Постанова № 36143878, 11.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 р. Справа № 820/2950/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2013р. по справі № 820/2950/13-а

за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

до Ізюмського комунального підприємства телових мереж

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути кошти з рахунків Ізюмського комунального підприємства теплових мереж у обслуговуючих банках, на користь бюджету в погашення податкового боргу у розмірі 1053288,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, має узгоджені податкові зобов'язання по податкам та зборам, які не сплачені у встановлений строк сплати, на загальну суму 1053288,00 грн. Податковим органом було направлено відповідачу першу та другу податкові вимоги № 1/27 від 16.01.2004 року та № 2/26 від 10.03.2004 року. З моменту на правлення податкових вимог податковий борг платника податків існував не припиняючись. 12.04.2004 року податковим органом прийнято рішення № 2/24-32284148 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. 15.09.2010 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено зміни у податковій заставі. Таким чином, Ізюмською ОДПІ здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків передбаченого діючим законодавством, але вони не призвели до погашення податкового боргу. У зв'язку із чим позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2013р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2013р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж" пройшло державну реєстрацію у порядку визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" про що свідчить відповідний запис у довідці з Єдиного державного реєстру від 24.01.13 року № 452 та знаходиться на обліку в Ізюмській ОДПІ з 25.06.2003 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 1053288,00 грн., що винник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків, а саме самостійно поданою податковою декларацією № 9086528274 від 05.02.2013 року на суму 1053288,00 грн. з терміном сплати 19.02.2013 року (а.с. 12-14).

Позивач в обґрунтування позовної вимоги про стягнення даної суми податкового боргу посилається на те, що податковим органом здійснені всі заходи щодо погашення цього боргу, а саме на адресу відповідача направлені податкові вимоги від 16.01.2004 року № 1/27 та від 21.02.2004 року, майно відповідача взято у податкову заставу, однак даний борг відповідачем не сплачено.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження вжиття податковим органом заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу відповідно до вимог ст.96 Податкового кодексу України та не пов'язаність податкових вимог з сумою боргу.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.п. 14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням і штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Ізюмським КПТМ самостійно визначені суми податкових зобов'язань та зобов'язання визначені податковим органом сплачені не були.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми Ізюмською ОДПІ Харківської області ДПС направлено на адресу відповідача податкові вимоги № 1/27 від 16.01.2004року та № 2/26 від 10.03.2004року, які отримані Ізюмським КПТМ.

П. 59.5. ст. 59 встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Аналогічні норми містилися і у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Нормами ст. 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законам питань митної справи.

У зв'язку з непогашенням ІКПТМ самостійно узгодженого податкового зобов'язання, податковим органом прийнято рішення № 2/24-32284148 від 12.04.2004 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу, що підтверджується відповідним витягом.

Колегія суддів зазначає, що на час подання адміністративного позову, відповідно до довідки Ізюмської ОДПІ Харківської області ДПС, податковий борг з моменту вручення податкової вимоги не переривався.

Проти обставин викладених податковим органом та наданих доказів відповідач будь яких заперечень а ні до суду першої інстанції не до апеляційного суду не надав..

Враховуючи наведене судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що податкові вимоги № 2/28 від 21.02.2004 року та № 1/27 від 16.01.2004 року не стосуються податкового боргу відповідача, який виник з 2011 року та який позивач просить стягнути, оскільки такі податкові вимоги виставлені у 2004р..

Колегія суддів зазначає, що п. 96.1 ст.96 ПК України визначено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків.

З аналізу ст. 96 ПК України, вбачається, що вона застосовується за умови у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна. А в свою чергу, процедура продажу майна, можлива лише після виконання вимог п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, яка визначає, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій застав.

Тобто, процедурі продажу майна передує процедура стягнення коштів.

П. 95.3 ст. 93 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції, що стягнення має відбуватися за процедурою, передбаченою статтею 96 ПК України для комунальних підприємств, оскільки застосування такої процедури є передчасним, і крім того, вона застосовується лише у разі недостатності коштів після продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, для можливості застосування субсидіарної відповідальності органу місцевого самоврядування.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що застосуванню заходів відповідно до ст. 96 ПК України передують заходи передбачені ст. 95 ПК України та саме щодо стягнення коштів. І лише в разі недостатності коштів вживаються заходи, застосування яких до комунальних підприємств обмежується положеннями ст. 96 Податкового кодексу України. В зв'язку з чим посилання суду на ст. 96 Податкового кодексу України є помилковим.

Строки передбачені п. 93.2 ст. 95 Податкового кодексу України дотримано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2013р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Ізюмського КПТМ у обслуговуючих банках, на користь бюджету в погашення податкового боргу у розмірі 1053288,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М. Повний текст постанови виготовлений 17.06.2013 р.