Ухвала суду № 36144943, 11.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 р.Справа № 816/5226/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2013р. по справі № 816/5226/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" (далі - ПАТ "ТРЗ", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2013 №0001392308, №0001402308 та №0001412308.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПАТ "ТРЗ" (ідентифікаційний код 13962568) зареєстроване виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м. Полтави (розпорядження №1 588 105 0005 000437 від 20.09.1994). Підприємство взяте на податковий облік в органах ДПС 27.09.1994 за №401, перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві.

У період з 02.07.2013 по 10.07.2013 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "ТРЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Хімтрейд", ПАТ "НДІ "Техностандарт" за період з 01.04.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки податковим органом 17.07.2013 складено акт №194/16-01-22-8/13962568 (том 1 а.с. 13-42), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2 198.3, 198.6 статті 198, статті 201, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого:

- завищено суму податкового кредиту в розмірі 103,00 грн., що в свою чергу призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в травні 2012 року на суму 103,00 грн;

- занижено податок на додану вартість в розмірі 314 999,34 грн, в тому числі по періодах: липень 2012 року на суму 173 784,00 грн., серпень 2012 року на суму 47715,00 грн., листопад 2012 року на суму 50329,00 грн., грудень 2012 року на суму 43171,11 грн.;

- занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за ІІ-ІV квартали 2012 року на 330 858,00 грн., в тому числі: ІІ квартал 2012 року - 108,00 грн., ІІІ квартал 2012 року - 232 574,00 грн., ІV квартал 2012 року - 98175,00 грн.

На підставі акта перевірки 194/16-01-22-8/13962568 від 17.07.2013, ДПІ у м. Полтаві прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.08.2013:

- №0001392308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 496 286,00 грн., в тому числі 330 857,00 грн., - за основним платежем та 165 429,00 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 43);

- №0001402308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 472 499,01 грн., в тому числі 314 999,34 грн., - за основним платежем та 157 499,67 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 44);

- №0001412308, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 103,00 грн., (том 1 а.с. 45).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що висновок про порушення ПАТ "ТРЗ" вимог податкового законодавства перевіряючі обґрунтовують висновками актів №652/22.1-07/31235974 від 09.04.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Хімтрейд" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012 по 30.07.2012" та №1596/22.4-07/32674865 від 07.05.2013 "Про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ "НДІ "Техностандарт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 01.03.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 01.03.2013", а також тим, що на перевірку, з огляду на відсутність подорожніх листів, позивачем не були надані акти виконаних робіт до ТТН, у яких передбачено такий реквізит, як фактичний пробіг за маршрутом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях позивача порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №194/16-01-22-8/13962568 від 17.07.2013р., натомість податковим органом не надано доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- Дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- Дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "ТРЗ" у квітні 2012 року віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 103,00 грн., та включено суму витрат у розмірі 515,00 грн., до складу витрат операційної діяльності, в результаті господарської операції з придбання в квітні 2012 року у ТОВ "Хімтрейд" шпаклівки зі сталевим наповнювачем (Devcon) вартістю 618,00 грн.

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії рахунку-фактури №673-х від 03.04.2012, видаткової накладної №680 від 04.04.2012 та податкової накладної №30 від 03.04.2012 (том 2 а.с. 207-208, том 3 а.с. 222).

Розрахунки між ТОВ "Хімтрейд" та позивачем за придбаний товар проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №1413 від 03.04.2012 та банківською випискою за 03.04.2012 (том 3 а.с. 165-166). Станом на 31.04.2012 заборгованість перед ТОВ "Хімтрейд" у ПАТ "ТРЗ" відсутня.

Транспортування товару від постачальника ТОВ "Хімтрейд" до покупця ПАТ "ТРЗ" здійснювалось за рахунок власного автомобіля позивача (Тойота №333-90СН), що підтверджується подорожнім листом службового легкового автомобіля б/н від 02/06 квітня 2012 року та наказом про прийняття водія на роботу за сумісництвом (том 3 а.с. 163-164). Транспортування товару власним автотранспортом не заперечується в акті перевірки.

Придбана позивачем у ТОВ "Хімтрейд" шпаклівка була використана для ремонту тепловозу, який знаходиться на балансі ПАТ "НДІ "Техностандарт" згідно договору №70-22/27 від 08.05.2012 на модернізацію тягового рухомого складу, про що свідчать такі документи, як: накладна-вимога №23 на відпуск ТМЦ в цех від 12.04.2012, договір №70-22/27 на модернізацію тягового рухомого складу від 08.05.2012 (том 3 а.с. 138-154, 221).

Колегією суддів встановлено, що висновок про неправомірність включення позивачем у квітні 2012 року до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 103,00 грн., та віднесення до складу витрат операційної діяльності суми витрат у розмірі 515,00 грн., в результаті фінансово-господарських відносин по придбанню у ТОВ "Хімтрейд" товарно-матеріальних цінностей на суму 618,00 грн., податковий орган обґрунтовує висновками акту №652/22.1-07/31235974 від 09.04.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Хімтрейд" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012 по 30.07.2012" (том 3 а.с. 22/зі звороту/-51), згідно яких встановлено відсутність факту реального вчинення ТОВ "Хімтрейд" господарських операцій за період з 01.02.2012 по 30.07.2012.

Колегія суддів не бере до уваги зазначені доводи податкового органу у зв'язку з наступним.

Наявні первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом апеляційної інстанції як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

До того ж, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а отже, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 103,00 грн., до складу податкового кредиту за відповідний період (квітень 2012 року), а витрати по придбанню ТМЦ у розмірі 515,00 грн., правомірно віднесено до складу витрат операційної діяльності.

Колегією суддів встановлено, що взаємовідносини між ПАТ "ТРЗ" (покупець) та ПАТ "НДІ "Техностандарт" (постачальник) склалися в межах договору №70-06/33 (том 2 а.с. 202-203), згідно якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві матеріали відповідно до рахунків та накладних, в яких міститься повна інформація про товар (номенклатура, кількість, ціна, за одиницю, загальна вартість товару), а покупець зобов'язується здійснити оплату на умовах, передбачених цим договором.

В межах виконання вказаного договору ПАТ "ТРЗ" в липні, серпні, листопаді та грудні 2012 року придбано у ПАТ "НДІ "Техностандарт" товарно-матеріальні цінності (плунжерну пару 40Д 101 4.СПЧ-2, палець причіпного шатуна Д45.17.04-1А, стержень головного шатуна Д45.17.04-1 з кришкою, вкладиш шатунний Д45.17.8 СБ, ресору ТЭ30-35-30-012, втулку 6Д49.36.01.1, стакан-повзун 1-5Д49.22.07, бандаж ТЭМ.1.35.15.103, трубу 76х4х300СТ10-20, підшипники 30-32532ЛІМ, кільце 2ТЭ10В.85.15.325, болт М22*90, насос ТЕП70.85.10.014, діод ДЛ 161-200, насос масляний ТЕП 70.85.30.012сб та інші) на загальну суму 1 889 996,02 грн., в тому числі ПДВ - 314 999,34 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій з придбання у ПАТ "НДІ "Техностандарт" вказаного товару в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії податкових та видаткових накладних (том 1 а.с. 50, 52, 91, 93-107, 122-123, 162, 166-167, 170, 172, 174, 189, 192, 199, 205, 207, 223, 226, том 2 а.с. 22-38, 54-55, 102, 109, 113, 115, 131, 140, 147, 150, том 3 а.с. 223-226, том 4 а.с. 155).

На підтвердження транспортування придбаних ТМЦ силами та за рахунок ПАТ "ТРЗ" в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, розпорядження та накази про прийом на роботу на посаду водіїв, подорожні листи, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (том 2 а.с. 210, 226, 229-239, том 3 а.с. 167, 169, 181-186, 188-190, 228, 232-235, том 4 а.с. 1-4).

Колегія суддів не бере до уваги посилання податкового органу в акті перевірки №194/16-01-22-8/13962568 від 17.07.2013 на ненадання до перевірки актів виконаних робіт до ТТН, які містять такий реквізит, як фактичний пробіг за маршрутом, оскільки до матеріалів справи на підтвердження реальності транспортування придбаних ТМЦ позивачем надані як товарно-транспортні накладні, так і подорожні листи.

З наявного в матеріалах справи витягу з книги обліку довіреностей, що ведеться підприємством згідно Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, вбачається, що придбані позивачем ТМЦ отримувались уповноваженими особами ПАТ "ТРЗ" (том 3 а.с. 113-118).

Розрахунки між позивачем та ПАТ "НДІ "Техностандарт" за придбані товари здійснювалися згідно угоди від 25.12.2012 №1 про зарахування зустрічних вимог (том 2 а.с. 186). Усього станом на 31.12.2012 борг ПАТ "НДІ "Техностандарт" перед ПАТ "ТРЗ" становить 19 052 349,96 грн.

Оприбуткування придбаних у ПАТ "НДІ "Техностандарт" товарів на підприємстві позивача підтверджується прибутковими ордерами (том 4 а.с. 137-154, 156-158, 160-162, 164, 166-167, 169-170, 172-173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 195-200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214).

Факт придбання ТМЦ з метою їх подальшого використання ПАТ "ТРЗ" у своїй господарській діяльності для ремонту тепловозів власності ПАТ "НДІ "Техностандарт" підтверджується наявними у справі документами, а саме: договорами від 08.05.2012 №70-22/28, №70-22/27 та №70-22/26 на модернізацію тягового рухомого складу, бухгалтерською довідкою про використання матеріалів у виробництві №70-15 від 17.09.2013, переліком залишків ТМЦ, що знаходяться на складі, фактичною калькуляцією, відомостями витрат матеріалів, податковими накладними щодо реалізації модернізації та відновлення тепловоза, накладними на відпуск продукції, актами приймання-передачі робіт капітального ремонту рухомого складу, договором поставки №286/11-91 від 01.03.2011, договором №405/100/00 від 11.06.2012 (том 2 а.с. 164-166, 174-176, 178-185, 190-196, 204-206, том 3 а.с. 119-154, 162, 196, том 4 а.с. 5-59).

Наявні первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом апеляційної інстанції як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, складених за наслідками господарських операцій з придбання ПАТ "ТРЗ" у липні-серпні та листопаді-грудні 2012 року товарів у ПАТ "НДІ "Техностандарт", правомірно включено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 314 999,34 грн., до складу податкового кредиту за відповідні періоди, а витрати по їх придбанню в сумі 1 574 996,68 грн., правомірно віднесено до складу витрат операційної діяльності.

За встановлених обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, доводи податкового органу на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2013р. по справі № 816/5226/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2013 р.