Постанова № 3614572, 14.02.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14.02.2008                                                                                           Справа № 4/213

11 год. 23 хв.                                                             

За позовомУправління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва

доДержавного підприємства «Науково-дослідний інститут санітарної техніки і обладнання будівельних споруд»

простягнення 191 603,34 грн.,

СуддяВовк П.В.

секретар судового засіданняКамінська Т.О.

Представники: від позивача Домаскін С.П.–представник за довіреністю №47/02 від 09.01.2008 від відповідача не прибув,

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.02.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 06.03.2008.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва (надалі –Позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут санітарної техніки і обладнання будівельних споруд»(надалі –Відповідач) 191 603,34 грн. заборгованості по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про науково-технічну діяльність».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2007 відкрито провадження у адміністративній справі №4/213.

Позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем була невідшкодована різниця фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Позивач зазначає, що вказана різниця у розмірі 191 603,34 грн. утворилась за період з жовтня 2006 року до серпня 2007 року, оскільки Відповідачем порушено вимоги законодавства України щодо сплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам, про що йому були надіслані повідомлення про наявність заборгованості, яка не була сплачена Відповідачем, у зв’язку з чим Позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив. Заяв про розгляд справи за відсутності Відповідача до суду не надходило. У матеріалах справи наявні належні докази повідомлення Відповідача про дату час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає Відповідача належним чином повідомленим про дату час і місце проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Оскільки Відповідач є державним підприємством, яке не фінансується за рахунок коштів державного бюджету, Позивачем було виявлено його заборгованість з невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, що утворилась з жовтня 2006 року до серпня 2007 року у розмірі 191603,34 грн. з пенсій призначених 49 пенсіонерам із числа наукових працівників.

Відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»№1977-XII від 13.12.1991 (надалі –Закон №1977-XII), різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації (тобто, окрім державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації) - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної цим Законом.

Згідно п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою КМ України від 24.03.2004 № 372 (надалі –Порядок) за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

При цьому п. 3 Порядку передбачено, що фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Отже, органи Пенсійного фонду, надсилаючи Відповідачу повідомлення про розмір витрат, відповідно до п. 5 вищенаведеного Порядку, мають визначати по кожній особі пенсіонеру із числа наукових працівників її стаж роботи враховуючи джерела та відсоток фінансування установи в якій останній працював.

Крім того, Порядок наголошує, що при визначенні за рахунок яких коштів має фінансуватись різниця між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних небюджетних підприємств, мають враховуватись саме джерела фінансування наукових установ в яких пенсіонер із числа наукових працівників отримав науковий стаж роботи.

Як вбачається з повідомлень про розмір витрат, копії яких наявні в матеріалах справи, розмір різниці фактичних витрат на виплату пенсій Позивачем визначено з врахуванням джерел фінансування Відповідача.

У відповідності п. 5 Порядку Позивачем були направлені Відповідачу повідомлення про відшкодування різниці здійснених виплат, які були отримані Відповідачем, проте залишені ним без задоволення та не були спростовані.

Отже, вимоги Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про сплату суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій призначених відповідно до Закону №1977-XI та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, отримані та узгоджені Відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем жодних доказів на спростування доводів Позивача суду не подано.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Позивачем доведено та обґрунтовано розмір позовних вимог, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут санітарної техніки і обладнання будівельних споруд»(03110, м. Київ, вул. Механізаторів, 9, код 00284569) на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська, 5-А, код 03363588) заборгованість у розмірі 191603,34 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяП.В.Вовк