Постанова № 36143607, 11.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/8900/13-а

11.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник відповідача - Головного управління Міндоходів в АР Крим- Пшеничний Юрій Володимирович, довіреність № 2030/9/10.6-35 від 25.10.13

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 06.11.13 у справі № 801/8900/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

до Міністерства доходів і зборів України (пл. Львівська, 8,Київ,04655)

Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. О. Невського, буд.29,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

Заступника Міністра доходів і зборів України Ігнатова Андрія Петровича (пл. Львівська, буд.8,04655)

Заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів в АР Крим Крюкова Сергія Георгійовича (вул. О. Невського, буд.29,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

третя особа:

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування рішень, спонукання до виконання певних дій, визнання протиправними бездіяльності та дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.13 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міндоходів в АР Крим, Заступника Міністра доходів і зборів України Ігнатова Андрія Петровича, Заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів в АР Крим Крюкова Сергія Георгійовича, про визнання протиправними та скасування рішень, спонукання до виконання певних дій, визнання протиправними бездіяльності та дій - задоволені частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства доходів і зборів в АР Крим в частині не повідомлення фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про час, дату та місце розгляду первинної скарги від 23.03.2013 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 34,41 грн. судових витрат із сплати судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунку Головного управління Міністерства доходів і зборів України в АР Крим.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач, Міністерство доходів і зборів України, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 11.12.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Інші сторони та третя особа не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Наказом від 12.12.2012 року начальником ДПІ у м. Сімферополі № 3238 (т. І а.с.33) призначено проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

Повідомленням від 12.12.2012 року за № 1204/17-2 позивача сповіщено про проведення перевірки (т. І а.с.31).

Наказ та повідомлення отримані позивачем 12.12.2012 року, що підтверджується відповідною розпискою (т. І зворотній бік а.с.33).

Посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі в період з 24.12.2012 року по 08.01.2013 року було проведено документальну невиїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1) за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

За наслідками перевірки складений акт №247/17-2/НОМЕР_1 від 15.01.2013 року (т. І а.с.34-40), в якому зафіксовано порушення позивачем п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 175748,00 грн., а також порушення п.177.1, п.177.2 ст.177 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 127473,00 грн.

Враховуючи виявлені перевіркою порушення, податковим органом 18.02.2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення (т. І а.с.46-47):

- №0001021702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 159341,25 грн., у тому числі 127473,00 грн. за основним платежем та 31868,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,

- №0001031702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 250630,00 грн., у тому числі 164504,00 грн. за основним платежем та 41126,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з названими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем 23.03.2013 року було подано на них скаргу до Державної податкової служби в АР Крим (т. І а.с.51-52).

Рішенням Державної податкової служби в АР Крим від 11.04.2013 року №К/643/10.2-14 (т. І а.с.54) продовжено строк розгляду первинної скарги позивача від 23.03.2013 року до 24 травня 2012 року. Підставою для продовження строків розгляду скарги стало те, що доводи, приведені в первинній скарзі, вимагають додаткового вивчення обставин справи.

У рішенні платнику податків повідомлено, що розгляд скарги від 23.03.2013 року відбудеться 23.04.2013р року о 15.00 год. за адресою: м. Сімферополь, вул. О.Невського, 25, каб.501.

Під час розгляду скарги 23.04.2013 року, на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст. 78 ПК України, податковим органом призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо правильності дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, про що видано Наказ від 30.04.2013 року за № 1728 (т. І а.с.56)

Повідомленням від 30.04.2013 року за № 866 позивача сповіщено про проведення перевірки (т. І а.с.55).

Як вбачається із змісту акту №2803/17.2/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року (т. І а.с.58-72), перевірку було проведено в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_7

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.167.1 ст. 167, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, що призвело до завищення валових витрат за 2011 рік на суму 197540,00 грн., та, відповідно, до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 31413,60 грн.

Також, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року на суму 45006,00 грн.; заниження податку на суму 38759,00 грн.; завищення у грудні 2011 року від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 3060,00 грн.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 3210,00 грн.

Встановлені позаплановою перевіркою від 18.05.2013 року дані були прийняті до уваги Державною податковою службою в АР Крим при прийнятті рішення за результатами розгляду первинної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 18.02.2013 року №0001021702 та №0001031702.

Рішенням від 23.05.2013 року №К-793/102-14 (т. І а.с.75-79), на підставі статті 55 ПК України, підпунктів "б" та "г" пункту 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 року № 1203, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 року за №2046/22358, Державною податковою службою в АР Крим:

- скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі від 18.02.2013 року №0001021702, прийняте стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в частині визначення грошового зобов'язання у загальній сумі 120074,25 грн. (96059,40 грн. - податком на доходи фізичних осіб і 24014,85 грн. - штрафні санкції),

- скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі від 18.02.2013 року №0001031702, прийняте стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в частині визначення грошового зобов'язання у загальній сумі 160151,75 грн. (125745,00 грн. - податок на додану вартість і 34406,75 грн. - штрафні санкції), а первинну скаргу в інших частинах - не задоволено,

- збільшено суму зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2011 року на 6270,00 грн. та зобов'язано ДПІ у м. Сімферополі прийняти стосовно ФОП ОСОБА_4 податкове повідомлення-рішення за формою "В4" на вказану суму.

Не погодившись з рішенням податкового органу, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, позивач 01.06.2013 року звернувся до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою (т. І а.с.91-94), в якій просив змінити рішення Державної податкової служби в АР Крим від 23.05.2013 року №К-793/102-14 та прийняти рішення про скасування протиправних рішень виконуючого обов'язки заступника начальника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС Белецького І.В., які оформлені податковими повідомленнями-рішеннями від 18.02.2013 року №0001021702 та №0001031702. Крім того, у названій скарзі позивач просив провести службове розслідування відносно посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС - виконуючого обов'язки заступника начальника Белецького І.В. та податкових ревізорів-інспекторів Корольової В.С. та Маринохі Д.О.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 10.06.2013 року за №1949/К/99-99-10-01-03-14 (т. І а.с.96) розгляд первинної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 01.06.2013 року продовжено до 01.08.2013 року (включно) у зв'язку із тим, що викладені у скарзі доводи потребують висновку Головного управління Міндоходів в АР Крим.

На виконання рішення Міністерства доходів і зборів України від 10.06.2013 року за №1949/К/99-99-10-01-03-14 Головним управлінням Міндоходів в АР Крим було надано висновок з питань, порушених у повторній скарзі фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (т. І а.с.137).

Під час розгляду скарги було здійснено перевірку викладених у ній відомостей відносно дій посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

В ході перевірки ознак посадових зловживань (службових злочинів) та корупційних проявів (корупційних правопорушень) в діях посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС під час планування, проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, розгляду заперечень до акту перевірки, прийняття та направлення відповідних податкових повідомлень-рішень встановлено не було.

На підставі зазначеного вище, 01.08.2013 року Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення №3373/К/99-99-10-01-15 (т. І а.с.97-100) про результати розгляду повторної скарги.

Вказаним рішенням залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 18.02.2013 року №0001031702 про сплату визначеної суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та №0001021702 про сплату визначеної суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням рішення Державної податкової служби в АР Крим від 23.05.2013 року №К-793/102-14, прийнятого за розглядом первинної скарги), а повторну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 21.1 статті 21 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Як встановлено п.п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Нормами п. 58.1. ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.55.1 статті 55 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Більш детально порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби визначено у наказі Міністерства фінансів України від 19.11.2012 року № 1203, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 року за №2046/22358 (далі по тексту - Наказ № 1203).

Цим наказом визначено порядок подання та розгляду первинних та повторних скарг платника податків на рішення контролюючого органу.

Так, згідно з п. 8 Наказу № 1203, порядок подання та розгляду первинної скарги, згідно з яким якщо платник податків вважає, що орган державної податкової служби неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, встановлених Податковим кодексом України або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Скарга подається до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується.

Скарги на рішення органів державної податкової служби районного рівня подаються до органів державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Порядок подання та розгляду повторних скарг, визначений пунктом 9 Наказу та передбачає, що у разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги, платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня.

Скарги на рішення державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, округів подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пунктом 14 Наказу № 1203 передбачено, що орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

а) залишає податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;

б) скасовує у певній частині податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і не задовольняє скарги платника податків у певній частині;

в) скасовує податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і задовольняє скаргу платника податків повністю;

г) збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу;

ґ) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян" , скаргу без розгляду та повертає автору.

Приписами пункту 15 Наказу № 1203 передбачено, що за результатами проведення процедури адміністративного оскарження приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

Рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (заступник керівника). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику податків.

Колегією суддів встановлено, що 23.03.2013 року позивач звернувся із первинною скаргою на рішення органу державної податкової служби районного рівня до органу державної податкової служби в Автономній Республіці Крим. Рішення за результатами розгляду первинної скарги позивача прийнято Державною податковою службою в АР Крим (рішення №К-793/102-14 від 23.05.2013 року).

Рішення на повторну скаргу позивача від 01.06.2013 року було прийнято органом державної податкової служби вищого рівня - Міністерством доходів і зборів України (рішення від 01.08.2013 року №3373/К/99-99-10-01-15).

Зазначене вище свідчить про те, що рішення за результатами розгляду скарг позивача прийняті повноважними органами.

Статтею 56 Податкового кодексу України передбачено, що строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків становить 20 днів та може бути продовжений на строк, що не перевищує 60 календарних днів.

Як підтверджується матеріалами справи, рішення за результатами розгляду первинної скарги позивача від 23.03.2013 року прийнято 23.05.2013 року (строк розгляду скарги продовжувався на підставі рішення №К/643/10.2-14 від 11.04.2013 року, т. І а.с.54).

Рішення за результатами розгляду повторної скарги від 01.06.2013 року прийнято податковим органом 01.08.2013 року (строк розгляду скарги продовжувався на підставі рішення від 10.06.2013 року за №1949/К/99-99-10-01-03-14, т. І а.с.96).

Отже, рішення за результатами розгляду скарг позивача прийняті податковим органом із дотриманням встановлених законодавством строків та процедури.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що оскаржувані позивачем рішення, їх форма і зміст повністю відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів від 19.11.2012 року № 1203.

Наполягаючи на скасуванні рішення Державної податкової служби в АР Крим №К-793/102-14 від 23.05.2013 року, позивач зазначив про те, що це рішення є необґрунтованим та прийнято в порушення вимог п.56.21 статті 56 Податкового кодексу України.

Як встановлено пунктом 15 Наказу № 1203, у рішенні мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу, а також посилання на конкретні статті та пункти Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу.

Таким чином, Державною податковою інспекцією в АР Крим у рішенні №К-793/102-14 від 23.05.2013 року наведені результати дослідження матеріалів скарги та відповідних доказів, зокрема акту перевірки платника податків від 15.01.2013 року №247/17-2/НОМЕР_1; заперечення платника податків до акту перевірки та відповідь ДПІ у м. Сімферополі на них; податкові повідомлення-рішення від 18.02.2013 року №0001021702 та №00010317024.

Разом з тим, з метою перевірки даних, викладених фізичною особою-підприємцем у скарзі, податковим органом було проведено внутрішню перевірку відносно протиправності дій посадових осіб ДПІ у м. Сімферополі, за наслідками якої було складено висновок від 05.04.2013 року (т.І а.с.246).

Також, податковим органом в межах розгляду скарги було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо правильності дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складений акт №2803/17.2/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року.

Висновок Державної податкової служби в АР Крим від 05.04.2013 року та акт №2803/17.2/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року були використані податковим органом в якості доказів при прийнятті рішення за результатами розгляду первинної скарги позивача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість прийнятого Державною податковою службою в АР Крим рішення за №К-793/102-14 від 23.05.2013 року.

Щодо посилання позивача на те, що назване рішення прийнято з порушенням пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Нормами п. 56.21 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Позивачем зазначено, що оскаржуване рішення було прийнято Державною податковою службою в АР Крим з порушенням права платника податків на особисту участь у процесі розгляду скарги та прийнятті рішення за результатами її розгляду, що передбачено положеннями статті 18 Закону України "Про звернення громадян" та пункту 19 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби.

Як підтверджується матеріалами справи, у первинній скарзі від 23.03.2013 року (т.І а.с.51-52) позивач просив запросити його для особистої участі у процесі розгляду скарги і надання особистих пояснень з питань, поставлених у скарзі. Крім того, у заяві від 20.05.2013 року, що подавалась до Головного управління Державної податкової служби в АР Крим (т.І а.с.73-74), позивач просив забезпечити його право на особисту участь у процесі розгляду скарги та бути присутнім при прийнятті рішення за результатами розгляду скарги.

Згідно з пунктом 1 Наказу № 1203 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби розроблене, відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян".

Приписами статті 18 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Вищезазначені норми Закону України "Про звернення громадян" узгоджуються з пунктом 19 Наказу № 1203, відповідно до якого особа, яка подала скаргу на податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, має право: особисто викласти аргументи особі, яка перевіряла скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги; ознайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом державної податкової служби, який розглядає скаргу; бути присутньою при розгляді скарги; користуватися послугами адвоката або представника, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати рішення за результатами розгляду скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом неправомірних рішень; відкликати подану скаргу в будь-який час до прийняття рішення за результатами розгляду скарги.

Як підтверджується матеріалами справи, про час, дату та місце розгляду первинної скарги позивача було повідомлено рішенням від 11.04.2013 року №К/643/10.2-14 (т. І а.с.54). У рішенні зазначено, що розгляд скарги від 23.03.2013 року відбудеться 23.04.2013 року о 15:00 год. за адресою: м. Сімферополь, вул. О.Невського,29, каб.501.

Позивач 23.04.2013 року був присутній при розгляді первинної скарги, про що зазначено у рішенні Державної податкової служби в АР Крим №К-793/102-14 від 23.05.2013 року та не спростовуються позивачем.

В межах розгляду первинної скарги позивача, з метою з'ясування вказаних у скарзі обставин, податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо правильності дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що повідомленням від 30.04.2013 року за № 866 позивача сповіщено про проведення перевірки (т. І а.с.55).

Згідно з даними акту №2803/17.2/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року (т. І а.с.58-72) позивач та його представник були присутні при проведенні перевірки.

Також, телефонограмою від 17.05.2013 року (т. І а.с.57) позивача було запрошено до податкового органу для підписання та отримання акту перевірки. Акт перевірки був підписаний позивачем із запереченнями (т. І а.с.80-81). Листом від 27.05.2013 року №9033/К/17.2 позивача було запрошено до податкового органу для розгляду заперечень на акт перевірки №2803/17.2/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року (т. І а.с.83).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що Головним управлінням Міндоходів в АР Крим, в порядку статті 71 КАС України, не було надано суду належних та допустимих доказів належного повідомлення позивача про розгляд первинної скарги, що відбувся 23.05.2013 року.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що не повідомлення позивача про дату слухання скарги не може бути підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення. Крім того, наведеними вище доказами підтверджено безпосередню участь позивача у перевірці первинної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Державною податковою службою в АР Крим рішення №К-793/102-14 від 23.05.2013 року та рішення Міністерства доходів і зборів України №3373/К/99-99-10-01-15 від 01.08.2013 року прийняті на підставі закону, в межах наданих повноважень, із дотриманням законодавчо встановлених строків, за наслідками повного та всебічного вивчення доводів платника податків, викладених у скаргах.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Міністерства доходів та зборів України в АР Крим розглянути скаргу ФОП ОСОБА_4 від 23.03.2013 року та про зобов'язання Міністерства доходів і зборів України розглянути скаргу ФОП ОСОБА_4 від 01.06.2013 року, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

У відповідності до пункту 6 Наказу № 1203, не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті.

З урахуванням того, що під час розгляду справи підтверджено правомірність рішень, прийнятих Державною податковою службою в АР Крим та Міністерством доходів і зборів України, відсутні підстави для повторного розгляду податковим органом скарг позивача.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії заступника Головного управління Міністерства доходів та зборів України в АР Крим Крюкова Сергія Георгійовича, заступника Міністра доходів та зборів України Ігнатова Андрія Петровича в частині безпідставного обмеження та ущемлення його прав, які встановлені статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" та пункту 19 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, слід зазначити наступне.

Протиправність дій посадових осіб податкового органу, на думку позивача, полягає у неналежному повідомленні його про розгляд первинної скарги 23.05.2013 року та повторної скарги 01.08.2013 року.

Приймаючи рішення посадова особа діє в інтересах та від імені органу державної влади, таким чином реалізуючи владні управлінські функції, що покладені на цей орган. Відтак, рішення, підписане посадовою особою органу державної влади, є рішенням такого органу. Враховуючи зазначене, дії посадових осіб, вчинені під час прийняття такого рішення, є діями самого органу державної влади.

Таким чином, відсутні і підстави для оцінювання правомірності дій окремих посадових осіб державного органу.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що не повідомлення позивача про час, дату та місце розгляду скарг являє собою пасивну поведінку з боку посадових осіб податкового органу, тобто протиправну бездіяльність.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дій заступника Головного управління Міністерства доходів та зборів України в АР Крим Крюкова Сергія Георгійовича, заступника Міністра доходів та зборів України Ігнатова Андрія Петровича є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства доходів і зборів в АР Крим (як правонаступника Державної податкової служби в АР Крим) в частині не повідомлення фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про час, дату та місце розгляду первинної скарги від 23.03.2013 року.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Міністерства доходів та зборів України в частині не проведення на вимогу ФОП ОСОБА_4 документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 року в частині господарських операцій з БВП "Строитель-Плюс", судова колегія зазначає наступне.

Вимога щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 року була заявлена позивачем у первинній скарзі від 23.03.2013 року.

В межах розгляду первинної скарги податковим органом у період з 30.04.2013 року по 14.05.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо правильності дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, за наслідками якої було складено акт №2803/17.2/НОМЕР_1 від 18.05.2013 року.

Встановлені позаплановою перевіркою дані були прийняті до уваги Державною податковою службою в АР Крим при прийнятті рішення за результатами розгляду скарги.

Вимогу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 року було заявлено позивачем також у повторній скарзі, що була подана до Міністерства доходів і зборів України.

Як на підставу для проведення перевірки позивач у скарзі посилався на положення підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Під час апеляційного перегляду, колегією суддів встановлено, що розгляд повторної скарги позивача та викладених у ній обставин Міністерством доходів і зборів України ознак посадових зловживань (службових злочинів) та корупційних проявів (корупційних правопорушень) в діях посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС під час планування, проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, розгляду заперечень до акту перевірки, прийняття та направлення відповідних податкових повідомлень-рішень встановлено не було.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про відсутність підстав, встановлених підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для проведення документальної позапланової перевірки позивача.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Проте, судова колегія вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом першої інстанції помилково зазначено у абзаці четвертому резолютивної частини оскаржуваної постанови щодо стягнення судових витрат на користь позивача з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача, у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.13 у справі № 801/8900/13-а змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 34,41 грн. судових витрат зі сплати судового збору."

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.13 у справі № 801/8900/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва