Ухвала суду № 36145644, 19.12.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_______________

У Х В А Л А

"19" грудня 2013 р. Справа № 923/1397/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: Черткова О.В.- уповн. предст., дов. від 21.09.2012р.

від відповідача-1: Тараненка П.І.- директора, Сапіги Д.П.- уповн. предст., дов. № 7/07/13 від 01.03.2013р.

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції " Райффайзен Банк "Аваль", м.Херсон

до: відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", м.Херсон

до відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма-Захист", м.Дніпропетровськ

до відповідача-3: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів", с.Розвадін Львівської області

про стягнення 5 478 606грн. 52коп.

Описова частина ухвали.

Про обставини справи зазначено в ухвалах суду від 31.10.2013р. та 28.11.2013р., якими розгляд справи відкладався.

Провадження у справі порушено за позовною заявою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (вих. № 140-7-0-349 від 04.10.2013р., вх. № 1494 від 09.10.2013р.) про стягнення з ПАТ "Таврійська будівельна компанія", ТОВ "Сігма-Захист", ТОВ "ТБК-Львів" 504211,84 Євро, що еквівалентно 5478606,52грн. та включає 498187,50 Євро (еквівалентно 5 413 147,95грн.) на повернення кредиту, 5914,77 Євро (еквівалентно 64268,02грн.) пені за порушення строків повернення частин кредиту, 109,57 Євро (еквівалентно 1190,55грн.) пені за порушення строків сплати відсотків.

Вимоги обґрунтовано твердженням про порушення позичальником - відповідачем-1 зобов'язань з повернення частини кредиту за графіком, строків сплати відсотків у відносинах, врегульованих генеральною кредитною угодою № 010/03-051/888 від 23.08.2006р. Позивач посилається на норму про дострокове стягнення, просить стягнути кошти з позичальника та з поручителів.

Відповідач-1 позов не визнав, навів письмові заперечення проти позовних вимог (вх. № 137932/13 від 27.11.2013р.), які полягають у наступному.

Лист-вимогу позивача № 140-7-0-297 від 27.08.2013р. відповідач від позивача не отримував, тому, з огляду на зміст п.п.8.1, 8.1.2, 8.3.2 кредитного договору, нема підстав для дострокового повернення частини кредиту, строк повернення якої не настав. Розрахунок пені вчинений без урахування обмежень пені 6- місячним строком нарахування.

ТОВ "Сігма-Захист" не проявило свого відношення до позовних вимог, не виконало вже третю вимогу суду про надання письмових пояснень з описом відношення до позовних вимог, обґрунтувань такого відношення.

ТОВ "ТВК-Львів" (відповідач-3) позов не визнав, навів письмові заперечення проти позовних вимог (вх. № 2/4749/13 від 28.11.2013р.), які полягають у наступному.

"Позивач безпідставно та всупереч вимогам ст.543 ЦК України, просить стягнути достроково на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" з трьох підприємств окремо, а не солідарно заборгованість за кредитним договором № 010/03-022/019 від 21.03.2008р. з ПАТ "Таврійська будівельна компанія" в розмірі 504211,84 євро, з ТОВ "ТБК-Львів", як поручителя заборгованість по договору поруки № 12/42-0-1/591 від 22.06.2011р. в розмірі 504211,84 євро, з ТОВ "Сігма-Захист", як поручителя заборгованість по договору поруки № 12/Р2-01-04-2-0/938 від 31.05.2013р. в розмірі 504211,84євро.

Крім цього, позивач просить стягнути достроково з ТОВ "ТБК - Львів", як поручителя по договору поруки № 12/42-0-1/591 від 22.06.2011р. на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 010/03-022/019 від 21.03.2008р. з додатковими угодами до нього, в тому числі за додатковою угодою № 101/03-051/888/18 від 31.05.2013р.

На підписання вищезазначеної додаткової угоди засновниками ТОВ "ТБК - Львів" рішення про узгодження внесення змін за кредитним договором № 010/03-022/019 від 21.03.2008р. не надавалось, зміни до договору поруки № 12/42-0-1/591 від 22.06.2011р. не вносились".

У судовому засіданні 19.12.2013р. представник відповідача-1 повідомив, що в результаті перемовин між банком та ПуАТ "Таврійська будівельна компанія" сторони дійшли певних попередніх домовленостей.

Представники відповідача-1 надали узгоджене з представником позивача клопотання про зупинення провадження у справі на час реалізації принципу примирення.

Ухвалою суду від 28.11.2013р. розгляд справи продовжено до 24.12.2013р.

С у д в с т а н о в и в:

Позовна заява, за якою порушено провадження у справі, надійшла до суду 09.10.2013р. за вх. №1464.

Процесуальні норми є продовженням реалізації матеріального права. В контексті господарського права сторони в теперішній час вважають економічно привабливим врегулювання спору у позасудовому порядку. Суд не вправі обмежувати таку ініціативу та економічні інтереси сторін та має приєднуватися до їхньої точки зору з питання про тривалість провадження у справі при реалізації декларованого сторонами примирення. Тривалість процесу обумовлена реалізацією обома сторонами передбачених матеріальним законом (ст.3 ЦК України) засад свободи договору, розумності.

Формально, відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, суд з урахуванням особливостей розгляду спору за клопотанням сторони як виняток може продовжити строк розгляду спору не більше як на 15 днів.

Ухвалою суду від 28.11.2013р. розгляд справи продовжено до 24.12.2013р.

Поряд з цим, суд має створити сторонам належні умови для реалізації процесуальних прав, і сторони мають сприяти суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу.

Будь-яка судова справа має бути розглянута протягом розумного строку. Зокрема щодо адміністративного судочинства така норма наведена у ст.122 КАС України. Щодо господарського судочинства така норма слідує зі змісту ст.42, 43, 22, 53 ГПК України.

Період на примирення, заявлений сторонами - поза межами передбаченого ст. 69 ГПК України формального строку розгляду справи.

Тривалість бажаного сторонами врегулювання спору спонукає суд (в контексті питання про дотримання строку розгляду справи) вирішити питання про підстави для зупинення провадження у справі, застосовувавши за аналогією ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України.

За п.4 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку на примирення, заявленого сторонами.

Застосування цієї норми за аналогією є цілком прийнятним з огляду на викладене, виправдане і інтересами сторін, їх клопотаннями про надання часу для примирення, необхідністю створення умов учасникам для реалізації їх процесуального права на примирення, і намірами суду дотримуватись строків, передбачених ст.69 ГПК України.

Суд також приймає до уваги, що такий критерій оцінки строку провадження у справі як розумність притаманний практиці Європейського суду з прав людини, яка за ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є прецедентною для національного судочинства. При цьому розумність строку - це не завжди - якнайшвидше.

У цій справі обидві сторони спору, в т. ч. особа, яка заявила позов - позивач, розумним, поміркованим, виваженим вважають строк провадження, який буде тривати до закінчення перемовин між сторонами щодо врегулювання спору. Суд має приєднатися до названої точки зору обох сторін про тривалість провадження у цій справі. За статусом позивач визначає, коли саме йому заявляти позов, звідси висновок і про значущість судження позивача щодо тривалості судового провадження поза межами формального строку зо ст. 69 ГПК України. Останню тезу суд також зважив при винесенні цієї ухвали.

Суд зауважує, що підставою для поновлення зупиненого за цією підставою провадження є заява сторони про таке поновлення, достатнім мотивом якої є волевиявлення на поновлення провадження у справі. Оскільки підставою для зупинення є волевиявлення обох сторін, то зміна хоча б одного з них має бути підставою для поновлення провадження.

Керуючись ст.ст.42, 43, 22, 53, 69, 79, 86 ГПК України, п.4 ч.1 ст.156 КАС України, суд

у х в а л и в:

Зупинити провадження у справі.

Суддя В.В. Чернявський