Рішення № 36145665, 10.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18652/13 10.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр..ОСОБА_1, ОСОБА_2

про відшкодування шкоди у порядку регресу

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Чекалов А.В. (дов. №0112-446 від 26.12.2012)

від відповідача: Голяр І.С. (дов. №168 від 29.09.2013)

треті особи: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова група» звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування шкоди у порядку регресу.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2013 порушено провадження у справі № 910/18652/13 та призначено її до розгляду на 29.10.2013 року.

14.10.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшли документи, витребувані ухвалою суду.

29.10.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За наслідками судового засідання 29.10.2013 розгляд справи у зв'язку із відсутністю у судовому засіданні представника відповідача, за умови подання ним відповідного клопотання, ухвалою суду відкладено на 19.11.2013 року.

15.11.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, та 18.11.2013 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача.

За наслідками судового засідання 19.11.2013 ухвалою суду залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також, у задоволення клопотання сторін, продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів із призначенням наступного судового засідання на 10.12.2013 року.

22.11.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

На вимогу ухвали суду від 19.11.2013 Шевченківський районний суд м. Києва направив копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення №3-14758/10 відносно ОСОБА_2, які надійшли через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва 04.12.2013 року.

У судовому засіданні 10.12.2013 представник позивача надав усні пояснення у справі, підтримуючи позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач вирахував із суми позову розмір франшизи 510,00 грн., передбачений полісом №ВЕ2804141відповідача, у зв'язку із чим просить стягнути суму страхового відшкодування у розмірі 3687,25 грн. (а. с .47-48)

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені ним у відзиві.

Треті особи явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені направленою на їх поштові адреси ухвалою суду від 19.11.2013 року.

Норми статей 22, 27 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що треті особи не з'явились на виклик суду, наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2010 між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова група» (Страховик) та ОСОБА_5 (Страхувальник) укладено Договір №28-2111-0422 страхування наземного транспорту, за яким об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Ford Fokus», державний номер НОМЕР_1.(а. с. 6-9)

Згідно із довідкою №8722478 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, 10.11.2010 по вул. Володимирська у місті Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю автомобілів марки «Honda», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 та знаходився під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки «Ford Fokus», державний номер НОМЕР_1, що належить Страхувальнику та знаходився під його керуванням (а. с. 12).

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, якого постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.12.2010 у справі №3-14758/2010 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 13).

Вартість матеріального збитку розрахована відповідачем на підставі рахунку-фактури №М-00000014 від 11.10.2010, виставленого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, відповідно до якого складений Страховий акт №ДККА-3042 від 12.11.2010 із визначенням суми страхового відшкодування у розмірі 4097,00 грн. (а. с. 14; 19).

На підставі заяви страхувальника ОСОБА_5, розпорядженням Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» від 15.10.2010, вищезазначена сума перерахована на рахунок ФОП ОСОБА_6, що підтверджується платіжним дорученням №59701 від 15.10.2010 року (а. с. 20-21)

Позивачем також до матеріалів справи долучена ремонтна калькуляція №ДККА-3042 від 17.09.2013, якою визначена вартість ремонту автомобіля марки «Ford Fokus», державний номер НОМЕР_1 у розмірі 4554,61 грн. (а. с. 15)

Як вбачається із матеріалів справи, Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 11.11.2010 року. (а. с. 16).

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія - ОСОБА_5, який керував транспортним засобом марки «Honda», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, на момент скоєння ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» за - відповідачем по справі, за полісом № ВЕ2804141 І типу договору страхування, тобто застрахована відповідальність будь-якої особи, що експлуатує транспортний засіб, вказаний в страховому полісі, що підтверджується даними Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) (а. с. 33-34)

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 22.08.2011 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» із заявою №1347/508-УСГ на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. (а. с. 23)

У відповіді на зазначену заяву №2309 від 05.09.2011, так як і у відзиві на позовну заяву, відповідач зауважив, що до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» не надходило повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду за участю застрахованого у відповідача за полісом №ВЕ2804141 автомобіля марки «Honda», державний номер НОМЕР_2, а також не надано документів, які підтверджують законність підстав керування зазначеним транспортним засобом ОСОБА_2 Водночас, відповідач зазначив, що у протилежному випадку повернеться до розгляду даного питання. (а. с. 23-24).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, зокрема довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №8722478, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «Honda», державний номер НОМЕР_2, знаходився під керуванням водія ОСОБА_2, вина якого підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.12.2010 у справі №3-14758/2010 (а. с. 12).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Honda», державний номер НОМЕР_2, відповідно до відомостей МТСБУ в частині заподіяння шкоди майну внаслідок його експлуатації, застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ2804141, І типу договору страхування). (а. с. 33-34).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Пунктом 1.4. ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" особами, відповідальність яких застрахована, є - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Стаття 6 зазначеного вище закону визначає, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність

якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Стаття 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення говорить про керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка".

Як вбачається із відомостей МТСБУ, виданий відповідачем поліс № ВЕ2804141, є договором І типу, тобто застрахована відповідальність будь-якої особи, що експлуатує транспортний засіб, вказаний в страховому полісі, на законних підставах (доручення, дорожній/маршрутний лист, в присутності власника, тощо).

Крім того, у витребуваних у Шевченківського районному суду м. Києва копіях матеріалів справи №3-14758/10 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , міститься відповідна постанова суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 саме за статтею 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху), крім того, у схемі ДТП у відомостях про транспортні засоби відзначено на момент спричинення ДТП наявність у ОСОБА_2 полісу № ВЕ2804141, виданого ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» (відповідачем у справі) та зазначено, що автомобіль марки «Honda», державний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 (а. с. 78-79)

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Ford Fokus», державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору страхування наземного транспорту №28-2111-0422, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_2 ., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із умовами полісу №ВЕ2804141 (а. с. 33-34), розмір франшизи становить 510,00 грн., у зв'язку із чим, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог на суму франшизи, страхове відшкодування у порядку регресу розраховано позивачем вірно.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню повністю, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, - гр.ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (04050, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 3, ідентифікаційний код 20344871) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32-А, ідентифікаційний код 30859524) 3587 (три тисячі п'ятсот вісімдесят сім) гривень 25 копійок суми страхового відшкодування та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні у присутності представника позивача та відповідача10.12.13 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 16.12.13 року

Суддя К.В. Полякова