Рішення № 36145366, 11.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19936/13 11.12.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київгаз»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь»простягнення 38 792,48 грн. та розірвання договоруСуддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Козачук М.П.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київгаз» (надалі - ПАТ «Київгаз») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь» (надалі - ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь») про стягнення 38 792,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином зобов'язання з надання послуг за договором про надання послуг №Т-199/4-20 від 17.04.2012 р. не виконав, в зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 37 500,00 грн., 3% річних у розмірі 1 180,48 грн. та інфляційних у розмірі 112,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2013 р. розгляд справи відкладено до 11.12.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

04.12.2013 р. від представника позивача надійшла заява про доповнення до позовних вимог, в якій позивач на підставі ст. 58 Господарського процесуального кодексу України просив суд додатково до заявлених позовних вимог про стягнення 38 792,48 грн., розірвати договір про надання послуг №Т-199/4-20 від 17.04.2012 р. Вказана заява приймається судом до розгляду.

В судове засідання представник позивача з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 15-А, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17561208 від 13.11.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2012 р. між ПАТ «Київгаз» (замовник) та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (виконавець) було укладено договір про надання послуг №Т-199/04-20 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов'язується надати замовнику визначені цим договором послуги, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що виконавець згідно з п. 1.1 даного договору надає замовнику послуги спрямовані на отримання дозвільної, погоджувальної документації, необхідної для проведення робіт по переплануванню будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, яка є власністю замовника.

Згідно з п. 3.1.4 Договору виконавець зобов'язується виконати послуги, вказані в п. 2.1 не пізніше 17.08.2012 р.

Відповідно до п. 4.1 Договору загальна вартість робіт за цим договором складає 75 000,00 грн.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що після підписання даного договору замовник сплачує 50% вартості послуг виконавця в триденний термін. Наступну суму 25% вартості послуг замовник сплачує в триденний термін після подання для затвердження в Печерську райдержадміністрацію документацію по переплануванню нежитлових приміщень. Остаточну суму 25% вартості послуг замовник сплачує в триденний термін після надання послуг поданому договору, тобто після видачі замовнику дозвільної (погоджувальної) документації, що дає йому право на проведення робіт, вказаних в п. 2.1 договору.

На виконання умов Договору позивачем 18.04.2012 р. було перераховано передоплату за товар у розмірі 37 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28210 від 18.04.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання з виконання послуг згідно Договору.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору та сплата на користь відповідача суми передоплати у розмірі 37 500,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №28210 від 18.04.2012 р.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.1.4 Договору виконавець зобов'язується виконати послуги, вказані в п. 2.1 не пізніше 17.08.2012 р.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих в розумінні ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» свого зобов'язання з надання послуг за Договором у визначений строк.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зазначеною правовою нормою законодавець поділяє підстави для розірвання договору у судовому порядку на законні та договірні. Так, підставами для розірвання договору, що випливають зі змісту закону є істотне порушення договору винною стороною та інші випадки, передбачені законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Отже, приписи ст. 651 Цивільного кодексу України пов'язують можливість розірвання договору у зв'язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на, що особа розраховувала при укладенні договору.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 01.04.2013 р. у справі №5002-21/2895-2012 та від 18.04.2013 р. у справі №5023/4499/12.

З правової природи відносин надання послуг вбачається, що при укладанні вказаного договору замовник, перш за все, має на меті отримання оплачених послуг.

Відтак, невиконання відповідачем зобов'язання з надання послуг свідчить про позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язання з надання послуг, спрямованих на отримання дозвільної, погоджувальної документації, необхідної для проведення робіт по переплануванню будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, вимога позивача про розірвання Договору є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

За таких обставин, внаслідок розірвання Договору відповідач зобов'язаний повернути суму отриманих в якості попередньої оплати коштів, на яку не було надано послуги (правова підстава володіння такими коштами відпала внаслідок розірвання Договору).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується перерахування передоплати на користь відповідача у розмірі 37 500,00 грн., порушення відповідачем умов Договору, а відповідач не подав доказів на спростування вимог позивача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ «Київгаз» про стягнення з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» заборгованості у розмірі 37 500,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 180,48 грн. та інфляційних у розмірі 112,50 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання з надання послуг.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з надання послуги не виконав, допустивши прострочення виконання такого зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, положення ст. 625 Цивільного кодексу України передбачають обов'язок боржника сплатити на користь кредитора індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, виключно у разі прострочення грошового зобов'язання.

За таких обставин, пред'явлення вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 180,48 грн. та інфляційних у розмірі 112,50 грн. за прострочення виконання зобов'язання з надання послуг, спрямованих на отримання дозвільної, погоджувальної документації, необхідної для проведення робіт по переплануванню будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, є безпідставним, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в частині розірвання Договору та стягнення з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» на користь ПАТ «Київгаз» заборгованості у розмірі 37 500,00 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог (3% річних у розмірі 1 180,48 грн. та інфляційних у розмірі 112,50 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київгаз» задовольнити частково.

2. Розірвати договір про надання послуг №Т-199/04-20 від 17.04.2012 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Київгаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 15-А; ідентифікаційний код 37889322) на користь Публічного акціонерного товариства «Київгаз» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б; ідентифікаційний код 03346331) заборгованість у розмірі 37 500 (тридцять сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 810 (дві тисячі вісімсот десять) грн. 18 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Суддя В.П. Босий