Рішення № 36138763, 14.11.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

524/4921/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді Зємцова В.В.

при секретарі Радіоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ПАТ «Фідокомбанк», як правонаступника ПАТ «Ерсте банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 р. до суду звернувся ПАТ «Ерсте Банк» з вказаним позовом до ОСОБА_2

Ухвалою від 09.07.2013 року в якості правонаступника позивача ПАТ «Ерсте банку» залучено ПАТ «Фідокомбанк».

У судове засідання представник позивача не зявився. Подав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд6

- звернути стягнення на предмет іпотеки по Договору іпотеки № 014/6211/2/21937 (з фізичною особою) від 22.08.2008 р., а саме: однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 22.08.2008 р. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за р. № 12422;

- встановити спосіб реалізації предмету іпотеки по Договору іпотеки № 014/6211/2/21937 (з фізичною особою) від 22.08.2008 р., шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження;

- встановити початкову ціну для реалізації предмету іпотеки по Договору іпотеки № 014/6211/2/21937 (з фізичною особою) від 22.08.2008 р., на рівні не нижче 90 відсотків ціни предмету іпотеки, яка буде встановлена субєктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження;

- кошти отримані від реалізації предмету іпотеки по Договору іпотеки № 014/6211/2/21937 (з фізичною особою) від 22.08.2008 р., а саме: однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, направити на погашення заборгованості ОСОБА_1, перед Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк» по Кредитному договору з фізичною особою № 014/6211/2/21937 від 22.08.2008 р., в розмірі 65 947 (шістдесят пять тисяч девятсот сорок сім) доларів США 55 центів, з яких:

-заборгованість за кредитом 59004,31 дол. США,

-заборгованість по сплаті відсотків 6034,50 дол. США,

-пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту 75,54 дол. США;

-пеня, нарахована за порушення строків сплати відсотків 833,20 дол. США;

-виселити без надання іншого житлового приміщення, в примусовому порядку, мешканців предмету іпотеки однокімнатної квартири № 4 що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, бульвар Автокразівський буд. 45, ОСОБА_4, паспорт серії КО № 650670 виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області 27.06.2006 р., Ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

- судові витрати, понесені АТ «Ерсте Банк», покласти на Відповідача.

Належним чином повідомлений відповідач судове засідання не зявився. Про причини неявки, суд не сповістив.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:

22 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», яке відповідно до Статуту, зареєстрованого державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_5 13 січня 2011 року за № 10741050013014602 перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» (надалі за текстом - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі за текстом Відповідач) був укладений Кредитний договір з фізичною особою № 014/6211/2/21937 (надалі за текстом - Кредитний договір) (копія додається) за яким Відповідачу було надано кредит в сумі 60400 (шістдесят тисяч чотириста) доларів США 00 центів, зі строком користування кредитними коштами до 21 серпня 2033 року, зі сплатою 12,50 % річних, для придбання однокімнатної квартири.

Ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено: «банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми».

Ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) зазначено, що «Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства».

Договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Пунктом 3.3. Кредитного договору визначено: «Моментом (днем) надання кредиту вважається момент (день) зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок Позичальника».

Пунктом 3.2. Кредитного договору визначено: «Надання кредиту в залежності від обраного кредитного продукту, може здійснюватись, на розсуд Кредитора, з позичкового рахунку Позичальника через його поточний рахунок, відкритий у Кредитора, шляхом:

-видачі готівки через касу Кредитора або безготівкового перерахування, за дорученням Позичальника, грошових коштів на рахунок фізичної особи-резидента, вказаний Позичальником (в тому числі на власний);

-оплати за письмовою заявою Позичальника наданих останнім платіжних документів (лише для кредитів, що надаються в національній валюті України);

-конвертації (обміну) суми кредиту в іноземній валюті в національну валюту України або через касу Кредитора за встановленим на день здійснення конвертації курсом Кредитора, або на Міжбанківському валютному ринку України (за дорученням Позичальника) з подальшою оплатою за письмовою заявою Позичальника наданих останнім платіжних документів (для кредитів, що надаються в іноземній валюті).»

21.08.2008 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 032/1603/062 на відкриття та ведення поточного рахунку (копія додається) відповідно до якого для Відповідача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 в доларах США.

З метою виконання умов Кредитного договору Позивачем з позичкового рахунку Відповідача кредитні кошти було перераховано на її поточний рахунок № НОМЕР_2. 22 серпня 2008 р. з каси Позивача готівкою Відповідач отримав грошові кошти в розмірі 60400,00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 6211/449977 від 22.08.2008 р.

Тобто Банком виконані свої зобовязання за Кредитним договором.

Пунктом 3.1. Кредитного договору встановлено, що «Кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення строковості, повернення та плати за користування».

Ст. 1054 ЦК України визначено, що: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позику (кредит) в порядку, встановленому договором.

Згідно із п.п. 5.1., 5.2., 5.6., 5.7. Кредитного договору, Відповідач зобовязався використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити погашення кредиту, сплату нарахованих відсотків та інших платежів, щомісячно, до 15 (пятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, сплату суми кредиту згідно з графіком платежів, що є Додатком до Кредитного договору та остаточно погасити отримані кредити та сплату нарахованих відсотків в строки передбачені Кредитним договором, застрахувати себе від ризику смерті внаслідок нещасного випадку та застрахувати предмет забезпечення до отримання коштів. Крім того, Позичальник зобовязався щорічно, до дати закінчення періоду, за який сплачено попередній страховий платіж, протягом всього строку дії Кредитного договору поновлювати дію договорів страхування та надавати Позивачу копії платіжних документів про сплату страхових внесків.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено: «Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це строк (термін)».

Ст. 610 ЦК України встановлено: «Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)».

Ч. 1 ст. 612 ЦК України говорить, що «Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом».

Відповідно до п.9.1. Кредитного договору Відповідач зобовязалася за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом сплачувати пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Станом на 10 квітня 2013 року заборгованість Відповідача перед Позивачем не погашена, загальна сума боргу перед Позивачем складає 65 947 (шістдесят пять тисяч девятсот сорок сім) доларів США 55 центів, з яких:

-заборгованість за кредитом 59004,31 доларів США,

-заборгованість по сплаті відсотків за фактичне користування кредитом 6034,50 доларів США,

-пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту 75,54 доларів США;

-пеня, нарахована за порушення строків сплати відсотків 833,20 доларів США.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що: «Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу».

Пунктом 6.5. Кредитного договору встановлено, що Позивач має право вимагати від Відповідача дострокового погашення заборгованості за кредитом або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадку порушення Відповідачем строків проведення чергового платежу у відповідності з пунктом 5.2. Кредитного договору.

Пунктом 5.6. Кредитного договору визначено, що «Позичальник зобовязаний достроково повернути кредит, відсотки та інші платежі, що визначені цим Договором у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або третіми особами умов цього Договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Кошти мають бути повернені протягом 30 днів з моменту надіслання Кредитором на адресу Позичальника відповідного листа повідомлення».

Позивач неодноразово по телефону та письмово повідомляв Відповідача про наявність заборгованості за Кредитним договором, необхідність її погашення, а саме: Лист-вимога № 6.2.0.15.0-11/106 від 12.02.2013 р., Лист-вимога № 6.2.0.15.0-11/138 від 20.02.2013 р. на адресу, вказану в розділах 12 Кредитного договору/Розділі 10 Договору іпотеки, які отримано останнім 01.03.2013 р., але залишені без задоволення й заборгованість перед Позивачем до цього часу не ліквідована.

У якості забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором між Позивачем та Відповідачем 22 серпня 2008 року було укладено Договір іпотеки № 014/6211/2/21937 (з фізичною особою) (далі за текстом Договір іпотеки), предметом іпотеки якого є однокімнатна квартира № 4, розташована за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, бульвар Автокразівський, 45, загальною площею 57,1 кв.м. (далі за текстом Предмет іпотеки). Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 22 серпня 2008 року та зареєстрований за реєстровим № 12424.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (надалі за текстом - ЗУ «Про іпотеку») іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» «У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя».

В Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010рр.) від 07.10.2010 року Верховний суд України визначив: «При вирішенні спорів даної категорії принциповим вважається встановлення судом факту невиконання або неналежного виконання основного зобовязання, лише за умови якого суд й має право звернути стягнення на предмет іпотеки/застави».

Ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» говорить: «У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону».

Згідно ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу власника звільнити житлове приміщення протягом 30 днів з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці добровільно не звільняють житлове приміщення у встановлений строк, їх виселення здійснюється на підставі рішення суду.

В Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010рр.) від 07.10.2010 року Верховний суду України вказав, вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою передбаченою ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку».

Вказані вище Листи-вимоги містили в собі вимогу про дострокове виконання зобовязання по Кредитному договору в тридцятиденний строк та попередження про те, що в разі їх невиконання, Позивач розпочне процедуру примусового стягнення заборгованості у передбаченому законом порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Лист-вимога за вих. № 6.2.0.15.0-11/138 від 20.02.2013 р., отримана Відповідачем особисто 01.03.2013 р. містила в собі вимогу щодо необхідності виконання забезпеченого зобовязання в 30ти денний строк, попередження про те, що у разі невиконання вимоги буде розпочата процедура звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення мешканців Предмету іпотеки по Договору іпотеки. Але, вимога залишена Відповідачем без задоволення.

Ч.2 ст. 39 ЗУ Про іпотеку говорить: «Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житлове приміщення або житлове приміщення».

Звертаємо увагу суду на таке.

Згідно частини 4 ст. 78 Закону України № 606-XIV від 21.04.1999 року «Про виконавче провадження» (надалі за текстом ЗУ «Про виконавче провадження») примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Тобто, в рішенні суду про виселення мають бути відображені всі мешканці предмету іпотеки по Договору іпотеки.

Отже, встановлення осіб, що проживають та зареєстровані в предметі іпотеки має значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджену певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 6 Закону України № 1382-IV від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (надалі за текстом ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання) надання органами реєстрації відомостей про місце проживання або місце перебування особи та інших персональних даних здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини або за згодою самої особи.

Тобто, непередбачено надання на запит АТ «Ерсте банк» відомостей про зареєстрований осіб в предметі іпотеки по Договору іпотеки (мешканців предмету іпотеки).

Проте, згідно ст. 137 ЦПК України у випадку коли у сторін є складнощі щодо отримання доказів, суд за їх клопотанням зобовязаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із зазначенням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною.

Тому, АТ «Ерсте Банк» разом з даною позовною заявою подано клопотання про витребування доказів.

Ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.».

Ч. 1 ст. 16 ЦК України говорить, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У звязку з невиконанням Відповідачем зобовязань за Кредитним договором та Договором іпотеки Позивач у відповідності до чинного законодавства України отримав право звернутися до суду за захистом свого порушеного цивільного права та інтересу по Кредитному договору.

Ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» говорить, що «У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмету іпотеки; 2) опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; 3) заходи, щодо збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу встановленої ст. 38 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; 6) початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації».

Ч. 2 ст. 591 ЦК України говорить, що: «Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом».

Ч. 2 ст. 43 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що: «Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки».

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що: виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження»: для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Тобто, оцінка вартості предмету іпотеки для його реалізації в межах процедури виконавчого провадження має бути проведена субєктом оціночної діяльності на стадії процедури виконавчого провадження, який буде залучений державним виконавцем.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.1, 3, 11, 13, 14, 15, 16, 192, 509, 525, 526, 530, 533, 549, 551, 572, 574, 575, 589, 590, 591, 610-612, 625, 627-629, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України; 1, 6, 7, 9, 12, 33, 35, 39, 40, 41, 43 Закону України № 898-IV від 5 червня 2003 року «Про іпотеку»; 6, 7 Закону України N 1382-IV від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання»; 2, 47, 49 Закону України № 2121-III від 07 грудня 2000 року «Про банки і банківську діяльність»; 1, 30, 58, 78 Закону України № 606-XIV від 21.04.1999 року «Про виконавче провадження»; ст. ст. 14, 57 59, 208, 209, 212 215, 218, 224 - 228, 233 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ «Фідокомбанк», як правонаступника ПАТ «Ерсте банк»- задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки по Договору іпотеки № 014/6211/2/21937 (з фізичною особою) від 22.08.2008 р., а саме: однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 22.08.2008 р. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за р. № 12422.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки по Договору іпотеки № 014/6211/2/21937 (з фізичною особою) від 22.08.2008 р., шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

Встановити початкову ціну для реалізації предмету іпотеки по Договору іпотеки № 014/6211/2/21937 (з фізичною особою) від 22.08.2008 р., на рівні не нижче 90 відсотків ціни предмету іпотеки, яка буде встановлена субєктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

Кошти отримані від реалізації предмету іпотеки по Договору іпотеки № 014/6211/2/21937 (з фізичною особою) від 22.08.2008 р., а саме: однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, направити на погашення заборгованості ОСОБА_1, перед Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк» по Кредитному договору з фізичною особою № 014/6211/2/21937 від 22.08.2008 р., в розмірі 65 947 (шістдесят пять тисяч девятсот сорок сім) доларів США 55 центів, з яких:

-заборгованість за кредитом 59004,31 дол. США,

-заборгованість по сплаті відсотків 6034,50 дол. США,

-пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту 75,54 дол. США;

-пеня, нарахована за порушення строків сплати відсотків 833,20 дол. США;

Виселити без надання іншого житлового приміщення, в примусовому порядку, мешканців предмету іпотеки однокімнатної квартири № 4 що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, бульвар Автокразівський буд. 45, ОСОБА_4, паспорт серії КО № 650670 виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області 27.06.2006 р., Ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Також стягнути на користь позивача з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3441,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: