Рішення № 36139511, 27.11.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9897/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі - Райковській О.К.

з участю: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної Спілки "Єдність" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати, грошової компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Кредитної Спілки "Єдність" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати, грошової компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він у період із 01 квітня 2011 року по 29 лютого 2012 року виконував обов'язки голови ліквідаційної комісії Кредитної спілки «Єдність». Заробітну плату із квітня по листопад 2011 року включно йому за роботу головою ліквідаційної комісії Кредитної спілки «Єдність» було виплачено. Водночас, за період із грудня 2011 року по лютий 2012 року заробітної плати йому виплачено не було. Посадовий оклад в грудні 2011 року, січні, лютому 2012 року становив 2300 гривень 00 копійок, що підтверджується записами про роботу в його трудовій книжці, а також встановлені судовим рішенням Рівненського міського суду по справі №1715/22772/12 від 07.02.2013 року. Цим рішенням задоволено його позов до Кредитної спілки «Єдність» щодо стягнення невиплаченої заробітної плати і зобов'язання ліквідатора цієї кредитної спілки внести запис до трудової книжки про звільнення його з посади голови ліквідаційної комісії КС «Єдність» з 01 березня 2012 року. Зазначене рішення Рівненського міського суду не скасоване і набрало чинності 12 березня 2013 року , так як ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області, залишено в силі. Рішення суду було виконане.

Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати, грошової компенсації за невикористану відпустку йому виплачено не було, що дає йому право на звернення до суду .

Період невиплати належної йому заробітної плати з 01.03.2012 року по день фактичного розрахунку 16.05.2013 року, а саме: березень 2012 року - 21 робочий день; квітень 2012 робочих днів; травень 2012 року - 20 робочих днів; червень 2012 року - 19 робочих днів; липень 2012 року - 22 робочих дні; серпень 2012 року - 22 робочих дні; вересень 2012 року - 20 робочих днів; жовтень 2012 року - 23 робочих дні; листопад 2012 року - 22 робочих дні; грудень 2012р. - 21 робочий день; січень 2013 року -21 робочий день; лютий 2013 року - 20 робочих березень 2013 року - 20 робочих днів; квітень 2013 року - 22 робочих дні; травень 2013 р робочих днів. Всього: 298 робочих днів.

Загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розразрахунку (112,20 грн. х 298 робочих днів = 33435,60 грн.) складає: 33435 гривень 60 копійок.

В судовому засіданні позивач змінив вимогу в частині стягнення середнього заробітку за час затримки її виплати та просив стягнути за період з березня 2012р. по червень 2012р. (9 робочих дні до дня прийняття ухвали про визнання банкрутом) в сумі 78540,00 грн. з розрахунку (112,2 (середньоденний заробіток грн. х 70 (робочі дні) ).

Крім того, просив стягнути грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1718,71 грн.

Пропрацював у КС «Єдність» лише 11 місяців, тому мав право лише на 22, а не 24 календарні дні відпустки. Фактично відпрацював (365 днів - 31 день місяця в якому не працював та - 9 загальнодержавних вихідних днів): 325 календарних днів.

Компенсація за невикористаної відпустки складає (25389,99 грн. : 325 днів х 22 календарні дні): 1718 гривень 71 копійку.

Крім того вважає, що діями відповідача КС «Єдність» йому була завдана моральна шкода , яка полягала у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із протиправною поведінкою щодо нього. Така протиправна поведінка полягала у невчасній виплаті заробітної плати та всіх компенсацій на які він має

право.

Розмір завданої моральної шкоди оцінює в сумі 500,00 (п'ятсот) гривень 00 копійок.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити та стягнути заборгованість середнього заробітку за час затримки розрахунку 7854,00 грн., компенсації за невикористану відпустку 1718,71 грн., моральну шкоду в сумі 500,00 грн. , судовий збір 114,70 грн. а всього 10 187,41грн.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали та просили відмовити в його задоволенні. Згідно поданих заперечень вважають їх безпідставними, надуманими, необгрунтованими, та такими що не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

В супереч нормам права, які регулюють правовідносини у Кредитних спілках, на підставі наказу № 3-к від 31.03.2011 р., якому передував наказ №1 від 31.03.2011 року «Про вкоректування штатного розпису КС «Єдність»,- ОСОБА_1, без наділених повноважень, самостійно видавши дані накази по Кредитній спілці, з 01.04.2011 року приступив до виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії

За таких обставин, вважають, що трудових відносин між позивачем і відповідачем не виникало, виходячи з наступного.

Так, передумовою для внесення запису №25 були: Протокол № 9 від 19.04.2010 р. чергових загальних зборів членів КС «Єдність» яким прийнято рішення про припинення роботи спілки шляхом самоліквідації та обрання ліквідаційної комісії; Протокол № 11 від 29.08.2010 р. загальних зборів членів КС «Єдність» , яким обрано новий склад ліквідаційної комісії, до складу якої включені наступні члени кредитної спілки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_1 (який не був членом кредитної спілки, а діяв за дорученням), цим же протоколом було обрано головою ліквідаційної комісії позивача та Протокол № 12 від 05.03.2011 р. яким прийнято рішення про припинення роботи спілки шляхом самоліквідації.. Головою ліквідаційної комісії залишено ОСОБА_1, який обраний Протоколом №11.

Рішенням Рівненського міського суду № 2-12830 від 26.11.2010 р. визнано недійсним і скасовано рішення, оформлене Протоколом № 9 від 19.04.2010р. чергових загальних зборів членів КС «Єдність», про припинення роботи спілки шляхом самоліквідації .

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 13.01.2011 р. рішення Рівненського міського суду № 2-12830 від 26.11.2010 р. залишено без змін .

Таким чином, процедура самоліквідації КС «Єдність» та повноваження ліквідаційної комісії обраної Протоколами № 9 та № 11 припинені у зв'язку з визнанням недійсним та скасуванням рішення про самоліквідацію КС «Єдність».

Повторне рішення Протоколом № 12 від 05.03.2011 р. чергових загальних зборів КС «Єдність» про припинення діяльності спілки шляхом самоліквідації та залишення попереднього складу ліквідаційної комісії, обраної Протоколом № 11 від 29.08.10 р., визнано недійсним і скасовано рішенням Рівненського міського суду по справі № 2-4072/11 від 22.06.2011 р., а також вищевказане рішення загальних зборів скасоване протестом прокуратури м. Рівне № 66-3265 вих. -11 від 12.04.2011 р.

Не будучи головою ліквідаційної комісії КС «Єдність», позивачем самовільно від 31.03.2011 р. Наказом № 1 «Про вкоректування штатного розпису» введено з 01.04.2011р. в штатний розпис посаду голови ліквідаційної комісії з посадовим окладом згідно штатного розпису.

На підставі внесених змін до штатного розпису, позивач самовільно вніс запис в трудову книжку за № 25 від 01.04.2011 р. про призначення його головою ліквідаційної комісії згідно наказу № 3 від 31.03.2011 р.

Самовільний запис в трудовій книжці зроблений позивачем не може створювати правових наслідків для КС «Єдність».

Оскільки, усі рішення загальних зборів членів КС «Єдність» в судовому порядку визнані недійсними і скасовані відповідними рішеннями Рівненського та апеляційного суду Рівненської області вважають, що трудові відносини між сторонами не виникали.

Всі вищеозначені обставини в їх сукупності і призвели до завдання збитків КС «Єдність».

За змістом ст. 48, 94, 117, 237-1 КЗпП України спори щодо внесення записів у трудову книжку, відшкодування моральної шкоди, стягнення заробітної плати, в тому числі і за затримку розрахунку при звільненні, виникають лише з трудових відносин.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення. Просили в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Зааслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 07.02.2013р. , залишеним в силі ухвалою колегії суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області від 12.03.2013р., стягнуто з кредитної спілки «Єдність» на користь ОСОБА_1 6900 грн. невиплаченої заробітної плати та зобовязано ліквідатора КС «Єдність» ОСОБА_8 внести запис до трудової книжки про звільнення ОСОБА_1 з посади голови ліквідаційної комісії КС «Єдність» з 01.03.2012р., у точній відповідності з вимогами чинного законодавства.

Рішення суду було виконане, виплачена стягнута за рішенням суду заборгованість з заробітної плати та внесено запис до трудової книжки від 13.05.2013р. про звільнення. ОСОБА_1 з посади голови ліквідаційної комісії КС «Єдність» п.1 ст. 40 КЗпП України, наказ № 1 від 13.05.2013р.

Згідно довідки про доходи ,дохід ОСОБА_1 за період з квітня 2011р. по листопад 2011р. включно склав 18489,99 грн.

Рішенням Рівненського міського суду від 26.11.2010р., залишеним в силі ухвалою колегії суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області від 13.01.2011р., визнано недійсним і скасоване рішення, оформлене протоколом № 9 від 19.04.2010р., чергових загальних зборів членів КС «Єдність» про припинення роботи шляхом самоліквідації.

Рішенням Рівненського міського суду від 22.06.2011р. визнано недійсним та скасоване рішення, оформлене протоколом № 12 від 05.03.2011р. чергових загальних зборів членів КС «Єдність» про припинення роботи спілки шляхом самоліквідації.

Протоколи № 9 від 19.04.2010р., № 12 від 05.03.2011р. оглянуті судом.

Рішенням Рівненського міського суду від 17.10.2013р. у справі за позовом КС «Єдність» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, а саме виплаченої заробітної плати за період роботи на посаді голови ліквідаційної комісії, відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

Постановою господарського суду Рівненської області від 13.06.2012р. визнано КС «Єдність» банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ОСОБА_8. Виходячи з даного факту, суд приймає зменшення вимог позивача ОСОБА_1 з приводу зменшення періоду стягнення середнього заробітку за час затримки виплати зарплати червнем 2012р., так як з цього періоду фактично припинена фінансово-господарська діяльність відповідача, і це є право позивача.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 суду показали, що членами КС «Єдність» приймалося рішення про самоліквідацію спілки, була обрана ліквідаційна комісія, головою якої був обраний ОСОБА_1, який приймав участь в засіданні загальних зборів за дорученням дружини. Приймали рішення що члени ліквідаційної комісії будуть працювати на громадських засадах, в подальшому протоколи № 9 від 19.04.2010р., № 12 від 05.03.2011р. чергових загальних зборів членів КС «Єдність» про припинення роботи спілки шляхом самоліквідації були скасовані , тому вважають що ОСОБА_1 як безпідставно була виплачена заробітна плата , так і немає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За наведених обставин, та на підставі достовірно встановлених доказів. Суд прийшов до висновку, що вимога ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невиплату належних сум при звільненні , компенсації за невикористану відпустку підлягають до задоволення та стягнення заборгованості по червень 2012р., оскільки з позивачем відповідач не розрахувався.

Відповідно до абз 3 п.2 Постанови Кабміну № 100 від 08.02.1995р., обчислення середньої заробітної плати обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

З наданої суду довідки про доходи вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці становила по 2300,00 грн. , при цьому середньоденна заробітна плата становить 112,20 грн., виходячи з розрахунку - 2300 грн. + 2300 грн.= 4600 грн. : 41 робочих дні = 112,20 грн..

Підлягає до стягнення компенсація за невиплату належних сум при звільненні за період з березня 2012р. по червень 2012р. в розмірі 7854,00 грн. , що складається: 112, 20 грн. х 70 робочих днів = 78540, 00 грн., та грошова компенсація за невикористану відпустку в сумі 1718,71 грн..

Доводи відповідача з приводу безпідставності вимог позивача суд оцінює критично, та визнає такими що спростовуються достовірно встановленими доказами. Зокрема, перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з КС "Єдність" підтверджується чинним рішенням суду від 07.02.2013р., яким були відновлені порушені трудові права ОСОБА_1

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом беззаперечно встановлено, що мало місце неправомірне порушення права позивача на своєчасне отримання коштів при звільненні, стягнення яких відбулося за рішенням суду, в звязку з чим він поніс моральні страждання.

Виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити в розмірі 500 грн., що на думку суду буде відповідати тому характеру, обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач неправомірними діями відповідача.

А всього підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку, моральну шкоду в сумі 10 072 (десять тисяч сімдесят дві) грн. 71 коп.

Вимога в частині стягнення 114,70 грн. понесених судових витрат до задоволення не підлягає з тих підстав, що вони були сплачені за розгляд заяви про забезпечення позову, ухвала з якої була скасована апеляційним судом.

Відповідно до ст..88 ЦПК судові витрати підлягають до стягнення з відповідача.

На підставі викладеного, ст..ст. 116, 117 КЗпП України, розяснень Вищого Спеціалізованого суду України в розгляду цивільних і кримінальних справ 10-1389/0/4-12 від 27.09.2012 «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права», відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці», Постанова Кабміну № 100 від 08.02.1995р., Постанови судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 09.04.2013р., керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 223,294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної Спілки "Єдність" ЄДРПОУ 26523051 на користь ОСОБА_1 заборгованість середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку, моральну шкоду в сумі 10 072 (десять тисяч сімдесят дві) грн. 71 коп.

Стягнути з Кредитної Спілки "Єдність" ЄДРПОУ 26523051 судовий збір в сумі 229 (двісті двадяцять ) грн. 40 коп. в прибуток держави України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.В.Панас