Ухвала суду № 36142515, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2591/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення №5 від 31.01.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент», звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, про скасування рішення №5 від 31.01.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення №5 від 31.01.2013 року відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду позивач просить її скасувати, та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» №25 від 06.07.2012 року з метою всебічного та повноцінного розгляду звернення Прокуратури Київської області щодо додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» конкуренційного законодавства під час надання послуг, пов'язаних з перебуванням автотранспортних засобів в зоні митного контролю, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

За результатами перевірки відповідачем виявлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс менеджмент» та Розпорядженням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 жовтня 2012 року №101-р розпочато розгляд справи №697/101-р-02-06-12 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ «Офіс Менеджмент».

За результатами розгляду матеріалів справи №697/101-р-02-06-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідачем прийнято Рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ «Офіс Менеджмент» та накладення штрафу №5 від 31.01.2013 року, яким:

1) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» таким, що займало протягом 2011 року, січня-травня 2012 року монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг, пов'язаних з перебуванням автотранспортних засобів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в межах зони митного контролю митного поста «Східний термінал» Київської обласної митниці, що розміщується за адресою: Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 72;

2) визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» зі стягнення із споживачів плати за фактично ненадані послуги за користування територією терміналу для паркування під час митного оформлення автотранспортних засобів, вантажем, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг, пов'язаних з перебуванням автотранспортних засобів в зоні митного контролю митного поста «Східний термінал», що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку;

3) визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» із встановлення економічно необґрунтованих цін на послуги, пов'язані з перебуванням автотранспортних засобів в зоні митного контролю, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг, пов'язаних з перебуванням автотранспортних засобів, в зоні митного контролю митного поста «Східний термінал», шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

4) за порушення, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» штраф у розмірі 68000,00 грн.;

5) за порушення, зазначене у пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» штраф у розмірі 68000,00 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся до суду про його скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з настиупного.

Згідно матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 25.03.2009 року.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: здавання в оренду власного нерухомого майна, будівництво будівель, купівля та продаж власного нерухомого майна, управління нерухомим майном.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Офіс Менеджмент» являється власником земельної ділянки площею 9,5201 га за кадастровим номером 3220885000:04:001:0223, розташованої на території Мартусівської сільської ради Бориспільського району та всього нерухомого майна площею 50373,4 кв.м., що знаходиться на вказаній земельній ділянці, придбаного у ТОВ «БФ Склад 2», що підтверджується Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 09.06.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №1192.

На зазначеній земельній ділянці та у приміщеннях, що на ній знаходяться, знаходиться митний пост «Східний термінал», де розташовано зону прибуття транспортних засобів та зону митного контролю.

Так, відповідно до договору від 01.07.2011 року № 140 Київська обласна митниця орендує у ТОВ «Офіс Менеджмент» нежитлове приміщення площею 1838,49 м. кв., у тому числі 566,62 м. кв. нежитлового складського приміщення, розташованого за адресою Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка, вул. Мойсеєва, 72, літ. А, для розміщення та діяльності підрозділів митного оформлення Київської обласної митниці. Розмір орендної плати за орендовані приміщення складає 1,20 грн. за місяць, у тому числі ПДВ 0,20 грн. Також, на земельній ділянці, що належить ТОВ «Офіс Менеджмент» проводиться декларування товарів транспортних засобів митними брокерами.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

З метою встановлення порядку визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку розпорядженням Антимонопольним комітетом України від 05 березня 2002 року №49-р затверджено Методику визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Пунктом 2 Методики передбачено орієнтовні дії, які необхідно здійснити для визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, серед яких:

- встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання;

- складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи;

- складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп);

- визначення товарних меж ринку;

- визначення територіальних (географічних) меж ринку;

- встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку;

- визначення обсягів товару, який обертається на ринку;

- розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку; складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

- визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

- встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Пунктом 2.2 Методики передбачено, що етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Відтак, законодавець передбачив орієнтовні етапи визначення монопольного становища суб'єктів господарювання, при цьому зауваживши, що кількість та послідовність цих етапів може змінюватися залежно від обставин справи.

Відповідно до п. 9.2 Методики бар'єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок є: обмеження за попитом, пов'язані з високою насиченістю ринку товарами (товарними групами) та низькою платоспроможністю покупців; адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; екологічні обмеження; нерозвиненість ринкової інфраструктури; інші обмеження, що спричиняють суттєві витрати, необхідні для вступу на певний ринок товару (товарної групи).

Зокрема, економічні обмеження полягають у необхідності значних капіталовкладень для вступу нових суб'єктів господарювання на зазначений ринок (відведення земельної ділянки, будівництво приміщень, придбання відповідного обладнання та інвентарю, залучення персонал;, тощо) із значним періодом їх окупності. До економічних обмежень вступу на ринок можна віднести необхідність здійснення додаткових витрат для забезпечення відповідності вимогам пожежної, екологічної, санітарно-епідеміологічної, ветеринарної безпеки, громадського порядку, облаштування території тощо.

Адміністративні обмеження пов'язані із Порядком створення зон митного контролю та їх функціонування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 № 1947.

Наведене свідчить про наявність суттєвих бар'єрів для вступу на ринок послуг, пов'язаних із перебуванням автотранспортних засобів в зоні митного контролю, та неможливістю вступу на цей товарний ринок нових учасників у короткі строки.

Згідно інформації Київської обласної митниці (лист вих. від 21.08.2012 № 12-45/16-6558) в адміністративних межах зони діяльності митних органів за адресою: Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеева, 72, протягом 2011 року, січня-травня 2012 року послуги по обслуговуванню транспортних засобів, вантажів, організації зберігання товарів, транспортних засобів та інших супутніх послуг при митному оформленні товарів і транспортних засобів надавали TOB «Офіс менеджмент» і TOB «БФ склад» (с. Мартусівка, вул. Мойсеева, 70).

На вимогу голови Відділення від 11.09.2012 року № 02-06/2462 щодо надання обсягу (кількості) наданих ТОВ «БФ склад» послуг, пов'язаних з перебуванням автотранспортних засобів в зоні митного контролю за адресою: Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеева, 72, за період 2011 року, січня-травня 2012 року, TOB «БФ склад» листом вих. від 03.10.2012 року № 6-270 повідомило, що у вказаний період Підприємством не здійснювалась діяльність на ринку надання послуг, що пов'язані з перебуванням автотранспортних засобів в зоні митного контролю

Таким чином, TOB «Офіс менеджмент» протягом 2011 року, січня - травня 2012 року в територіальних межах ринку надання послуг, пов'язаних з перебуванням автотранспортних засобів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в межах зони митного контролю митного поста «Східний термінал» Київської обласної митниці, що розміщується за адресою: Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеева, 72, займало монопольне (домінуюче) становище з часткою 100 відсотків.

Враховуючи, що складання вищезазначених переліків у розумінні пунктів 2.1 та 2.2 Методики є диспозитивними нормами, і в даному конкретному випадку складання таких переліків було недоцільним. Нескладання таких переліків жодним чином, не вплинуло на правильність визначення монопольного становища та законність рішення Відділення, а також не мало значення для справи.

Відповідно до п.8 ст.1 Митного Кодексу України у редакції, зона митного контролю - місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури. Забезпечення безпеки громадян, а також схоронності товарів, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму, законності та правопорядку у зоні митного контролю покладається на відповідні митні органи.

Наказом Державної Митної Служби України «Про затвердження Порядку відкриття вантажного митного комплексу, автопорту, автотермінала» від 20.10.2003 року № 703 визначено, що зона митного контролю - це визначена на території вантажного митного комплексу митним органом і обмежена для доступу територія, у межах якої встановлюється режим зони митного контролю та здійснюється митний контроль.

Порядок створення зон митного контролю та їх функціонування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 № 1947 «Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування і Порядку надання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об'єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України», у редакції, що була чинною до 01.06.2012.

Регулювання питання щодо визначення місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Порядку визначення місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються резидентами та нерезидентами через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 584 «Про затвердження Порядку визначення місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються резидентами та нерезидентами через митний кордон України», у редакції, що була чинною до 01.06.2012.

Згідно з вказаним Порядком, зокрема пунктом 6, митне оформлення товарів, що вивозяться з України та ввозяться в Україну резидентами, крім переміщення товарів через територію України в режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зоні діяльності яких розташовані ці резиденти.

Термін «розташування резидента» у цьому Порядку означає місце проживання фізичної особи - підприємця (житловий будинок, квартира, інше придатне для проживання приміщення (гуртожиток, готель тощо) у населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) або місцезнаходження юридичної 'особи (адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені).

Зазначений порядок передбачає, що зони митного контролю створюються з метою здійснення митними органами митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, запобіганням і припиненням контрабанди та порушень митних правих. Контроль за переміщуванням товарів, транспортних засобів та громадян через зони іого контролю здійснюються митними органами.

Товари та транспортні засоби перебувають під митним контролем в зоні митного контролю з моменту ввезення на її територію і до моменту їх пропуску через митний : дон України або вивезення за її межі.

Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, який іе: лосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (стаття 16 Митного кодексу України).

Визначення підрозділу митного оформлення митниці, який здійснює митне оформлення товарів і транспортних засобів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян у визначеній зоні діяльності митниці, здійснюються самостійно митницею з врахуванням вимог статті 71 «Місце і час здійснення митного оформлення» Митного цексу України та наказу Держмитслужби України від 26.04.06 №335.

Саме митниця вирішує питання щодо визначення підрозділу митного оформлення для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів суб'єктів зовнішньо економічної діяльності. Отже, суб'єкти зовнішньо економічної діяльності не можуть самостійно обирати підрозділ митного оформлення.

З огляду на вищевикладене, територіальними межами ринку послуг, пов'язаних з перебуванням автотранспортних засобів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в зоні митного контролю, визнаються межі зони митного контролю митного поста «Східний термінал» Київської обласної митниці, що розміщується за адресою: Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеева, 72.

Апелянт припускає, що судом першої інстанції не наведено ніякого

обґрунтування згідно з нормами законодавства України і жодний чинний акт

законодавства України не визначає того, який період часу з початку доби має пройти, щоб

можна було стверджувати, що доба закінчилася.

Однак, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем встановлено вартість паркування одного транспортного засобу за кожну добу перебування на території терміналу.

Позивачем не наведено жодного чинного нормативно-правового документу, який передбачав би порядок (механізм) застосування вартості вказаної послуги саме за добу перебування транспортного засобу і, тим самим, забороняв би встановлювати вартість послуги з паркування транспортного засобу пропорційно фактичному періоду перебування транспортного засобу на території терміналу протягом доби.

На власний розсуд застосовуючи вартість паркування транспортного засобу за добу перебування без врахування фактичного часу перебування транспортного засобу на території терміналу (як в наведеному прикладі: з Автомобільного підприємства «С.Т.Р. Україна» за 1 год. 23 хв. перебування Товариством стягнуто плату, як за повну добу перебування транспортного засобу), TOB «Офіс Менеджмент» отримує додаткові кошти за період часу, протягом якого ці послуги, фактично, Підприємством не надаються.

Беручи до уваги те, що земна астрономічна доба дорівнює 24 годинам, ТОВ «Офіс Менеджмент» повинно було, на прикладі Автомобільного підприємства «С.Т.Р. Україна», стягнути плату за повні шість діб перебування на території терміналу + (1 год.23хв/24 год* вартість перебування за добу) сьомої доби перебування автотранспортного засобу.

Зауваження апелянта, щодо висновку Відділення про те, що ТОВ «Офіс Менеджмент» встановив економічно необгрунтовані ціни на послуги, пов'язані з перебуванням автотранспортних засобів в зоні митного контролю спростовуються тим, що склад поточних витрат торговельної діяльності і порядок їх планування в підприємствах усіх форм власності незалежно від організаційно-правових форм господарювання визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 (зі змінами).

Формування вартості платних послуг, згідно із зазначеним стандартом, здійснюється підприємствами усіх форм власності незалежно від організаційно-правових форм господарювання відповідно до економічно обґрунтованих планованих витрат на надання кожної з послуг.

TOB «Офіс Менеджмент» стверджує, що калькулювання вартості (обґрунтоване планування) послуг, що надаються ним, не проводиться. Вартість послуг розраховано виходячи з проведених позивачем досліджень (моніторингу) цін, які встановлені на підприємствах, що займаються аналогічною діяльністю у місті Києві та Київській області.

Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що TOB «Офіс Менеджмент» на ринку послуг, пов'язаних з перебуванням автотранспортних засобів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в межах зони митного контролю митного поста «Східний термінал» Київської обласної митниці, займало монопольне (домінуюче) становище, позивач мав можливість встановлювати та застосовувати ціни на послуги, без обґрунтованого планування витрат на їх надання, що було б неможливим при наявності значної конкуренції на даному ринку, оскільки за умов існування значної конкуренції на ринку відбувалося б змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, що є змістом поняття «конкуренція» згідно ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали вигтовлено 13.12.2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.