Рішення № 36136383, 17.12.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. Справа № 909/1395/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю SC ROTAST SRL, вул.В.А. Урекя, 28,м. Галац, Республіка Румунія; адреса для листування: м.Коломия, бульвар Лесі Українки, 12/108

до відповідача: приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал", вул.Українська,10-б,с.Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область,78218

про стягнення 225067,65грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Кисилиця Х.М., (паспорт серія - СЕ № 413574 від 06.08.07)

від відповідача: представник Каракаш Т.Г., (довіреність № 1 від 01.01.13 )

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю SC ROTAST SRL звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал" про стягнення 225067,65грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно контрактів поставки товару №0001 від 12.02.04, №02 від 01.02.06 та №01 від 04.02.09 та обґрунтовано положеннями статей 193, 265 Господарського та 655, 693, 712 Цивільного кодексів України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників сторін, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням(стаття 1 ГПК України).

Приписами статті 124 ГПК України встановлено, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

За змістом частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Згідно статей 18 спірних контрактів в редакції доповнень та змін до них, усі спори, що пов"язані із цим договором, вирішуються шляхом переговорів сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в господарському суді Івано-Франківської області.

За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

В контексті викладеного, справа підсудна господарському суду Івано-Франківської області.

Між сторонами у справі укладено ряд контрактів поставки товарів, зокрема №0001 від 12.02.04, №02 від 01.02.06 та №01 від 04.02.09. Згідно доповнень та змін до цих контрактів термін дії кожного контракту - до 31.12.13.

За умовами даних контрактів продавець (відповідач) зобов"язався продати, а покупець (позивач), у свою чергу, - купити обрізну дошку хвойних і листяних порід на умовах якості, параметрів та фінансово-комерційних умовах, вказаних у додатку 1 до цих контрактів.

Згідно статей 2, 3 контрактів поставка товару здійснюється партіями щомісячно на умовах DAF (згідно контракту №001) та FCA (згідно контрактів №01 та №02) правил "Інкотермс 2000".

Статтею 8 спірних контрактів сторони погодили, що оплата товару здійснюється щомісячно на умовах 100% передоплати від вартості замовленого товару.

На виконання прийнятих на себе договірних зобов"язань, з лютого 2004 року по квітень 2008 року позивачем здійснено передоплату відповідачу на загальну суму 88516,02 Євро.

В порушення визначеного договором обов"язку вчасно та у повному обсязі здійснювати поставку товару, відповідачем недопоставлено позивачу товару на суму 21447,25 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 18.04.13 становить 225067,65грн. Наявність заборгованості на зазначену суму підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків №1 від 28.01.12 та визнана відповідачем у судовому засіданні.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу №1051 від 20.04.12 щодо повернення суми заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Наведена правова норма кореспондується зі ст.712 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, позовні вимоги визнав.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов"язання, вимога щодо стягнення з відповідача 225067,65грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони, судові витрати, у відповідності до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11, 509, 525, 526, 610, 612, 614, 629, 693, 712 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", керуючись ст.ст.1, 49, ст. 82 - 85, 123, 124 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю SC ROTAST SRL до приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал" про стягнення 225067,65грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал" (с.Нижній Вербіж, вул.Українська, 10 б, код ЄДРПОУ 31889345) на користь товариства з обмеженою відповідальністю SC ROTAST SRL (м.Галац, вул.В.А.Урекя,28, Республіка Румунія, реєстраційний код R 12508186, регістр J 17/947/1999) 225067,65 (двісті двадцять п"ять тисяч шістдесят сім гривень шістдесят п"ять копійок) основного боргу та 4501,36(чотири тисячі п"ятсот одну гривню тридцять шість копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.12.13

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Легінь О. В. 19.12.13