Постанова № 36140802, 17.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року справа № 823/3400/13-а

11 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Богрець К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:

- оформити документи та подання про призначення пенсії за вислугою років;

- направити подання, документи та заяву про призначення пенсії за вислугою років до головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для призначення пенсії за вислугою років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовив в оформленні та направленні до головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області документів для призначення пенсії за вислугу років, оскільки вирішення питання щодо призначення пенсії чи відмову у призначенні пенсії покладено на органи Пенсійного фонду України.

Також позивач стверджує, що він має право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки на день вручення трудової книжки вислуга років в органах внутрішніх справ склала 21 рік 04 місяці 08 днів.

Крім того, позивач зазначає, що вимога про направлення документів для призначення пенсії за вислугу років не була предметом розгляду у справі № 2а/2370/3207/2012. Рішенням у вказаній справі в задоволенні позову відмовлено, однак встановлено, що відмова у видачі трудової книжки на момент звільнення з органів внутрішніх справ є безпідставною.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що згідно постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року, яка набрала законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зміни дати звільнення відмовлено, а тому період часу з 09.12.2002 по 30.09.2011 у вислугу років не враховується.

Крім того, відповідач зазначає, що уповноважені структурні підрозділи МВС України готують документи та подають подання до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років особам, які мають право на таку пенсію, а позивач в даному випадку не має права на пенсію за вислугу років, тому останньому дана відповідь про відсутність підстав для оформлення та направлення відповідних документів.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.09.1994 по 24.02.1998 та з 12.01.1999 по 09.12.2002, та звільнений відповідно до наказу УМВС України в Черкаській області від 09.12.2002 № 168 о/с з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за статтею 64 пункт "д" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 через службову невідповідність.

В липні 2013 року позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років, на яку отримана відповідь про те, що для обчислення вислуги років та оформлення документів для призначення пенсії позивачу слід звернутися до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

У вересні 2013 року позивач звернувся до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області з заявою щодо оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років, однак листом від 16 жовтня 2013 року відповідач повідомив позивача про те, що останній не має права на пенсію за вислугу років.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) передбачено, зокрема, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше.

Згідно частини 1 статті 48 Закону № 2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 р. № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Аналізуючи зазначені положення, можна зробити висновок, що уповноважений структурний підрозділ, на який за його рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів, зобов'язаний оформити всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії особі, яка має право на пенсію, передбачену Законом № 2262-XII, зокрема, пенсію за вислугу років.

Однак, судом встановлено, що позивач не має права на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII і, як наслідок, у відповідача відсутні підстави для оформлення всіх необхідних документів і свого подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Як свідчать матеріали справи, вислуга позивача в органах внутрішніх справ станом на 09.12.2002 (день звільнення) складає 07 років 04 місяці 20 днів.

Посилання позивача на те, що його вислуга станом на день отримання трудової книжки (30.09.2011) складає 21 рік 04 місяці 08 днів, суд вважає помилковим, оскільки постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року у справі № 2а/2370/3207/2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, пов'язаної з відмовою у виданні наказу про зміну дати звільнення, зобов'язання його видати наказ про зміну дати звільнення, перерахувати вислугу років та нарахувати і виплатити середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено.

Судами у вказаній справі встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ відповідно до наказу УМВС України в Черкаській області від 09.12.2002 № 168 о/с через службову невідповідність. При звільненні трудова книжка йому не видавалася. З 16.07.2003 позивач працевлаштувався робочим до науково-дослідного господарства "Родниківка" Уманського державного аграрного університету, що свідчить про його обізнаність про припинення трудових відносин з відповідачем. З цих підстав не може вважатися час вимушеного прогулу за період з 10.12.2002 по 30.09. 2011, а саме з дати звільнення до отримання позивачем наказу про його звільнення та трудової книжки.

З урахуванням всіх обставин справи № 2а/2370/3207/2012, суди дійшли висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача, пов'язаної з відмовою у виданні наказу про зміну дати звільнення, зобов'язання його видати наказ про зміну дати звільнення, перерахувати вислугу років, до задоволення не підлягають.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 72 цього Кодексу передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 вказаного Кодексу, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 19.12.2013.