.10.2013 року №25493/09.03-18 відповідач відмовив у наданні такої інформації. Відмова обґрунтована тим, що запитувана інформація надається в порядку передбаченому ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", запитувана інформація належить до інформації з обмеженим доступом, відповідач не є тим органом, який уповноважений на надання інформації з Державного реєстру речових прав.

Відмову Реєстраційної служби ГУЮ у Харківській області у наданні відповіді на адвокатський запит щодо зареєстрованого за ТОВ "СКБ Укрелектромаш" та Державним підприємством Спеціальне проектно - конструкторське і технологічне бюро електроапаратури Науково виробничого об'єднання "Електроапарат" права власності на нерухоме майно є протиправною, оскільки суперечить положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". На думку позивача, оскільки запитувані відомості не є інформацією з обмеженим доступом, вони мали бути надані у відповідь на адвокатський запит. Посилаючись на викладені вище доводи, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

У письмових запереченнях на позов (а.с.17-20) відповідач вказав, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд прийняти рішення про залишення заявлених вимог без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи судом встановлено, що ОСОБА_3 здійснює адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видане на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.03.2004 р. №16. (а.с.7).

16.09.2013 р. позивач - адвокат ОСОБА_3, звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію стосовно того, чи зареєстроване право власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» (код ЄДРПОУ 23752688, місцезнаходження: вул.Іскринська, 37, м.Харків, 61001; Державним підприємством Спеціальне проєктно-конструкторське і технічне бюро електроапаратури Науково виробничого об'єднання «Електроапарат» (код ЄДРПОУ 00216875, місцезнаходження: вул.Котлова, 106, м.Харків. 61017), а також перелік такого майна. (а.с. 8-9).

Листом від 07.10.2013 року №25493/09.03-18 відповідач - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Харківській області, у наданні запитуваної інформації відмовив з посиланням на положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". (а.с. 11-12).

Перевіряючи відповідність закону спірних діянь відповідача, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні унормовані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Види адвокатської діяльності перераховані законодавцем в положеннях ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а професійні права адвоката викладені в ст.20 згаданого закону і до таких прав належить зокрема, право на взернення з адвокатським запитом стосовно отримання копій документів, необхідних для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Аналізуючи положення наведених норм закону суд доходить висновку, що законодавцем запроваджено правило, в силу якого складання адвокатського запиту є можливим в разі укладення адвокатом договору про надання правової допомоги, до адвокатського запиту має бути доданий відповідний доказ вчинення означеного правочину та доказ наявності у заявника статусу адвоката.

При цьому, суд бере до уваги, що приписами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не визначеного окремої, відмінної від загальної, процедури отримання адвокатом копій документів, не зазначено, що названий запит має бути розглянутий отримувачем виключно за правилами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" без застосування положень інших актів законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає, що у правовідносинах з приводу розгляду та вирішення по суті запиту адвоката про надання копій документів приорітет мають спеціальні норми права, тобто норми тих законодавчих актів, котрі регламентують створення, існування та доступ до певних документів чи відомостей, а норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з даного питання є загальними.

Тому, вирішуючи спір, суд зважає, що правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень", які є відносно спору спеціальними нормами права.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" визначено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 даного Закону, орган державної реєстрації прав надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок надання інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру прав унормований положеннями ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деталізований Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (затверджений Постановою КМУ від 22.06.2011 р. № 703; далі за текстом - Порядок надання інформації №703.)

Так, інформація з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надається у формі витягу, інформаційної довідки та виписки (ч. 1 ст. 28).

Інформаційну довідку з Державного реєстру прав на підставі письмового запиту мають право отримувати суд, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів і зборів, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом (ч. 3 ст. 28).

З цього приводу суд зазначає, що перелік осіб, які мають право на отримання витягу та інформаційної довідки з Державного реєстру прав, чітко визначений, і адвокати до даного переліку осіб не входять.

Орган державної реєстрації прав відмовляє в наданні витягу та інформаційної довідки, якщо заявник відповідно до закону не має права на отримання такої інформації (ч. 4 ст. 28).

Відповідно до п.7 Порядку надання інформації №703, для отримання інформації з Державного реєстру прав особа, зазначена у статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - заявник), подає органові державної реєстрації прав заяву (запит), форму та вимоги до заповнення якої (якого) встановлює Мінюст.

У пункті 12 вказаного Порядку надання інформації №703 зазначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав: із заявою (запитом) звернулася неналежна особа.

Отже, правовідносини з приводу надання інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру прав унормовані спеціальними актами законодавства - Законом України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" та Порядком надання інформації №703, а тому норми всіх інших актів законодавства до цих правовідносин можуть бути застосовані лише в разі відсутності відповідних норм права в Законі і Порядку та за умови, що приписи цих актів не суперечать характеру та змісту правовідносин з приводу надання інформації з Державного реєстру прав, тобто в субсидіарному порядку.

Відтак, суд визнає неспроможними посилання позивача на положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зокрема на ч. 24, де зазначено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (ч. 2 ст. 24).

Додатково суд зазначає, що до адвокатського запиту мають бути долучені засвідчені адвокатом письмові докази вчинення правочину з надання правової допомоги та докази наявності у заявника статусу адвоката.

Оскільки нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не визначено окремого порядку засвідчення копій документів адвокатом, то в силу ч. 7 ст. 9 КАС України адвокату при засвідченні копій документів належить керуватись положеннями Типової Інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (затверджена постановою КМУ від 30.11.2011р. №1242; далі за текстом - Типова інструкція №1242).

Так, в силу п. 76 Типової інструкції №1242 на копії документа на лицьовому боці у верхньому правому кутку першого аркуша документа має бути проставлена відмітка "Копія".

Згідно з п. 77 Типової інструкції №1242 напис про засвідчення документа складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис".

Проте, оглянувши копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і ордеру від 16.09.2013р., які були долучені до звернення адвоката, суд відмічає, що перелічені документи в розумінні п.п. 76 і 77 Типової інструкції №1242 не можуть бути визнані засвідченими належним чином, позаяк не містять реквізиту "копія", реквізиту "найменування посади" (тобто найменування правового становища заявника як адвоката), реквізиту "дата засвідчення" тощо.

Таким чином, складений позивачем адвокатських запит ані в силу норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ані в силу норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не створив для відповідача обов'язку надати копії документів.

З огляду на викладене, слід зробити висновок, що відмова Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Харківській області у наданні інформації на адвокатський запит, оформлена листом від 07.10.2013 р. №25493/09.03-18, є правомірною, оскільки здійснена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, котрі передбачені законом, повністю узгоджується з обставинами фактичної дійсності, які були з достатньою повнотою встановлені органом управління, юридична кваліфікація цих обставин є слушною, належна норма закону була обрана органом управління правильно, застосована вірно.

Таким чином, дії відповідача у спірних правовідносинах задовольняють вимогам ч.3 ст.2 КАС України і жодним чином не порушують ані прав, ані охоронюваних законом інтересів позивача в публічно-правових відносинах.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Адвоката ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 09 грудня 2013 року.

Суддя Панченко О.В.