Постанова № 36138618, 16.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/11018/13-п Головуючий у І інстанції Левченко А. В.Провадження № 33/780/851/13 Доповідач у 2 інстанції ГабрієльКатегорія 429 16.12.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2013 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., з участю прокурора Шум І.І., представника Київської митниці Міністерства доходів і зборів України Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2013 року -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2013 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, уродженку м. Архангельськ, Російська Федерація, мешканку АДРЕСА_1, яка працює менеджером компанії «Air Charter Service»,

визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. в дохід держави з конфіскацією в дохід держави України вилученої згідно протоколу від 19.10.2013 року № 0579/125120101/2013 валюти в розмірі 2888 гривень 00 копійок та 6600 євро 00 євроцентів.

ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за те, що 19.10.2013 року о 18 год. 40 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу відліт «Відліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_3, яка відлітала з України до м. Дубаї, ОАЕ літаком а/к «МАУ», рейсом № 373, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» митниці, пасажирці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі до 10000 євро. Після цього пассажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль», де нею була видана готівка в розмірі 6170 доларів США. 12000 євро та 2888 гривень, що знаходились: 2888 гривень та 1100 доларів США - у гаманці, який знаходився в жіночій сумочці пасажирки, 6000 євро та 5070 доларів США - у відкритому паперовому конверті, який знаходився в жіночій сумці пасажирки. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. З виявленої суми пасажирці було пропущено 6170 доларів США та 5400 євро (еквівалент 10000 євро, згідно курсу НБУ на 13.10.2013 р.).

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» не зверталась. Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_3, під час проходження митного контролю в залі «відліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

У апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 просить змінити постанову та накласти на неї більш м'яке стягнення у виді штрафу без конфіскації вилученої іноземної валюти. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначила, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив, не надавши належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе застосування стягнення. Зокрема, при накладенні адміністративного стягнення, на думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було враховано характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та представника митниці про законність постанови суду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованими. Суд надав належну оцінку доказам у справі та правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст. 471 МК України.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Зазначені вимоги закону суддею, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 471 МК та накладенні на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. в дохід держави з конфіскацією в дохід держави України вилученої згідно протоколу від 19.10.2013 року № 0579/125120101/2013 валюти в розмірі 2888 гривень 00 копійок та 6600 євро 00 євроцентів дотримані у повній мірі.

Також слід зазначити, що у разі якщо безпосереднім предметом правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, то застосування стягнення у виді конфіскації цих товарів є обов'язковим.

Судом першої та апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б пом'якшували відповідальність ОСОБА_3 за скоєне правопорушення.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 471 МК України та із дотриманням вимог закону наклав на неї стягнення, яке передбачене санкцією цієї статті.

Постанова судді Бориспільського міськрайонного суду від 08 листопада 2013 року щодо ОСОБА_3 відповідає вимогам закону, підстав для її скасування чи зміни суд не знаходить у зв'язку із чим залишає дану постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду від 08 листопада 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Копія вірна: суддя Апеляційного суду

Київської області В.О. Габрієль