Постанова № 36140468, 18.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 грудня 2013 р. № 820/11261/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Архіпової С.В.,

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Москаленко Я.М.,

представника відповідача 1 - Дьоміна О.В.,

представника відповідача 2 - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дергачівська Райагрохімія»

до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Дергачівська Райагрохімія" (надалі позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів (надалі відповідач1), Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області (надалі відповідач 2), в якому просив суд: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/000912/2 від 27.05.2013р., скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/00513 від 28.05.2013р., скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/000937/1 від 31.05.2013р., скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/00539 від 31.05.2013р., та стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дергачівська Райагрохімія» надмірно сплачене ввізне мито в розмірі 3 097,43 ( три тисячі дев'яносто сім грн. 43 коп.), зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Хврківській області списати в безспірному порядку з рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України, на користь Публічного акціонерного товариства «Дергачівська Райагрохімія» суму надмірного сплаченого ввізного мита в розмірі 3 097,43 (три тисячі дев'яносто сім грн.. 43 коп.).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21.05.2013р. надав до Харківської обласної митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 807100000/2013/022629 та вказав митну вартість 509 180,84 грн., що на дату митного оформлення складало 49 563,02 Євро (ціна товару 48 300,00 Євро (496 205,36 грн.) з додаванням витрат на транспортування 7 737,49 грн.).

30.05.2013р. позивач надав до Харківської обласної митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 807100000/2013/024722 та вказав митну вартість 507 764/88 грн., що на дату митного оформлення складало 49 047,40 Євро ( ціна товару 48 300,00 Євро (500 027,39 грн.) з додаванням витрат на транспортування 7 737,49 грн.).

Митну вартість товару позивачем було визначено за ціною контракту № 2012/0410/1 від 10.04.2012 року щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто у відповідності до ст.ст. 266, 267 МКУ та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", а також надано усі необхідні документи для її підтвердження, у тому числі на вимогу митного органу і додаткові документи, перелічені у Додатку до декларації митної вартості. Контракт № 2012/0410/1 від 10.04.2012р. був укладений із виробником товару - BORSODCHEM Zrt, але ПАТ «Дергачівська Райагрохімія» не змогло надати додатково калькуляцію фірми-виробника товару, через заборону розголошення даних щодо складової ціни товару, підтвердженням чого є лист від 22.05.2013 р.

Позивач стверджує, що з метою митного оформлення ним було надано усі необхідні відомості та документи, за допомогою яких можливо визначити митну вартість товару за методом 1: контракт з фірмою BORSODCHEM Zrt № 2012/0410/1 від 10.04.2012 р., інвойси № 92266371 від 15.05.2013р., 3 92267296 від 23.05.2013р. до Контракту, специфікації № 9 від 15.05.2013р., № 10 від 23.05.2013р. до Контракту; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR (144400 від 15.05.2013р., 144573 від 23.05.2013р.; пакувальні листи (Т 02650/2013 від 15.05.2013р., Т 022820/2013 від 23.05.2013р.); сертифікат походження товару (№ 521595 від 15.05.2013р., № 521709 від 23.05.2013р.) , а тому підстав для неможливості перевірки обчислення митної вартості товарів за методом 1 - визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) через відсутність у позивача будь-яких документів, у відповідача-1 не було.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Відповідач 1, Харківська митниця Міндоходів, проти позову заперечувала, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим, незаконним і таким що не підлягає задоволенню.

Відповідач зазначив, що позивачем 21.05.2013р. та 30.05.2013р. до митного поста»Харків-Центральний» Харківської обласної митниці було подано МД (Типу ІМ-40 ДЕ) № 807100000/2013/022629 та № 807100000/2013/024722 на товари «ONGRONAT 1080» CAS №36471-62-5 для виробництва поліуретану. Країна виробник : HU. Торгівельна марка: «BorsodChem» за товарною позицією УКТЗЕД 2929. даний товар надійшов на адресу ПАТ «Дергачівська Райагрохімія» за контрактом з фірмою BORSODCHEM Zrt № 2012/0410/1 від 10.04.2012р.

Визначення митної вартості здійснювалося у відповідності до статей 267-273 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 „Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження".

У зв'язку з відсутністю достатньої інформації для визначення рівня митної вартості, при розгляді запиту відділом контролю митної вартості було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінову інформацію на ідентичні та аналогічні товари.

Враховуючи вищезазначене, у відповідності до вимог ст.ст. 54, 55, 59 Митного кодексу України Рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/000912/2 та № 807000003/2013/000937/1 були прийняті за другорядними (за ціною договору щодо ідентичних товарів) методом відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012р. № 362.

Крім того, на вимогу митного органу, декларантом не надано доказів, щодо зменшення ціни товару.

У судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав письмові заперечення на позов, просив відмовити у задоволенні позов у повному обсязі.

Відповідач 2, Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, свого представника до суду не направив, про час, дату та місце судового слухання був належним чином повідомлений.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 11 Митного кодексу України встановлено, що митні органи, реалізуючі митну політику України, виконують, зокрема, завдання щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Відповідно до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.

Згідно зі статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Згідно зі статтею 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 88 цього ж Кодексу на декларанта покладаються обов'язки: здійснювати декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспорті засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Базою (основою) оподаткування митними платежами є митна вартість товару. Митна вартість товару - це величина розрахункова. Порядок її розрахунку регламентований ст. 259-273 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України від 11.07.02 р. митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 262 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товару через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У випадку, якщо основний метод при визначенні митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів.

Частинами 2-3 вищезазначеної статті визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у ч. 1 цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 2-3 статті 265 МК Україна встановлено, що митний орган має право упевнитись в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійде висновку, що визначена декларантом митна вартість нижче, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, у тому числі сировини, матеріалів, та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Митне оформлення товарів за заявленою митною вартістю здійснюється, якщо остання відповідає вартості, зазначеній у Програмно - інформаційному комплексі, згідно Наказу Державної митної служби України від 29.08.2000р. № 476 "Про впровадження дослідної експлуатації першої черги програмно - інформаційного комплексу "Інформаційно - пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України".

Відповідно до пп. 10-14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватись на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.

Судом встановлено, що на адресу позивача поставлено товари «ONGRONAT 1080» CAS №36471-62-5 для виробництва поліуретану, країна виробник : HU. Торгівельна марка: «BorsodChem» за товарною позицією УКТЗЕД 2929. даний товар надійшов на адресу ПАТ «Дергачівська Райагрохімія» за контрактом з фірмою BORSODCHEM Zrt № 2012/0410/1 від 10.04.2012р.

Відповідно до пункту 26 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за №439/10719 (далі - Порядок № 314), посадовою особою відділу митного оформлення було направлено запит № 338 від 27.04.10 до відділу контролю митної вартості Харківської митниці разом з наданими для митного оформлення документами.

Відповідно до присів ст. 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, мають ґрунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації; у разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.

Пунктами 5-7 ст. 267 Митного кодексу України передбачено, що при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на страхування цих товарів.

Відповідачем видано рішення про визначення митної вартості товарів : № 807000003/2013/000912/2 від 27.05.2013р. (прийняте за 2 методом визначення митної вартості товарів, встановлена вартість 2,2 євро/кг замість вартості, визначеної декларантом у розмірі 2,1 євро/кг.); № 807000003/2013/000937/1 від 31.05.2013р. (прийняте за 2 методом визначення митної вартості товарів, встановлена вартість 2,2 євро/кг замість вартості, визначеної декларантом у розмірі 2,1 євро/кг).

Визначення митної вартості здійснювалося у відповідності до статей 267-273 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 „Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження".

Заявлена декларантом митна вартість та дані, що стосуються її визначення, повинні ґрунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації. У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів, декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього додаткові відомості.

Також судом встановлено, що у відповідності до умов контракту № 2012/0410/1 від 10.04.2012р. (а.с. 50), п. 3 ціни на товари повинні бути вказані в доповненнях та додатках до вказаного контракту, п. 14 контракту передбачає, що будь-які поправки в цей контракт повинні бути внесені а письмовій формі та підписані обома сторонами, всі доповнення додатки, модифікації є невід`ємною частиною цього контракту.

При цьому суд відмічає, що зміна ціни на товар не знайшла своє відображення в будь-яких документах передбачених контрактом для подібних випадків. Доповнень або додатків, які б передбачували зміну ціни на товар представником позивача до суду не надано.

У зв'язку з відсутністю достатньої інформації для визначення рівня митної вартості, при розгляді запиту відділом контролю митної вартості було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінову інформацію на ідентичні та аналогічні товари.

Пунктом 14 Порядку декларування митної вартості товарів визначено, що якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Згідно статті 17 Угоди про застосування статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь - якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.

Відповідно до статті 41 Митного кодексу України, однією з форм митного контролю є перевірка митними органами системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Отже, доведення достовірності заявленої митної вартості товарів, що імпортуються на митну територію України, є безпосереднім обов'язком декларанта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що Рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 807000003/2013/000912/2 від 27.05.2013р., № 807000003/2013/000937/1 від 31.05.2013р та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 807100000/2013/00513 від 28.05.2013р., № 807100000/2013/00539 від 31.05.2013р - є правомірними, прийняти на підставі та в межах повноважень, якими наділений митний орган.

Експертний висновок Регіонального торгівельно-виробничого підприємства "ГРАНІД" у формі ТОВ від 23.05.2013р. № 23/05/2013/01 не може бути прийнятий судом у якості належного та допустимого доказу, оскільки відповідно до ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього. Згідно статті 260 МКУ методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом. Натомість висновок від 23.05.2013р. не містить жодного посилання на Митний кодекс України і розрахунок здійснено не у відповідності до методів визначення митної вартості. Окрім того, виключно митна вартість товарів є базою митного оподаткування (нарахування митних зборів та платежів), а в жодному випадку не їх ринкова вартість. У даному випадку на вирішення дослідження було поставлено питання "виконання незалежної оцінки вартості майна - Суміш двох ізомерів органічної сполуки толуілендіізоціанату «ORGONAT 1080», що належить ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»".

Перевірка правильності визначення митної вартості товару є однією зі складових митного контролю, яка здійснюється в межах митного оформлення та документів, поданих для цілей митного оформлення. Під час прийняття Рішення про визначення митної вартості декларанту ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" було запропоновано надати висновки незалежних експертних установ, проте таких висновків вчасно надано не було (відповідно до п. 13 ПКМУ № 1766 декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується).

Щодо ненадання ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" калькуляції собівартості виробника, суд зазначає, що калькуляція товару має містити повну інформацію про собівартість, а саме: вартість сировини, енергоносіїв, оплата робочої сили, амортизація, невиробничі витрати тощо.

Суд також також вважає безпідставними доводи позивача про те, що прийняте митницею Рішення є неправомірним, оскільки в ньому не зазначено документів, яких не вистачило митному органу для прийняття 1-го методу визначення митної вартості. Згідно Наказу Держмитслужби України від 29.05.2009 р. № 506, зареєстрованим в Мін'юсті України 18.06.2009 р. за №534/16550 "Про затвердження форми рішення про визначення митної вартості товарів, Порядку його заповнення та Класифікатора додаткових складових до ціни договору" не передбачено занесення до Рішення такої інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. Митного кодексу України, на письмову вимогу декларант має право на надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення з приводу того, як митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів.

Такого звернення до Харківської митниці від декларанта не надходило.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Дергачівська Райагрохімія"- не вбачається.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія" до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/000912/2 від 27.05.2013р., скасування картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/00513 від 28.05.2013р., скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/000937/1 від 31.05.2013р., скасування картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/00539 від 31.05.2013р. і стягненні надмірно сплаченого ввізного мита, - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання

апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 18 грудня 2013 року.

Головуючий суддя (підпис) С.В. Архіпова

З оригіналом згідно. Оригінал в справі суду. Постанова не набрала чинності.

Суддя С.В. Архіпова