Постанова № 36136409, 12.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа№ 910/878/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: Овдіна Ю.Б.- представник;

Від відповідача: Бернацька О.В. - представник;

Від третьої особи: Усачьова А.І.- представник;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013

у справі № 910/878/13 (суддя Шаптала Є.Ю. )

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" укласти договір.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 позов Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що рішення суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням його правової позиції та спростовують правильність винесеного рішення.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 910/878/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Отрюху Б.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" сформовано колегію суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 05.11.2013.

В судовому засіданні 05.11.2013 оголошено перерву до 12.11.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 розгляд справи відкладено на 21.11.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 продовжено строк розгляду спору в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.12.2013 представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив вказану апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Представник третьої особи підтримав доводи представника позивача, просив в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін,об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,апеляційний господарський суд встанови наступне.

Листом № 11795/12-004 від 5 грудня 2012 р. позивач як правонаступник Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" запропонував відповідачу укласти договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

За умовами запропонованого договору позивач зобов'язувався надати послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а відповідач - прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" транспортування природного газу здійснюється відповідно до договору. За договором транспортування природного газу газотранспортне підприємство зобов'язується транспортувати природний газ, довірений йому замовником, магістральними трубопроводами до пункту приймання-передачі газу та передати його замовнику, а замовник зобов'язується сплатити газотранспортному підприємству встановлену в договорі вартість транспортування.

Відповідно до вищезазначеного Закону державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, при прийнятті своїх рішень діє за принципом незалежності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.

До повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, належать, зокрема затвердження типових договорів на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу) (ст. 4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу").

Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 5766/14/47-12 від 11.09.2012 щодо встановлення нормативів перерахування коштів зобов'язано НАК "Нафтогаз України" укласти відповідні договори.

Відповідно до положень пунктів 2.13-2.14 Алгоритму при розрахунку нормативів перерахування коштів застосовуються планові обсяги постачання природного газу по кожній категорії споживачів на відповідний розрахунковий період відповідно до умов укладених договорів із власниками природного газу, газотранспортним та газорозподільним підприємствами, а у випадку використання гарантованими постачальниками промислових трубопроводів газодобувних підприємств - згідно з умовами укладених догорів із відповідними газодобувними підприємствами.

Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 770/16/47-13 від 29.01.2013 щодо виконання вимог законодавства визначено, що для виконання вимог Закону та Алгоритму НАК "Нафтогаз України" необхідно укласти відповідні договори з газотранспортними та газорозподільними підприємства, а у випадку використання промислових трубопроводів газодобувних підприємств - з газодобувними підприємствами та надати НКРЕ копії вищезазначених договорів, засвідчених печаткою гарантованого постачальника.

Між тим, на сьогоднішній день НАК "Нафтогаз України" не виконує зазначені вимоги законодавства, чим перешкоджає здійсненню ефективного державного регулювання суб'єктів природних монополій та встановленого прозорого механізму розрахунків за використаний природний газ.

Комісія втретє звернулась до НАК "Нафтогаз України" та наполягає на необхідності здійснення компанією заходів щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимоги законодавства, зокрема термінового надання копій договорів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами та нормативів перерахування коштів по відповідних категоріях споживачів ("ТКЕ-населення", "ТКЕ-бюджет", "промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання").

Постановою НКРЕ України від 22.09.11 №1579 відповідно до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.95, було затверджено Типовий договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Відповідно до п. 3 вказаної постанови НКРЕ від 22.09.11 суб'єкти господарювання, що провадять діяльність на підставі ліцензії на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами (в даному випадку Позивач) мають привести договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Положеннями п.п.2 п.2 чинної редакції постанови КМУ №1729 від 27.12.01, якою було затверджено Порядок забезпечення споживачів природним газом, передбачено, що потреби в природному газі суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, котелень, установлених на дахові та прибудованих задовольняються з ресурсів природного газу НАК "Нафтогаз України".

Відповідно до п.10 чинної редакції Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою КМУ №1729 від 27.12.01, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" укладає з газотранспортними, газодобувними підприємствами та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на здійснення розподілу природного і нафтового газу, договори про транспортування природного газу.

Таким чином, укладання спірного договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами між Позивачем та Відповідачем є обов'язковим відповідно до положень чинного законодавства України (ст.179 ГК України, ст.13 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу").

Положеннями п.п. 2.1.2 п.2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами, затвердженими постановою НКРЕ №9 від 13.01.2010, встановлена обов'язкова умова для здійснення ліцензійної діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами - наявність в ліцензіата договорів із замовниками та/або газопостачальними підприємствами про транспортування газу магістральними трубопроводами. Відсутність таких договорів є порушенням вищезазначених Ліцензійних умов, які є обов'язковими для дотримання та виконання ліцензіатами, що здійснюють вказаний вид діяльності.

На виконання зазначеного позивач звертався до відповідача із пропозицією щодо укладення спірного договору.

Доказів реагування матеріали в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 179 Цивільного кодексу укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору але мають право конкретизувати його умови.

За статтею 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Всупереч вимог ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору відповідач в установлений двадцятиденний строк не надіслав позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаною додатковою угодою, так само як і не надіслав вмотивованої відмовити від підписання додаткової угоди.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до частин 4, 5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Щодо договору № 14/2434/12 від 11.04.2012, то враховуючи закінчення його дії, відносини між сторонами є без договірними, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 по справі № 910/878/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/878/13 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко