Постанова № 36140248, 16.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року 810/6653/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_2 (за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до профізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Державної податкової інспекції у Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів в Київській області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів в Київській області від 21 серпня 2013 року №0003981702/153 та №0003971702/154.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки прийняті на основі помилкових висновків про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України при формуванні показників валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології».

Всупереч викладеним в акті перевірки висновкам, господарські операції між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» мали реальний характер що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, банківськими виписками, а також доказами реалізації отриманих товарно-матеріальних цінностей на користь третіх осіб.

Позивач також стверджує, що перевіряючими не досліджувались фактичні обставини господарських операцій ФОП ОСОБА_1, а використано лише інформацію, яка не мітить жодного доведеного факту, підтвердженого належними доказами щодо безтоварності операцій про які йдеться в акті перевірки.

Тому, згідно з позицією позивача, висновки викладені в акті перевірки ФОП ОСОБА_1 від 2 серпня 2013 року № 71/1702/НОМЕР_1 не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені виключно на основі припущень, а прийняте на їх основі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що під час перевірки встановлено, що до валових витрат позивачем безпідставно віднесено кошти, які не підтверджені платіжними дорученнями, прибутковими касовоми ордерами, накладними, товарно-транспортними накладними, що підтверджують факт придбання товарів, їх оплату та використання у підприємницькій діяльності, що є порушенням пункту 176.1 статті 176 та статті 177 Податкового кодексу України.

За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

15 січня 2007 року ОСОБА_1 зареєстрований державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації Київської області як фізична особа-підприємцець, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серя НОМЕР_2 (а.с. 141).

На податковому обліку ФОП ОСОБА_1 знаходиться у Державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 22 липня по 20 липня 2013 року, посадовими особами Державної податкової інспекції в ОБухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 18 липня 2013 року № 53, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року. Результати перевірки оформлено актом від 2 серпня 2013 року №71/1702/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки)(а.с. 10-36).

У ході перевірки органом державної податкової служби проаналізовано:

- акт Бориспільскої ОДПІ Київської області від 21 серпня 2012 року №189/22-2/37467796 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» з питань взаємовідносин з платниками податків за період з 29 грудня 2010 року по 12 серпня 2012 року. Встановлено, що ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» не знаходить за податковою адресою, та у відповідності до статті 55-1 Господарського кодексу України має ознаки фіктивності, відсутність фактичних дій щодо виконання взятих на себе зобов'язань та адміністративно-господарських можливостей на виконання укладених договорів.

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11 квітня 2011 року №391/2310/37001827 щодо неможливості проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Торгсервіспостач», оскільки підприємство за податковою адресою відсутнє. Крім того, ТОВ «Торгсервіспостач» з лютого 2011 року з податку на додану вартість не звітує. Встановлено відсутність будь-яких засобів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

- акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ферропром Центр», де зазначається, що на момент здійснення перевірки первинні та інші документи відсутні, підприємство за адресою вказаною у реєстраційних документах не знаходиться

Ураховуючи вищезазначене відповідач дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 177.2 статті 177, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено грошові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 41926,56грн.

Крім того, за результатами перевірки правильності заповнення і відповідності даних про доходи громадян за формою 1-ДФ встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 51.1 статті 51, пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України в частині не подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2011 року.

На основі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №0003981702/153, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 52408,20 грн. у тому числі 41926,56 грн. за основним платежем та 10481,64 за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 37). Та податкове повідомлення-рішення №0003971702/154 від 21 серпня 2013 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за не відображення за кодом ознаки доходу « 157» дані про суми нарахованих та сплачених доходів фізичним особам-підприємцям та неподання зазначеного розрахунку за 1 кварта 2011 року у розмірі 510,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та сум утриманого з них доходу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ФОП ОСОБА_1, та та ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» при укладанні та виконанні договорів, які на переконання відповідача є нікчемними, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначене положення відображає один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин - принцип свободи договору.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до приписів статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому місяці 2011 року ФОП ОСОБА_1 (замовник) уклав усні договори поставки з ТОВ «Торгсервіспостач» (постачальник) предметом яких була поставка кранів запірних.

У травні 2011 року ФОП ОСОБА_1 уклав усні договори поставки з ТОВ «Ферропром Центр», предметом яких були перехідники для підключення манометрів з різьбою.

У вересні-грудні 2011 року та березні-травні 2012 року ФОП ОСОБА_1 укладено договори поставки кранів кульових фланцевих та прокладок біконітова, фаланців, манометрів, тощо

Кількість, якість, конкретні специфікації та ціна товарів за усними домовленостями з поставки визначалась сторонами відповідно до рахунків-фактури та видаткових накладних.

Згідно статті 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

При цьому факт передачі, перевезення та оплати товару може бути доказано податковими, бухгалтерськими та іншими документами первинного обліку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

На виконання умов усних домовленостей з поставки ТОВ «Торгсервіспостач» передано ФОП ОСОБА_1 крани запірні регулюючі ХЛ.000-01 та крани запірні ХЛ01.000. На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань з поставки виписано: рахунок-фактуру від 15 лютого 2011 року №СФ-15.02 на суму 17040,00 грн., у тому числі ПДВ 2840,00 грн. (т.1,а.с. 53). Видаткову накладну від 17 лютого 2011 року №58 на суму 17040,00 грн., у тому числі ПДВ 2840,00 грн. (т.1,а.с. 39).

ФОП ОСОБА_1 отримано від ТОВ «Торгсервіспостач» податкову накладну від 16 лютого 2011 року №58 на суму 17040,00 грн., у тому числі ПДВ 2840,00 грн.(т.1, а.с. 67)

Виконання усних договорів з поставки перехідників для підключення манометрів з різьбою, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Ферропром Центр» підтверджується: рахунком-фактурою від 31 травня 2011 року №СФ-3105 на суму 5376,00 грн., у тому числі ПДВ 896,00 грн.(т.1,а.с. 54), видатковою накладною від 31 травня 2011 року №310502 на суму 5376,00 грн., у тому числі 896,00 грн. (т.1,а.с. 40)

ТОВ «Ферропром Центр» виписано на користь ФОП ОСОБА_1 податкову накладну від 31 травня 2011 року №103 на суму 5376,00 грн., у тому числі ПДВ 896,00 грн. (т.1,а.с. 68)

Виконання усних договорів з поставки товарів від ТОВ «Фаворит Груп «Нові технології» підтверджується: рахунками-фактурами від 30 вересня 2011 року №272 на суму 25080,00 грн., у тому числі ПДВ 4180,00 грн., від 25 жовтня 2011 року №354 на суму 20760,00 грн., у тому числі ПДВ 3460,00 грн., від 27 жовтня 2011 року №364 на суму 11520,00 грн., у тому числі ПДВ 1920,00 грн., від 22 листопада 2011 року №469 на суму 27450,00 грн., у тому числі ПДВ 4575,00 грн., від 30 листопада 2011 року №519 на суму 21411,00 грн., у тому числі ПДВ 3568,00 грн., від 28 грудня 2011 року №658 на суму 25380,00 грн., у тому числі ПДВ 4230,00 грн., від 30 березня 2012 року №345 на суму 17280,00 грн., у тому числі ПДВ 2880,00 грн., від 25 квітня 2012 року №435 на суму 27720,00 грн., у тому числі ПДВ 4620,00 грн., від 31 травня 2012 року №533 на суму 11880,00 грн., у тому числі ПДВ 1980,00 грн., від 31 травня 2012 року №534 на суму 32080,00 грн., у тому числі ПДВ 5346,67 грн., від 31 травня 2012 року №535 на суму 42520,00 грн., у тому числі ПДВ 7086,67 грн., від 31 травня 2012 року №536 на суму 23200,00 грн., у тому числі ПДВ 3866,67 грн. (т.1, а.с. 55-66).

Видатковими накладними від 30 вересня 2011 року №272/1 на суму 25080,00 грн., від 25 жовтня 2011 року №354/1 на суму 20760,00 грн., від 27 жовтня 2011 року №364/1 на суму 11520,00 грн., від 22 листопада 2011 року №469/1 на суму 27450,00 грн., від 30 листопада 2011 року №519/1 на суму 21411,00 грн., від 28 грудня 2011 року №658/1 на суму 25080,00 грн., від 30 березня 2012 року №345/1 на суму 17280,00 грн., від 25 квітня 2012 року №435/1 на суму 27720,00 грн., від 31 травня 2012 року №533/1 на суму 11880,00 грн., від 31 травня 2012 року №534/1 на суму 32080,00 грн., від 31 травня 2012 року №535/1 на суму 42520,00 грн., від 31 травня 2012 року №536/1 на суму 23200,00 грн. (т.1, а.с. 41-52).

ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» виписано на користь ФОП ОСОБА_1 податкові накладні від 30 вересня 2011 року №99 на суму 25080,00 грн., у тому числі ПДВ 4180,00 грн., від 25 жовтня 2011 року №77 на суму 20760,00 грн., у тому числі ПДВ 3460,00 грн., від 27 жовтня 2011 року №85 на суму 11520,00 грн., у тому числі ПДВ 1920,00 грн., від 22 листопада 2011 року №66 на суму 27450,00 грн., у тому числі ПДВ 4575,00 грн., від 30 листопада 2011 року №104 на суму 21411,00 грн., у тому числі ПДВ 3568,50 грн., від 28 грудня 2011 року №121 на суму 25380,00 грн., у тому числі ПДВ 4230,00 грн., від 30 березня 2012 року №78 на суму 17280,00 грн., у тому числі ПДВ 2880,00 грн., від 25 квітня 2012 року №51 на суму 27720,00 грн., у тому числі ПДВ 4620,00 грн., від 31 травня 2012 року №78 11880,00 грн., у тому числі ПДВ 1980,00 грн., від 31 травня 2012 року №81 на суму 32080,00 грн., у тому числі ПДВ 5346,67 грн., від 31 травня 2012 року №83 на суму 42520,00 грн., у тому числі ПДВ 7086,67 грн., від 31 травня 2012 року №85 на суму 23200,00 грн., у тому числі ПДВ 3866,67 грн. (т.1, а.с. 69-80).

У відповідності до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Розрахунки за поставлений ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» товар здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями позивача (т.1, а.с. 101-106) та банківськими виписками (т.1 а.с.81-92).

Перевезення придбаного у ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» товару, відповідно до пояснень представника позивача, здійснювалось позивачем на власному автомобілі. Вказана обставина підтверджується відомостями наведеними в акті перевірки та довідкою Обухівського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області щодо наявності у власності позивача автомобілів ВАЗ2108 та Nissan Tiida, а також невеликими габаритами та вагою товарів, які ФОП ОСОБА_1 набував за усними договорами поставки.

Зберігання набутих у контрагентів товарно-матеріальних цінностей, нереалізованих позивачем безпосередньо у день поставки, здійснюється у нежитловому приміщені, що належить ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору оренди від 1 січня 2011 року, 1 січня 2012 року (разом з додатковими угодами) (т.1, а.с.114-125).

Як встановлено перевіркою основними видами діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля (52.0) та оптова торгівля (51.0)

У подальшому товар, придбаний у ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» реалізовано на користь контрагентів позивача, про що свідчать: договір поставки №1 від 3 січня 2011 року (т.1, а.с. 107), договір поставки №3 від 4 січня 2011 року (т.1, а.с. 108), договір поставки №5 від 10 січня 2012 року (т.1, а.с. 105), договір поставки №7 від 4 січня 2011 року (т.1, а.с. 110), договір поставки №23 від 4 січня 2011 року (т.1, а.с. 111), договір поставки №68 від 22 вересня 2011 року (т.1, а.с. 112), договір поставки №79 від 25 листопада 2011 року (т.1, а.с. 113), договір поставки №17 від 10 січня 2012 року (т.1, а.с. 180), договір поставки №3 від 10 січня 2012 року (т.1, а.с. 181), договір поставки №26 від 4 січня 2011 року (т.1, а.с. 182), договір поставки №18 від 4 січня 2011 року (т.1, а.с. 183). Декларації на перевезення товарів за договором перевізниками ТОВ «Україниський експрес» та ТОВ «Автолюкс» на користь замовників (т.1, а.с. 184-190), накладними на вантаж (т.1, а.с. 191-195). Видатковими накладними виписаним ФОП ОСОБА_1 на користь контрагентів (т.1, а.с. 196, 200, 204, 207, 208, 214, 218, 221, 225, 228, 231, 235, 238, 241, 244, т.2, а.с. 1-2, 4, 6-7, 9, 12, 14, 17, 20, 23, 30, 32, 36, 39, 41-42, 45, 47, 49, 51, 53, 56, 59, 63, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88). Довіреності на отримання матеріальних цінностей (т.1, а.с. 197, 201, 211, 215, 222, 232, т.2, а.с. 15, 18, 21, 24, 26-29, 33, 37, 43, 54, 57, 60, 64, 74, 77, 80, 83, 86).

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Окрім того суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатам одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Ураховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Водночас, з дослідженого у судовому засіданні акта перевірки вбачається, що відповідачем в дійсності факт поставки товару не перевірявся, оскільки перевірка була невиїзною, безпосередньо аналіз поданих фінансово-господарських документів не здійснювався, а в акті перевірки лише відтворено отриману податкову інформацію стосовно господарської діяльності контрагентів позивача.

Щодо твердження відповідача про безтоварність договорів поставки, укладених між позивачем ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Необхідно зазначити, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який стверджує про фактичне невиконання договорів з поставки товару, повинно бути надано належні докази на підтвердження неможливості виконання сторонами умов договорів, недостовірності інформації, відображеної у первинних документах бухгалтерського обліку.

Разом з тим, відповідачем на підтвердження позиції щодо безтоварності господарських операцій не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Суд наголошує на тому, що відсутність у ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» достатніх виробничих потужностей, трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, торгівельного обладнання, сировини та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово - господарської діяльності в обсягах задекларованих ним показників не може однозначно свідчити про невиконання цим суб`єктом договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказана юридична особа не була позбавлена права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядні договори, договори оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Так, позивач в силу покладеного на нього обов`язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв`язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд звертає увагу на те, що змістом господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» є поставка кранів запірних, перехідників, електромагнітів, манометрів, тощо. Як встановлено судом, відповідачем не досліджувався зміст господарських операцій між ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» та їх контрагентами. Тому, твердження про нікчемність операції між ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології»та їх контрагентами не є беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій позивача

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Спростовуючи викладене в акті перевірки твердження відповідача про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» суд враховує ту обставину, що жодних доказів відсутності поставок товару до ФОП ОСОБА_1 відповідач не надав.

Натомість, первинними документами з поставки товару, що є в матеріалах справи та які досліджені судом, підтверджується реальність здійснення операцій поставки, відповідність дій позивача господарській меті, а також достовірність усіх даних, наведених у документах, які надають право на податковий кредит, що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про безтоварність господарських операцій.

Відповідно до положень пункту 177.1. статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 177.2. статті 177 Податкового кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 177.3. статті 177 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно пункту 177.4. статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, у матеріалах справи наявні складені сторонами правочинів видаткові накладні, які містять повну інформацію про товари, їх кількісне та вартісне вираження, та довіреності на отримання уповноваженими представниками позивача товарів від його контрагентів. Виконання договорів підтверджується також подальшим використанням придбаних у товарів в межах господарської діяльності позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача на формування валових витрат за правочинами з ТОВ «Ферропром Центр», ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Фаворит Груп «Нові Технології» підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, не відповідає дійсним обставинам справи, отже податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №0003981702/153 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 серпня 2013 року №0003971702/154 суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не відобразив за кодом ознаки доходу « 157» дані про суми нарахованих та сплачених доходів фізичним особам-підприємцям ОСОБА_4 та не подав зазначений розрахунок за 1 квартал 2011 року.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 119.2 статті. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510,00 гривень.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що вищевказана фізична особи мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.

Зі змісту статей 49, 176 Податкового кодексу України вбачається, що особи, які відповідно до законодавства мають статус податкових агентів, зобов'язані представляти впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку в орган державної податкової служби за місцем свого розташування.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядок її заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020, При цьому податковий розрахунок по ф. № 1 ДФ передбачає відображення не лише доходів, що підлягають оподаткуванню, але також і доходів, які виплачуються податковими агентами платникам податку і не оподатковуються при їх виплаті, зокрема доходів фізичних осіб, - підприємців, з яких сплачений єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування або фіксований податок.

Так, відповідно до пункту 3 Порядку заповнення і подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, у графі 3а "сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) доход, нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, приведеним в додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення в графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи або ні.

Згідно Довідника ознак доходів, наведених у додатку до вказаного Порядку, доход, виплачений самозанятій особі, відображається в податковому розрахунку по ф. № 1ДФ під ознакою доходу "157" - дохід, виплачений самозайнятій особі (підпункт 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 розділу IV, статей 177 та 178 розділу IV Кодексу).

Відтак, приватний підприємець, незалежно від способу оподаткування одержаних доходів, в тому числі і на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, є податковим агентом щодо нарахування, утримання податку при виплаті доходів як найманим працівникам, так й іншим громадянам, в тому числі приватним підприємцям. При закупівлі товарів (робіт, послуг) у інших громадян, які також є суб'єктами підприємництва, приватний підприємець є податковим агентом щодо виплачених доходів. При цьому податок на доходи не утримується, якщо фізична особа, у якої закуповуються товари, є також приватний підприємець та підтвердить це копією документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Незалежно від факту утримання чи неутримання податку на доходи фізичних осіб, приватний підприємець, який виплачує дохід іншому підприємцю, зобов'язаний відобразити такий дохід у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ, який затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010 N 1020 під ознакою доходу "157" незалежно від того, підлягають оподаткуванню ці виплати або ні.

Таким чином позивачем безпідставно не відображено у відповідних податкових розрахунках суми доходу, нарахованого(сплаченого) на користь платників податку - фізичній особі підприємцю, а відтак відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі статті 119 Податкового кодексу України у розмірі 510,00 грн. а податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2013 року №0003971702/154 є законним та скасуванню не підлягає

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності висновків щодо безтоварності господарських операцій позивача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду адміністративного позову майнового характеру позивачем до Державного бюджету сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до матеріалів справи позивачем заявлено майнову вимогу у розмірі 52918,20 грн. Таким чином сума судового збору у даному випадку становить 1720,50 грн.

Позивач відповідно до квитанції №56 від 5 грудня 2013 року сплатив судовий збір у розмірі 172,06 грн.

Оскільки вимоги позивача задоволено на 99 відсотків, сума судового збору, яка підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача становить 155,54 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 21 серпня 2013 року №0003981702/153.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 155 (сто п'ятдесят п'ять) гривень 54 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2013 року.