Постанова № 36140441, 13.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

13.12.2013 р. справа №820/12030/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представників:

позивача - Кунець С.В.,

відповідача - Купін С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Головного управління Міндоходів у Харківській області проскасування рішень, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Делтана», в порядку адміністративного судочинства висунув вимогу про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, Головного управління Міндоходів у Харківській області, №10 від 21.11.2013 р. та №11 від 21.11.2013 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при імпорті товару на митну територію України правильно визначив код товару за УКТЗЕД, а саме: «розчин нітроцелюлози та пластифікатора в органічних летких розчинниках» - код 3208901998. На думку позивача, викладені в акті від 06.11.2013 р. №5/2013/20-40/3223589 висновки органу доходів і зборів про порушення ТОВ «Делтана» Закону України «Про митний тариф» та внаслідок цього - п. 187.8 ст. 187, п. 1881. 1 ст. 188 Податкового кодексу України, не узгоджуються з дійсними обставинами спірних правовідносин, а спірні податкові повідомлення-рішення суперечать закону, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, ГУ Міндоходів у Харківській області, з поданим позовом не погодився, подав письмові заперечення, в яких зазначив, що на реалізацію наданих законом повноважень провів перевірку факту митного оформлення спірного товару, в ході якої дійшов висновку щодо невірного визначення позивачем коду товару 3208901998, ставка ввізного мита за яким складає 3%. Натомість, спірний товар має бути класифікований за кодом 3208909900 зі ставкою ввізного мита 6%. Посилаючись на викладені вище мотиви, відповідач просив суд постановити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи спірні податкові повідомлення-рішення №10 від 21.11.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (ввізне мито) в загальному розмірі 35.563,23 грн. (основний платіж - 28.450,59 грн., штраф - 7.112,65 грн.) та №11 від 21.11.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в загальному розмірі 7.112,65 грн. (основний платіж - 5.690,12 грн., штраф - 1.422,53 грн.) були винесені відповідачем, Головним управлінням Міндоходів у Харківській області, з посиланням на акт від 06.11.2013 р. №5/2013/20-40/32235849.

Згідно з висновками згаданого акту, в діяльності ТОВ «Делтана» органом доходів і зборів виявлено порушення Закону України «Про митний тариф» та п. 187.8 ст. 187 та п. 188.1 п. 188 Податкового кодексу України, а саме: зазначення у ВМД від 18.02.2013 р. №807100000/2013/006394, від 20.03.2013 р. №807100000/2013/018538, від 13.05.2013 р. №807100000/2013/020881, від 30.05.2013 р. №807100000/2013/024597, від 10.07.2013 р. №807100000/2013/032875, від 14.08.2013 р. №807100000/2013/39810 невірного коду імпортованого товару 3208901998 замість правильного коду товару 3208909900.

Розглядаючи справу, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, з метою митного оформлення придбаного за зовнішньоекономічним контрактом товару ТОВ «Делтана» до митного органу було подано низку вантажних митних декларацій, а саме: від 18.02.2013 р. №807100000/2013/006394, від 20.03.2013 р. №807100000/2013/018538, від 13.05.2013 р. №807100000/2013/020881, від 30.05.2013 р. №807100000/2013/024597, від 10.07.2013 р. №807100000/2013/032875, від 14.08.2013 р. №807100000/2013/39810.

Предметом експорту за переліченими ВМД був товар з назвою «Розчин нітроцелюлози та пластифікатора в органічних летких розчинниках, вміст яких складає 76,2% мас. %: - добавка до друкарських фарб для флексографічного та фотогравюрного друку гнучкої упаковки, Poliroto/Converter F INT, арт. 9S8200770/S45, використовується для корекції в'язкості та інтенсивності кольору друкарських фарб для флексографічного та фотогравюрного друку гнучкої упаковки, містить: нітрат целюлози (10-25%), пластифікатори (1,5-4,5%), етанол (40-70%), етилацетат (2,5-5%), 1-метоксі-2-пропанол (5-10%), віск (0,5-2,5%), поліуретанова смола (5-12%), не в аерозольній упаковці. Торгівельна марка: SUN CHEMICAL. Країна виробництва: IT. Виробник: SUN CHEMICAL GROUPE S.P.A.», котрий був задекларований платником податків в графі 33 декларацій за кодом згідно з УКТЗЕД - 3208901998.

Вирішуючи спір, суд погоджується з твердженням позивача щодо існування правової позиції Верховного Суду України по категорії адміністративних справ про скасування рішень суб'єктів владних повноважень - митних органів, викладеної у постанові від 07.11.2011 р. по справі №21-223а11, яка полягає у відсутності у митного органу правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань після пропуску товарів на митну територію України.

Проте, суд звертає увагу платника податків на те, що дана правова позиція Верховного Суду України стосується виключно застосування положень Митного кодексу України від 11.07.2002 р. та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відтак, доводи, наведені позивачем в обґрунтування заявлених вимог, не можуть бути взяті судом до уваги при вирішенні спору по суті, позаяк спірні правовідносини склались під час дії Митного кодексу України від 13.03.2012 р. та Податкового кодексу України.

Так, згідно положень ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 р., у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною 3 ст. 345 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів (п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України).

Отже, в разі фізичного існування об'єктивних даних, які показують на ймовірність неправильного визначення платником податків коду імпортованого товару за УКТЗЕД, орган митного контролю (територіальний орган доходів і зборів) не позбавлений в силу закону підстав та можливості для прийняття рішення про реалізацію владної управлінської функції контролю у спосіб проведення перевірки.

Аналогічний обов'язок контролюючого органу закладений законодавцем у приписах п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, де передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, а також якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54).

Таким чином, посилання позивача на відсутність у органу доходів і зборів повноважень на перевірку правильності обчислення платником податків суми податкових та митних платежів після випуску імпортованого товару у вільних обіг, а також на відсутність повноважень відносно зміни коду товару УКТЗЕД та подальшого донарахування податкових зобов'язань визнаються судом юридично неспроможними.

При цьому, суд зважає, що з наявних у справі документів не вбачається прийняття органом митного контролю власного рішення про визначення коду імпортованого товару за УКТЗЕД.

Розглядаючи спір по суті, суд зазначає, що згідно з Законом України "Про Митний тариф України" товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

За правилами УКТЗЕД передбачено, що до товарної позиції 3208 відносяться фарби та лаки (включаючи емалі та політури) на основі синтетичних полімерів або хімічно модифікованих природних полімерів, дисперговані або розчинені у неводному середовищі; розчини, зазначені у примітці 4 до цієї групи. До товарної позиції 3208 90 - інші; - розчини, зазначені у примітці 4 до цієї групи.

Згідно приписів зазначеної примітки, до товарної позиції 3208 включаються розчини (крім колодію), що складаються з будь-яких продуктів товарних позицій 3901 - 3913 в органічних летких розчинниках, коли частка розчинника перевищує 50 мас. % розчину.

Вимоги щодо віднесення товарів до категорії «розчини, зазначені у примітці 4 до цієї групи», викладені у поясненнях до 32 групи за УКТЗЕД, де зазначено, до цієї товарної позиції, згідно з Приміткою 4 до цієї групи, включаються розчини (крім колодіїв) такого складу: що один або кілька продуктів, що включаються до товарних позицій 3901 - 3913, і будь-які розчинні інгредієнти, необхідні для виробництва цих продуктів, такі як прискорювачі, сповільнювачі, зшивальні агенти (виключаючи, отже, розчинні інгредієнти, такі як барвники, і нерозчинні інгредієнти, такі як наповнювачі чи пігменти, а також усі продукти, що могли б ввійти до цих товарних позицій за умовами інших положень УКТЗЕД) у летких органічних розчинниках, якщо маса розчинника більше 50 % від маси розчину;

Водночас з цим, розчини (крім колодію) з вмістом кожного з продуктів товарних позицій 3901- 3913 у летких органічних розчинниках, маса яких перевищує 50 % від маси цього розчину, не включаються до цієї групи, а включаються до товарної позиції 3208.

До товарних позицій 3901- 3914 включаються товари лише в первинних формах. Термін «первинні форми» визначений у Примітці 6 до цієї групи. Він застосовується виключно до таких форм, як, зокрема, рідини і пасти, які Згідно Пояснень, вони можуть бути основним полімером, який потребує затвердіння під дією температури чи інакше для утворення кінцевого матеріалу, або дисперсіями (емульсіями чи суспензіями) або розчинами незатверділих чи частково незатверділих матеріалів. Крім речовин, необхідних для затвердіння (таких як отверджувачі (реагенти для утворення поперечних зв'язків) або інші допоміжні реагенти і прискорювачі), ці рідини або пасти можуть містити інші матеріали, такі як пластифікатори, стабілізатори, наповнювачі та барвники, загалом призначені для надання кінцевим продуктам спеціальних фізичних властивостей або інших необхідних характеристик. Рідини та пасти використовуються для лиття, екструзії і т.д., а також як просочувальні матеріали, поверхневі покриття, основи для лаків і фарб, або як клеї, згущувачі, коагулянти і т.д.

З огляду на викладене суд вважає, що наявність у складі розчину такого компоненту як віск, однозначно унеможливлює класифікацію такого розчину за правилами примітки 4 до групи 32 за кодом 3208901998, позаяк віск не належить ані до первинних форм полімерів, ані до стабілізаторів, ані до наповнювачів, ані до барвників.

Додатково суд зазначає, що зі змісту поданих територіальним органом доходів і зборів на вимогу суду згідно з ст. 11 КАС України вантажних митних декларацій на аналогічний товар, поданих до митного органу позивачем після виникнення спірних правовідносин, вбачається, що ТОВ «Делтана» в подальшому зазначало код ідентичного (аналогічного) імпортованого товару як 3208909900, тобто такий, який і визначено митницею.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено існування факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ТОВ «Делтана» до Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Роз'яснити, що постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 13.12.2013 р.

Суддя А.В. Сліденко