Рішення № 36145492, 26.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2013 Справа № 905/6477/13

Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.,

при секретарі судового засідання Синєгубі С.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області

до Державного підприємства «Підприємство західної виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№97)», м.Макіївка Донецької області

про стягнення 110128,24 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Антипова Т.В.. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

У відповідності до ст.77 ГПК України, у судовому засіданні 17.10.2013р. оголошувалась перерва до 05.11.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, до Державного підприємства «Підприємство західної виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№97)», м.Макіївка Донецької області про стягнення 110128,24 грн., з яких 89250,44 грн. боргу за активну електроенергію, 13282,16 грн. боргу за реактивну енергію, 1251,5 грн. 3% річних, нарахованих з 01.01.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період з листопада по грудень 2012р., січень-червень 2013р. та реактивної електроенергії, спожитої у період з вересня - грудень 2012р., січень-червень 2013р., 6122,85 грн. пені, нарахованої з 01.02.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період з листопада-грудень 2012 року, вересень -грудень 2012р., січень-червень 2013р., 221,29 грн. інфляційних, нарахованих з 01.01.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період грудень 2012р., лютий-квітень 2013р. та реактивної електроенергії, спожитої у період з вересня по грудень 2012р., березень, квітень 2013р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №7047 від 10.01.2012р.

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано розрахунок заявлених позовних вимог, копії: договору про постачання електричної енергії №7047 від 10.01.2012р. з додатками до нього, Актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вересень 2012, жовтень 2012р., листопад 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., лютий 2013р., березень 2013р., квітень 2013р., травень 2013р., червень 2013р., липень 2013р. Рахунків за активну енергію №7047 за листопад 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., березень 2013р., квітень 2013р., травень 2013р., червень 2013р., липень 2013р., Рахунків за реактивну енергію №7047 за вересень 2012р., жовтень 2012р., листопад 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., лютий 2013р., березень 2013р., квітень 2013р., травень 2013р., червень 2013р., липень 2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 67, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України.

26.09.2013р. представник Позивача надав детальний розрахунок сум нарахувань за постачання активної електричної енергії та реактивної електричної енергії у спірний період. До матеріалів справи долучив виписку по особовому банківському рахунку за період з 06.09.2013р. по 06.09.2013р., від 12.06.2013р. по 13.06.2013р.

Відповідач 26.09.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області надав відзив на позов, відповідно до якого визнав заявлені позовні вимоги частково, а саме в частині заборгованості за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 13282,16 грн., спожитої за період березень-липень 2013р., та активної електроенергії у сумі 56731,57 грн., спожитої за період квітень - липень 2013р. враховуючи часткове погашення наявної заборгованості.

До матеріалів справи долучено у копіях Платіжні доручення №1438 від 06.09.2013р., №1439 від 06.09.2013р., Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на серпень 2013р.

У письмових поясненнях 17.10.2013р. представник Позивача надав детальне обґрунтування суми основної заборгованості Відповідача. До матеріалів справи долучив виписки по особовому банківському рахунку у період з 12.06.2013р. по 13.06.2013р., з 23.01.2013р. по 24.01.2013р., Листи Відповідача на адресу Позивача №8/231 від 22.03.2013р., №8/10628 від 05.11.2012р.

Через канцелярію господарського суду Донецької області представником Відповідача долучено акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 20.09.2013р.

05.11.2013р. представником Позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.11.2013р. продовжено строк розгляду справи до 26.11.2013р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

10.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Донецькобленерго" (нині - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго») (Постачальник) та Державним підприємством «Підприємство західної виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покаань в Донецькій області (№97)» (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №7047, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об'єктами) пиєднаною потужністю 6000 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії зазначається у додатку №1 «Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі» до цього Договору (Розділ 1).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

За умовами вказаного договору Постачальник зокрема зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору (п.2.2.2.)., а Споживач - оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» до цього Договору (п.2.3.4.)., здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього Договору (п.2.3.5).

З Додатку №5 до Договору про постачання електричної енергії від 10.01.2012р. №7047 вбачається, що розрахунковим вважається період з 00-00 годин 26 числа попереднього місяця до 24:00 годин 25 числа поточного місяця (п.1.).

Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку (п.10).

Сторонами підписані та скріплені печатками Акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії), за якими вбачаються обсяги спожитої Відповідачем електроенергії:

- у вересні 2012р.: активна електроенергія - 31756 кВт/год, реактивна електроенергія: 75179 кВАр/год;

- у жовтні 2012р.: активна електроенергія - 25259 кВт/год, реактивна електроенергія: 89498 кВАр/год;

- у листопаді 2012р.: активна електроенергія - 33694 кВт/год, реактивна електроенергія: 77090 кВАр/год;

- у грудні 2012р.: активна електроенергія - 35694 кВт/год, реактивна електроенергія: 64807 кВАр/год

- у січні 2013р.: активна електроенергія - 37855 кВт/год, реактивна електроенергія: 73465 кВАр/год;

- у лютому 2013р.: активна електроенергія - 44279 кВт/год, реактивна електроенергія: 57727 кВАр/год;

- у березні 2013р.: активна електроенергія - 31876 кВт/год, реактивна електроенергія: 21193 кВАр/год;

- у квітні 2013р.: активна електроенергія - 24459 кВт/год, реактивна електроенергія: 33735 кВАр/год;

- у травні 2013р.: активна електроенергія - 23156 кВт/год, реактивна електроенергія: 40092 кВАр/год;

- у червні 2013р.: активна електроенергія - 25985 кВт/год, реактивна електроенергія: 52150 кВАр/год;

- у липні 2013р.: активна електроенергія - 24287 кВт/год, реактивна електроенергія: 45966 кВАр/год;

Позивачем Відповідачу виставлені рахунки за активну енергію згідно Договору №7047 від 10.01.2012р. у визначений спірний період: за активну електричну енергію за квітень-липень 2013р., за реактивну електроенергію за березень - липень 2013р..

Таким чином, позивач, посилаючись на відсутність в повному обсязі оплати за поставлену електроенергію з боку Відповідача просить суд стягнути з нього суму заборгованості за спожиту активну електроенергію за період квітень 2013р. по липень 2013р. в розмірі 89250,44 грн. та суму заборгованості за спожиту реактивну електроенергію за період березень 2013р. по липень 2013р. в розмірі 13282,16 грн.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п. 6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп. 2 п. 10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 7047 від 10.01.2012р. Позивач виконав належним чином, поставивши за період з квітня 2013р. по липень 2013р. активної енергії в обсязі 97887 кВт/год та у період з березня 2013р. по липень 2013р. реактивної електроенергії в обсязі 193136 кВар/год.

Відповідач в порушення договірних зобов'язань не здійснив оплату вартості поставленої реактивної електроенергії в повному обсязі, а активної - частково.

Згідно виставлених рахунків Позивачем Відповідачу за спожиту активну електричну енергію у період квітень 2013р. по липень 2013р. нараховано 92982,92 грн. З матеріалів справи вбачається, що 13.06.2013р. Відповідачем частково погашено заборгованість за поставлену активну енергію у квітні 2013р. на суму 3732,48 грн., 06.09.2013р. - заборгованість за поставлену активну електричну енергію у квітні 2013р. на суму 13778,7 грн., у травні 2013р. - на суму 18740,17 грн. Отже на дату подачі позову сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію Відповідача складала 56731,57 грн.

При цьому при подачі позову Позивачем не було враховано сплату Відповідачем 06.09.2013р. заборгованості за поставлену активну електричну енергію у квітні 2013р. на суму 13778,7 грн., у травні 2013р. - на суму 18740,17 грн.

Згідно п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки, провадження у даній справі було порушено 11.09.2013р., після сплати зазнаеної заборгованості Відповідачем - 06.09.2013р., то суд відмовляє в задоволенні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу у частині 32518,87 грн.

Водночас господарський суд зауважує, що за матеріалами справи вбачається зарахування між сторонами зустрічних однорідних вимог згідно Листів Відповідача №8/231 від 22.03.2013р., №8/10628 від 05.11.2012р.

Згідно зі ст.601 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Звідси випливає, що в момент отримання позивачем заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог, між сторонами відбулася угода щодо погашення грошового зобов'язання зокрема Відповідача за рахунками за реактивну електричну енергію №7047 від 27.09.2012р. 29.10.2012р., 27.11.2012р., 27.12.2012р., 29.01.2013р., 27.02.2013р., від 28.08.2012р., 27.09.2012р., заборгованості пені, 3% річних по рахункам №7047 від 27.11.2012р., 27.12.2012р., 29.01.2013р., зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Проведення заліку є підставою для припинення зобов'язань.

Таким моментами, враховуючи відмітки Позивача на заявах є відповідно: №8/231 від 22.03.2013р. - 23.04.2013р., №8/10628 від 05.11.2012р. - 15.11.2012р.

Таким чином, у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань в частині оплати рахунків за використану електроенергію, у відповідача є заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 56731,57 грн. та реактивну енергію у сумі 13282,16 грн., а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас Позивач просить суд стягнути 6122,85 грн. пені, нарахованої з 01.02.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період з листопада-грудень 2012 року, вересень -грудень 2012р., січень-червень 2013р.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п.10 Додатку №5 до Договору №7047 від 10.01.2012р. сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 Договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього Договору, споживач оплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Як вбачається з розрахунку зазначених позовних вимог, Позивачем здійснено нарахування пені виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що приймається судом як правомірний, обґрунтований та такий, що відповідає нормам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Водночас господарський суд вказує, що Позивачем при визначенні періодів нарахування штрафних санкцій не враховано, що нарахування санкцій на первинну суму заборгованості здійснюється до дня, що передує оплаті (повній або частковій). Нарахування штрафних санкцій на суму з урахуванням часткової оплати (або припинення у разі повної оплати) здійснюється з дати такої оплати.

Також Позивачем помилково визначено строк оплати по рахунках №7047 за активну електричну енергію та перетоки реактивної електричної енергії за квітень 2013р., кінцевий термін оплати по яких становить 14.05.2013р. згідно норм Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2013 році» N 1043-р від 19.12.2012р.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», зважаючи на межі позовних вимог, вірні періоди нарахування, господарський суд прийшов до висновку про правомірність задоволення вказаних позовних вимог частково - у сумі 5993,04 грн.

Позивачем до стягнення з Відповідача заявлено також 1251,5 грн. 3% річних, нарахованих з 01.01.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період з листопада по грудень 2012р., січень-червень 2013р. та реактивної електроенергії, спожитої у період з вересня - грудень 2012р., січень-червень 2013р.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», зважаючи на межі позовних вимог, вірні періоди нарахування, господарський суд прийшов до висновку про правомірність задоволення вказаних позовних вимог частково - у сумі 1227,83 грн.

Позивач просить стягнути з Відповідача також 221,29 грн. інфляційних, нарахованих з 01.01.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період грудень 2012р., лютий-квітень 2013р. та реактивної електроенергії, спожитої у період з вересня по грудень 2012р., березень, квітень 2013р.

Так, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно здійснення розрахунку інфляційних втрат, господарський суд вказує наступне. Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Як вбачається з Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», Постанови Вищого господарського суд України від 05.04.2011р. N23/466, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», зважаючи на межі позовних вимог, вірні періоди нарахування, судом встановлено правомірність задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних у сумі 186,23 грн. При цьому суми інфляційних за визначені Позивачем періоди нарахування за несплату отриманої реактивної електричної енергії за березень 2013р. та квітень 2013р., активної електричної енергії за квітень 2013р. є мінусовими.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області до Державного підприємства «Підприємство західної виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№97)», м.Макіївка Донецької області про стягнення 110128,24 грн., з яких 89250,44 грн. боргу за активну електроенергію, 13282,16 грн. боргу за реактивну енергію, 1251,5 грн. 3% річних, нарахованих з 01.01.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період з листопада по грудень 2012р., січень-червень 2013р. та реактивної електроенергії, спожитої у період з вересня - грудень 2012р., січень-червень 2013р., 6122,85 грн. пені, нарахованої з 01.02.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період з листопада-грудень 2012 року, вересень -грудень 2012р., січень-червень 2013р., 221,29 грн. інфляційних, нарахованих з 01.01.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період грудень 2012р., лютий-квітень 2013р. та реактивної електроенергії, спожитої у період з вересня по грудень 2012р., березень, квітень 2013р. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство західної виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№97)» (86121, Донецька область, м.Макіївка, пров.Тореза, банківські реквізити не визначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр-т. Леніна,11 ЄДРПОУ 00131268) 56731,57 грн. боргу за активну електроенергію, 13282,16 грн. боргу за реактивну енергію, 1227,83 грн. 3% річних, нарахованих з 01.01.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період з листопада по грудень 2012р., січень-червень 2013р. та реактивної електроенергії, спожитої у період з вересня - грудень 2012р., січень-червень 2013р., 5993,04 грн. пені, нарахованої з 01.02.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період з листопада-грудень 2012 року, вересень -грудень 2012р., січень-червень 2013р., 186, 23 грн. інфляційних, нарахованих з 01.01.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період грудень 2012р., лютий-квітень 2013р. та реактивної електроенергії, спожитої у період з вересня по грудень 2012р., березень, квітень 2013р., що загалом складає 77420,83 грн. а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1548,41 грн.

3. Після набрання рішенням чинності видати наказ.

4. В задоволенні в іншій частині позову відмовити.

5. В судовому засіданні 26.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 02.12.2013р.

Суддя С.М. Соболєва