Рішення № 36141689, 11.12.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-3759/13

в справі № 760/11855/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

при секретарі - Подолян О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Українського консорціуму »Екосорб», Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду »ЖИТЛО-СЕРВІС», 3-я особа: Державна реєстраційна служба України про визнання недійсними Додаткових угод до договору, Свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання майнових прав на квартиру та зобов»язання внести запис в Єдиний державний реєстр права власності на нерухоме майно відомостей про належність права власності на квартиру, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач у червні 2013 року звернувся до суду з позовом і просив витребувати у відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на дану квартиру.

В вересні 2013 року збільшив розмір позовних вимог і просить:

-визнати недійсними Додаткову угоду № 1 та Додаткову угоду №2 від 08.08.2011 року про внесення змін та доповнень до Договору № 1-032-КЛ пайової участі в будівництві житлового будинку від 15.08.2005 року, укладеного між відповідачами УК»Екосроб», ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

-Свідоцтво про право власності від 27.12.2011 року, видане відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 26.12.2012 року №2119-С/КІ на квартиру АДРЕСА_1 на їх ім.»я;

-витребувати майно: квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на його користь;

-визнати за ним майнові права на дану квартиру та зобов»язати Державну реєстраційну службу України внести запис в Єдиний державний реєстр права власності на нерухоме майно відомості про належність йому даної квартири на праві власності.

Посилається в позові на те, що 08 квітня 2010 року між ним та Українським консорціумом «ЕКОСОРБ» був укладений Договір купівлі-продажу майнових прав № КП/МП-КЛ-02.

Відповідно до умов Договору Об'єктом будівництва є житловий будинок АДРЕСА_1, будівництво якого здійснюється за адресою: м. Київ, Солом'янський район, перетин вулиць Максима Кривоноса та Клименка, вулиць Зої Космодем'янської та Чорвонопартизанської.

Згідно з Розпорядженням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації №683 від 09.11.2011 року «Про присвоєння поштових адрес новозбудованим житловим будинкам №2 та АДРЕСА_1 (по генплану) на перетині вулицьМ.Кривоноса,І.Клименка,З.Космодем'янської таЧервонопартизанської (будівельна адреса) у Солом'янському районі м. Києва» новозбудованому житловому будинку АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1.

В п. 2.2 Договору сторони дійшли згоди, що Об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за Договором покупцю, є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 101,9 кв.м., розташована на третьому поверсі в Об'єкті будівництва.

Відповідно до п. 1.3 Договору майновими правами визначено усі права на Об'єкт нерухомості, які належать Продавцю на підставі Договору №31/287 пайової участі у будівництві житлових будинків на перетині вулиць М.Кривоноса, І.Клименка,З.Космодем'янської та Червонопартизанської у Солом'янському районі м. Києва від 01.03.2005 року, Додаткової угоди №1 від 01.11.2005 року до Договору пайової участі та додатку до Договору пайової участі - протоколу розподілу житлових та не житлових приміщень в будинку АДРЕСА_1.

Майнові права відчужуються п окупцю , який у зв'язку з цим оформлює право власності на Об'єкт нерухомості на себе.

Згідно з п. 4.2 загальна вартість майнових прав, які йому передавалися, складала 650 122, 00гр., які він сплатив відповідно до бухгалтерької довідки №01/01 від 08 квітня 2010 року.

Незважаючи на те, що Об'єкт будівництва готовий та введений в експлуатацію 13 вересня 2011 року, а ним проведено оплату 100% вартості майнових прав, УК»Екосорб» відмовляється надати йому необхідні документи для оформлення та реєстрації Свідоцтва про право власності на житло.

Він неодноразово звертався до УК «ЕКОСОРБ» з проханням надати документи, необхідні для оформлення Свідоцтва про право власності на об'єкт інвестування,однак документи йому надані не були і він був позбавлений можливості оформити та зареєструвати за собою відповідне Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

В зв»язку з цими обставинами він вимушений був звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на спірну квартиру, однак у задоволенні його вимог було відмовлено.

В подальшому йому стало відомо, що УК «Екосорб» здійснив відчуження спірної квартири на користь відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким 27.12.2012 року Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було видано Свідоцтво про право власності на квартиру в рівних частках.

11.02.2013 року право власності відповідачів на спірну квартиру було зареєстроване Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.

13.05.2013 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі Договору дарування подарували спірну квартиру відповідачці ОСОБА_5

Вважає, що він набув майнові права на спірну квартиру ще 08 квітня 2010 року шляхом повної сплати пайового внеску, а тому УК «Екосорб» не мав права здійснювати відчуження квартири на корить третіх осіб.

Виходячи з того, що відповідачка ОСОБА_5 набула право власності на спірну квартиру за невідплатним договором, він має право вимагати його витребування у будь-якому випадку, т.я. щодо неї не розповсюджується поняття добросовісного набувача.

Враховуючи ці обставини, можливість виникнення права власності на підставі рішення суду в порядку ст.376 та 392 ЦК України, вважає, що факт отримання відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Свідоцтва про право власності на спірну квартиру та його подальша реєстрація, а також його звернення до суду з даним позовом дає підстави вважати, що його право власності на спірну квартиру оспорюється та не визнається відповідачами, а тому просить задовольнити позов.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечував.

Посилається на те, що з позовом про визнання права власності на спірну квартиру позивач уже звертався до Солом»янського районного суду м. Києва.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2013 року встановлено, що позивач не набув права власності на квартиру АДРЕСА_1, а тому ці обставини не підлягають доказуванню.

Крім того, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не знали і не могли знати про те, шо є треті особи, які претендують на спірну квартиру.

Квартира придбана ними на підставі Договору пайової участі у будівництві житлового будинку з УК «Екосорб» №1-032-КЛ від 15.08.2005 року, зобов'язання по сплаті внеску ними виконано, сплачено його повну вартість у розмірі 618 808,55 грн., про що свідчить довідка УК «Екосорб».

27.12.2012 року Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) їм видані Свідоцтва про право власності на квартиру, а 11.02.2013 року вказані Свідоцтва були зареєстровані Рєстраційною службою Головного управління юстиції в м. Києві, про що були прийняті відповідні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Виходячи з цього, вважає, що право власності на спірну квартиру було набуто відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 правомірно, а тому з точки зору ст.388 ЦК України не може бути витребувано у них.

Представник відповідачки ОСОБА_5 проти позову заперечувала з цих же підстав.

Представник відповідача - УК »Екосроб» у судовому засіданні проти позову заперечувала.

Не заперечувала укладення з позивачем Договору купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру, однак пояснила, що укладення цього договору не тягне за собою визнання права власності на ці майнові права.

З точки зору закону право власності на майнові права, в даному випадку на спірну квартиру, у позивача могли виникнути лише після підписання Акту приймання-передачі цих майнових прав на квартиру.

Т.я. такий Акт підписаний не був, позивач не міг набути права власності на спірну квартиру, а тому просить у позові відмовити.

Представник відповідача - Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради /КМДА/ в судове засідання не з»явився. Направив до суду письмові заперечення і просить розглядати справу в його відсутності.

Представник 3-ї особи в судове засідання також не з»явився, направив до суду письмові пояснення і також просить розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права.

Згідно зі ст. 177 ЦК об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

В ст. 190 ЦК зазначено, що майном, як особливим об'єктом, вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

При цьому, майнові права є неспоживною річчю.

Майнові права визнаються речовими правами.

Поняття майного права визначено в ст. 3 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", згідно з якою майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності.

Моментом набуття права власності на майнові права є момент, визначений відповідним правочином.

Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦК України, особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що 08 квітня 2010 року між позивачем та Українським консорціумом «ЕКОСОРБ» був укладений Договір купівлі-продажу майнових прав № КП/МП-КЛ-02.

За умовами п.2.1 Договору позивач, як покупець, купив майнові права на Об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 в Об»єкті будівництва, що здійснюється за адресою: м. Київ, Солом'янський район, перетин вулиць Максима Кривоноса та Клименка, вулиць Зої Космодем'янської та Чорвонопартизанської, які належали УК»Екосорб».

Згідно з п. 4.2 Договору загальна вартість майнових прав складала 650 122, 00гр., які позивачем були сплачені при укладенні Договору.

Розпорядженням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації №683 від 09.11.2011 року «Про присвоєння поштових адрес новозбудованим житловим будинкам №2 та АДРЕСА_1 (по генплану) на перетині вулиць М.Кривоноса,І.Клименка, З.Космодем'янської та Червонопартизанської (будівельна адреса) у Солом'янському районі м. Києва» новозбудованому житловому будинку присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1.

Відповідно до Сертифікату Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві серії КВ № 163411040689 від 13.09.2011 року та Акту готовності об»єкта до експлуатації від 01.09.2011 року житловий будинок №4 по АДРЕСА_1 був прийнятий в експлуатацію.

Встановлено також, що 15.08.2005 року між Українським консорціумом »Екосорб» та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений Договір № 1-032-КЛ пайової участі в будівництві житлового будинку.

08.08.2011 року між ними були укладені Додаткові угоди № 1 та №2 про внесення змін та доповнень до Договору № 1-032-КЛ пайової участі в будівництві житлового будинку від 15.08.2005 року, згідно з якими їм була передана у власність на виконання умов Договору від 15.08.2005 року квартира АДРЕСА_1.

27.12.2012 року на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення №2119-С/КІ від 26.12.2012 року відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було видано Свідоцтво про право власності на дану квартиру в рівних частках.

13.05.2013 року на підставі Договору дарування квартира була подарована ними відповідачці ОСОБА_5

/ а.с. 8 - 13 ; 16 - 22 ; 69 - 91 /

Встановлено також, що рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 20.09.2012 року за позивачем було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов»язано КП БТІ м. Києва провести за ним реєстрацію права власності на дану квартиру.

Рішення суду в частині визнання за позивачем права власності на спірну квартиру було залишено без змін рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06.12.2012 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справі від 13.03.2013 року рішення суду було скасоване та передано на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді рішенням від 11.06.2013 року в позові було відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили.

/ а.с. 95 - 107 /

Даним судовим рішенням встановлено, що УК «Екосроб» не порушував право власності позивача за умовами Договору купівлі-продажу майнових прав, відповідальність за порушення умов Договору визначена законом та договором, а тому відмовив у позові, т.я. позивачем при зверненні до суду обраний неправильний спосіб захисту.

П.3.1 укладеного між позивачем та УК»Екосорб» договору визначено порядок передачі майнових прав у власність покупцю, а саме: шляхом підписання акту, який підписується не пізніше, ніж через 60 календарних днів з дня настання таких подій: закінчення оздоблювальних робіт у приміщенні та здачі об»єкта в експлуатацію.

Згідно з п.6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що умови Договору сторонами в цій частині не виконувалися, майнові права позивачу у власність на спірну квартиру передані не були.

Крім того,з точки зору ч.ч.1,2 ст. 331 ЦК України, ч.1 ст. 182 ЦК та п. 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (зі змінами і доповненнями ), право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання Свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.

До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно, відповідно до ч.3 ст.331 ЦК, право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва.

Таким чином, при укладенні Договору купівлі-продажу майнових прав УК »Екосорб» не був власником спірної квартири, а тому і передати його позивачу при укладенні Договору купівлі-продажу майнових прав не міг.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Ч.1 ст.60 ЦПК України зобов»язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці

обставини.

Враховуючи викладене вище, обставини, встановлені рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11.06.2013 року, виходячи з основного принципу засад здійснення цивільного судочинства, викладеного в ст.10 ЦПК України, а саме принципу змагальності сторін, визначені законом підстави для звільнення від доказування, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання майнових прав на спірну квартиру.

Виходячи з того, що у позивача не виникло право власності на майнові права на спірну квартиру, суд не знаходить підстав для задоволення решти його вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Які права позивача при укладенні Додаткових угод 08.08.2011 року були порушені і яким вимогам закону не відповідають дані правочини, представник позивача в судовому засіданні не пояснив.

Згідно зі ст.3 ЦПК України особа може звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладене вище, висновки, викладені в рішенні Апеляційного суду м. Києва від 11.06.2013 року щодо того, що УК»Екосорб» право власності позивача не порушував, правові підстави для задоволення його вимог у частині визнання недійсними Додаткових угод №№1 та 2 від 08.08.2011 року про внесення змін та доповнень до Договору № 1-032-КЛ пайової участі в будівництві житлового будинку від 15.08.2005 року, укладеного між відповідачами УК»Екосроб», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні.

Відповідно до п.4.1 Договору № 1-032-КЛ пайової участі в будівництві житлового будинку від 15.08.2005 року, укладеного між відповідачами УК»Екосорб», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після підписання Акта приймальної комісії про введення в експлуатацію Об»єкта будівництва виконавець передає Об»єкт інвестування Учаснику за Актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Такий Акт між сторонами Договору був підписаний 08.08.2011 року.

/ а.с. 142 - 149 /

З врахуванням цих обставин, передачі спірної квартири відповідачам та набуття ними права власності на неї на виконанням умов укладеного Договору та у встановленому законом порядку, відсутні і правові підстави для задоволення вимог позивача в частині визнання недійсним Свідоцтва про право власності на спірну квартиру на ім.»я відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 27.12.2011 року.

За змістом ч.5 ст.12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до ч.3 ст.388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Тобто, даною нормою закону правом витребування майна володіє лише його власник.

Як встановлено вище, відповідачка ОСОБА_5 отримала спірну квартиру в дар від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які набули право власності на неї у встановленому законом порядку.

Позивач за Договором купівлі-продажу майнових прав права власності на це майно не набув і право власності на майнові права на було передано йому за умовами договору після прийняття будинку в експлуатацію.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

На момент укладення угоди - Договору дарування, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були власниками майна, а тому з точки зору закону мали право розпоряджатися ним.

Враховуючи ці обставини, висновки суду про правомірність набуття та володіння спірною квартирою відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підстави для задоволення вимог позивача і в цій частині відсутні.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач, посилаючись на дану норму закону, просить визнати за ним майнові права на спірну квартиру.

Поняття майнового права приведено судом вище.

Враховуючи, що право власності на майнові права позивачем у порядку, визначеному Договором, не було набуто, він не набув права власності на спірну квартиру, а тому його права в порядку, визначеному ст.392 ЦК України, не підлягають захисту.

Керуючись ст.ст.12, 15,16, 177,182,190,203, 215, 331,388, 392,656 ЦК України, ст. 3 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", ст.ст.3-6, 10-11, 57-61, 88,209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Українського консорціуму »Екосорб», Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду »ЖИТЛО-СЕРВІС» про визнання недійсними Додаткових угод до договору, Свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання майнових прав на квартиру та зобов»язання внести запис в Єдиний державний реєстр права власності на нерухоме майно відомостей про належність права власності на квартиру відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя: