Вирок № 36138752, 12.04.2013, Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/81/13

381/1825/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 12» квітня 2013 року м. Фастів

Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бончева І.В.;

при секретарі - Гапонюк І.В.,

№ 1 - КП /381/81/13

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013100310000514 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місяця - липня, 08-го дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого не офіційно, ІНФОРМАЦІЯ_4, такого, що перебуває в цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, судимого:

- 17.02.2000 року вироком Ленінградського районного суду міста Києва за ч. 3 ст. 140 та ч. 1 ст. 145 КК України (в редакції 1960 року) на три роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 07.05.2002 року вироком Фастівського міського суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки та шість місяців позбавлення волі;

- 12.10.2006 року вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області за ст. 15 ч. 3 ст. 185 та ст. 395 КК України на три роки та шість місяців позбавлення волі;

- 17.12.2008 року вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 186 та ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки та шість місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково від відбування покарання постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2012 року, тобто такого, що в силу ст. 89 КК України має судимість,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Подолінської І.С., потерпілої ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, після засудження за крадіжку та грабіж, повторно вчинив крадіжку за таких обставин.

16.08.2012 року близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом механічного пошкодження металевої решітки та розбивання скла, непомітно проник в приміщення перукарні ТОВ «Витязь», що знаходиться за адресою: Київська область місто Фастів, вул. Соборна, 29, з якого умисно вилучив мікрохвильову піч ТМ «LG», вартістю 200 грн., електричний чайник, вартістю 50 грн., а всього майна на суму 250 грн., яким у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Тому суд вважає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно та поєднаної з проникненням у інше приміщення.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини кримінального правопорушення і судом зясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розяснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.

Допитаний щодо кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають обставинам злочину, підтвердивши в судовому засіданні те, що він дійсно16.08.2012 року близько 23 год. 30 хв., діючи з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що його ніхто не бачить, шляхом вибивання ногою металевої решітки та розбивання цеглиною скла, проник в приміщення перукарні ТОВ «Витязь», що знаходиться за адресою: Київська область місто Фастів, вул. Соборна, 29, з якого свідомо вилучив мікрохвильову піч ТМ «LG» та електричний чайник, якими у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку і те, що потерпіла, якій повністю відшкодована вартість викраденого майна, не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Органи досудового розслідування обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України визнали також вчинення ним злочину повторно.

Разом з тим, відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність та рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена в статті чи частині статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, що і має місце у даному випадку, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз ураховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Аналогічну правову позицію сформулював і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй ухвалі від 29 березня 2012 року, а тому суд виключає вказану обставину як обтяжуючу покарання з його обвинувачення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким та умисним корисливим, дані про особу винного, який: судимий за вчинення умисних тяжких корисливих злочинів, натомість належних висновків для себе не зробив і свою поведінку не виправив, а навпаки став на стійкий шлях незаконного заволодіння чужим майном, злочин вчинив в період умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, проте у побуті за місцем проживання характеризується виключно позитивно, має малолітню дитину, яка потребує його допомоги та опіки, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, публічно осудив свою протиправну діяльність.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що хоча виправлення ОСОБА_1 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, але з призначенням йому пов'язаного з такою ізоляцією виду покарання за вчинений ним злочин в мінімальній межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, при цьому правових підстав для застосування ст.ст. 69 та 75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Остаточне покарання ОСОБА_1 має бути призначено в порядку ст. 71 КК України, оскільки обвинувачений вчинив новий злочин після постановлення вироку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2008 року, від відбуття покарання за яким був умовно достроково звільнений постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2012 року - невідбута частина покарання становить одинадцять місяців та три дня.

Потерпіла на стадії досудового розслідування предявила цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, заподіяної суспільно небезпечним діянням, яку оцінила в розмірі 800 грн.

У судовому засіданні, оскільки обвинувачений повною мірою добровільно відшкодував завданий збиток, потерпіла подала заяву про залишення його без розгляду та на цьому наполягала.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 1, 129, 349 ч. 3, 368, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2008 року та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки та один місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з « 12» квітня 2013 року, взявши його під варту в залі судового засідання негайно.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином залишити без розгляду.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1:

- на відшкодування процесуальних витрат 294,00 (двісті девяносто чотири) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (р/р 31250272210700, код ЗКПО 25574713, УДК в Київській області, МФО 821018. Призначення платежу: за проведення судово дактилоскопічної експертизи по рахунку № 153 від 11.09.2012 року);

- на відшкодування процесуальних витрат 611,80 (шістсот одинадцять) грн. 80 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (р/р 31250272210700, код ЗКПО 25574713, УДК в Київській області, МФО 821018. Призначення платежу: за проведення судово дактилоскопічної експертизи по довідці № 20 від 22.03.2013 року).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ