Постанова № 36140700, 19.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4408/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Мельник О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А2622 про визнання дій протиправними та стягнення неотриманого речового майна,-

В С Т А Н О В И В:

28.11.2013 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А2622 про визнання протиправними дій військової частини А 2622 щодо невидачі належного ОСОБА_1 речового майна та зобов'язання військової частини А2622 видати належне ОСОБА_1 речове майно, відповідно до довідок на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі від 01.11.2013 №28, №29, загальною вартістю 8229,11 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що за час проходження військової служби, позивач набув право на отримання речового майна, яким зобов'язаний забезпечити його відповідач згідно з Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Однак, як зазначає позивач, на його звернення до командира військової частини А2622 про видачу йому належного речового майна, відповідач повідомив, що на складі військової частини таке майно відсутнє, а тому відмовив у його видачі. Вказані дії відповідача щодо невидачі речового майна, позивач вважає протиправними та такими, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі та зазначив, що військова частина А2622 отримує майно від військової частини А2788 (м.Київ) - довольчого органу. Військовою частиною А2622 постійно вживаються заходи щодо витребування необхідного майна, подаються заявки з метою отримання предметів речового майна, належних згідно норм забезпечення, але вищевказані заявки бажаних результатів не дають та відповідей від довольчого органу до військової частини А 2622 не надходить.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу у Збройних Силах України та наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України (по особовому складу) від 22.10.2013 №716 звільнений з військової служби у запас за пунктом "г" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі), з правом носіння військової форми одягу.

Наказом командира військової частини А2093 від 31.10.2013 №249 (а.с.11) позивача виключено зі списків особового складу військової частини А2093, всіх видів забезпечення та з речового забезпечення при військовій частині А2622.

Судом також встановлено, що військова частина А2622 отримує речове майно від військової частини А2788 (м. Київ), що підтверджується матеріалами справи (а.с. 24-26).

З довідок військової частини А2622 від 01.11.2013 №28, №29 вбачається, що позивачу підлягає видачі речове майно, на загальну суму 8229,11 грн. (а.с.8-10).

Заявами від 16.11.2013 та 21.11.2013 позивач звернувся до відповідача з проханням видати йому зі складу військової частини А2622 речове майно, відповідно до переліку, визначеного довідкою від 01.11.2013 №28(а.с.12,13).

Листами військової частини А2622 від 22.11.2013 №1659 та 27.11.2013 №1687 позивачу було відмовлено у видачі речового майна, у зв'язку з його відсутністю на речовому складі військової частини А2622 (а.с.14, 15).

Вважаючи дії відповідача щодо невидачі речового майна неправомірними, позивач звернувся до суду за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Статтею 9 (до 1 січня 2007 року) та статтею 9-1 (після 1 січня 2007 року) Закону №2011-XII передбачено право військовослужбовців на отримання за рахунок держави речового майна.

Частиною 1 статті 9-1 Закону №2011-XII передбачено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого (далі - Положення №1444)

Відповідно до пункту 27 Положення №1444 військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Згідно пункту 2 Положення №1444 метою речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Як встановлено в судовому засіданні, на день підписання наказу про звільнення позивача зі служби в жовтні 2013 року позивач мав право на отримання речового майна, яке він не отримав в період проходження військової служби. Це майно не було видане йому і при звільненні з військової служби. Грошова компенсація за речове майно йому також не виплачувалась.

Отже, єдиним можливим способом захисту порушеного права позивача є витребування в натурі неотриманого ним речового майна.

Таким чином, з огляду на те, що позивач звільнений у запас з правом носіння військової форми одягу, а відповідачем не надано доказів щодо забезпечення позивача речовим майном, суд, з метою забезпечення гарантії дотримання і захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частини друга статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України), дійшов висновку про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача видати належне ОСОБА_1 речове майно, згідно довідки про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні в запас від 01.11.2013 №28, загальною вартістю 7793,15 коп.

Позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача видати належне позивачу речове майно, згідно довідки від 01.11.2013 №29, загальною вартістю 435,95 грн. не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до військової частини А 2622 з заявою про видачу належного йому речового майна згідно цієї довідки, що в свою чергу свідчить про відсутність порушення прав позивача на належне йому речове майно з боку військової частини А2622.

В той же час, суд вважає необґрунтованим адміністративний позов в частині визнання протиправними дій військової частини А 2622 щодо невидачі належного ОСОБА_1 речового майна, виходячи з наступного.

Обов'язковою ознакою відповідних дій суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем взагалі не вчинялись жодні дії щодо невидачі належного ОСОБА_1 речового майна, а тому суд вважає, що позивач не правильно обрав спосіб захисту порушеного права, оскільки в даному випадку може бути оскаржена бездіяльність військової частини А 2622 щодо невидачі належного ОСОБА_1 речового майна.

При цьому суд, зауважує, що згідно пункту 4 Положення №1444 речове майно відпускається військовим частинам у порядку, встановленому Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час (далі - норми забезпечення речовим майном військовослужбовців), а також відповідно до затверджених Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади норм утримання цього майна на одного військовослужбовця (працівника) у військових частинах або на одне ліжко в лікувальних закладах.

Як було встановлено в судовому засіданні військова частина А2622 отримує речове майно від військової частини А2788 (м. Київ), тобто військова частина А2788 (м. Київ) по відношенню до відповідача є довольчим органом.

З матеріалів справи вбачається, що командир військової частини А2622 02.09.2013, 07.09.2013 та 30.10.2013 року звертався до командира військової частини А2788 із заявками про забезпечення речовим майном (а.с.23-25), проте речове майно на склад частини не надходило, про що свідчить відсутність наявності речового майна у відповідача станом на момент звернення позивача з заявами про його видачу.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач вживав заходи щодо забезпечення позивача речовим майном, а тому адміністративний позов в цій частині не підлягає задоволенню за необґрунтованістю.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А 2622 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 68,82 грн. (а.с.2).

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог на користь ОСОБА_1 підлягають присудженню судові витрати в розмірі 34,41 грн.

Керуючись статтями 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати військову частину А2622 (ідентифікаційний код 08076304) видати належне ОСОБА_1 речове майно, відповідно до довідки про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні в запас від 01.11.2013 №28, загальною вартістю 7793 (сім тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 15 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядок та спосіб, передбачений статтями 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: В.В. Падій