Рішення № 36136364, 12.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.2013 Справа № 905/7270/13

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк,

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк,

про: стягнення 2279грн.20коп.

за участю представників сторін:

від позивача:- Козаренко Н.Ю.- (довіреність від 11.12.2012р. №9/61);

від відповідача: - Ляшко Д.В. (довіреність від 01.04.2013р. № Н-01/792);

відповідно до ст. 77 ГПК України

у судовому засіданні 03.12.2013р. оголошувалась перерва до 12.12.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк, про стягнення суми збитків (вартість нестачі вантажу) у розмірі 2279грн.20коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вугілля, яке перевозилось за залізничною накладною №49538945 у вагоні №66243361 було доставлене на станцію призначення з недостачею вантажу, про що на попутній станції та на станції призначення складено комерційні акти. На думку позивача, недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу залізницею під час перевезення.

11.11.2013р. у порядку ст.22 ГПК України позивач звернувся до суду заявою про збільшення розміру позовних вимог до суми 2486грн.35коп. Суд прийняв вищезазначену заяву та у подальшому розглядає справу з її урахуванням.

Позивач у судове засідання 12.12.2013р. з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 12.12.2013р. з'явився, письмової позиції по суті спору не надав, але усно заперечив проти позовних вимог, посилаючись на можливість виникнення недостачі вантажу через неприйняття вантажовідправником заходів збереження вантажу під час перевезення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких доказів, надання додаткових доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, у судовому засіданні 12.12.2013р. не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов наступних висновків.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

28.03.2013р. Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк (вантажовідправник) зі станції Рутченково Донецької залізниці направило за залізничною накладною №49538945 вантаж на адресу вантажоотримувача - ПАТ «ЦЗФ «Калінінська» на станцію Байрак Донецької залізниці у вагоні №66243361 вантаж - вугілля кам'яне марки ж-жирний.

При оформленні вказаної залізничної накладної позивачем (відправником) вказано масу вантажу у вагоні №66243361 - 69000кг.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На попутній станції Ясинувата Донецької залізниці у зв'язку із виявленням поглиблень, тріщини обшивки кузова у вагоні №66243361, був складений акт загальної форми № 1638 від 29.03.2013р.

Також 29.03.2013р. станцією Ясинувата Донецької залізниці був складений акт загальної форми 184, відповідно до якого вагон №66243361 прибув технічно несправний. Строк доставки вантажу продовжується на строк ремонту.

За результатами комісійної перевіски спірного вагону станцією Ясинувата Донецької залізниці був складений комерційний акт БМ №734902/62 від 02.04.2013р., відповідно до якого при переважуванні встановлено наступне: брутто 90800кг, тара з накладної 25000кг, нетто 65800кг, що менш вказаного у накладній на 3200кг. При повторному переважуванні нестача підтвердилась. В комерційному акті містяться відомості про те, що у вагоні вантаж завантажений навалом, на рівні бортів, рівномірно, вантаж маркований, технологічні скоси до дверей та люків до 1000мм, зліва на 2 люці тріщина обшивки кузова по сварці 1500ммХ800мм, обшивка відходить на 30мм, над 2 люком зліва воронкоподібне поглиблення розміром 2000ммХ1500ммХ1500мм, справа на 1 люці на кузові «свежеприваренная заделка» розміром 800ммХ80мм, відходить на 40мм, справа над 2 люком воронкоподібне поглиблення розміром 300ммХ300ммХ300мм, течі, просипання вантажу на момент прибуття, стоянки на станції не було, складений акт про технічний стан вагону №6 від 29.03.2013р.

В комерційному акті БМ №734902/62 від 02.04.2013р. на першій сторінці зазначено, що вагон в технічному відношенні справний.

Комерційний акт підписано начальником станції, завідуючим вантажним двором, робітниками станції.

29.03.2013 року станцією Ясинувата Донецької залізниці складений акт № 6 про технічний стан вагону, відповідно до якого вагон збудований 27.01.1993р., капітальний ремонт вагону здійснений 31.08.2005р., деповський - 20.07.2011р., вагон є технічно справним, разом з цим встановлена зліва тріщина обшивки кузова по сварці 1500ммХ800мм, обшивка відходить на 30мм знизу над 2 люком, справа над 1 люком на кузові «свежеприваренная заделка» розміром 800ммХ800мм відходить на 40мм.

При наявності даних обставин суд відзначає, що складені станцією Ясинувата Донецької залізниці акт загальної форми 184 від 29.03.2013р. та складений від цієї ж дати акт № 6 про технічний стан вагону №66243361 мають протиречиві відомості стосовно технічного стану вказаного вагону, в акті загальної форми зазначено що вагон прибув технічно несправний, а в акті про технічний стан зазначено що вагон у технічному відношенні є справним.

На станції призначення Байрак Донецької залізниці був складений комерційний акт АЯ №487317/42 від 05.04.2013р., відповідно до якого проведено контрольне переважування вагону №66243361 та встановлено наступне: фактично при переважуванні брутто 89540кг, тара з накладної 25000кг, нетто 64540кг, що менш зазначеного у накладній на 4450кг. При повторному переважуванні нестача підтвердилась. В комерційному акті містяться відомості про те, що у вагоні вантаж завантажений навалом, на рівні бортів, рівномірно, вантаж маркований, технологічні скоси до дверей та люків до 1000мм, зліва на 2 люці тріщина обшивки кузова по сварці 1500ммХ800мм, обшивка відходить на 30мм, над 2 люком зліва воронкоподібне поглиблення розміром 2000ммХ1500ммХ1500мм, справа на 1 люці на кузові «свежеприваренная заделка» розміром 800ммХ80мм відходить на 40мм, справа над 2 люком воронкоподібне поглиблення розміром 300ммХ300ммХ300мм, течі, просипання вантажу на момент прибуття, стоянки на станції не було.

В комерційному акті АЯ №487317/42 від 05.04.2013р. на першій сторінці зазначено, що вагон в технічному відношенні справний.

Комерційний акт підписаний належними особами.

Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту залізниць України встановлено, що комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставини невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений наявними в матеріалах справи комерційними актами.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Частиною 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.

Доводи відповідача про можливість виникнення недостачі вантажу через неякісну підготовку вагону вантажовідправником під час завантаження, не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

Згідно статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Відповідно до ч.3 ст.32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Пунктом 3.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" №04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Згідно абзацу 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно даних накладної № 49538945 завантаження здійснювалось засобами відправника. Вантаж розміщено й закріплено згідно з ТУ п.1-3, 5,6,9, поверхня вантажу маркована тирсою у чотири смуги, на станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Ні на станції відправлення та ні на одній із попутних станції, розташованих перед станцією Ясинувата, будь-яких недоліків згідно наданих до матеріалів справи документів виявлено не було, крім того, ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.

Наведене вище дає підстави вважати, що недостача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування, залізницею на станції відправлення вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагоні №66243361 залізницею зазначено не було, не зазначалось і про тріщини обшивки кузова, що в свою чергу свідчить про відсутність вини вантажовідправника у недостачі вантажу.

Крім того, при наявності встановлених актами тріщини обшивки кузова по сварці, ні на станції відправлення, ні на попутних залізничних станціях від станції відправлення до станції призначення (71км) просипання спірного вантажу залізницею не було встановлено, навпаки на попутній станції Яснувата та на станції призначення Байрак комерційними актами встановлена відсутність течі, посипання вантажу на момент прибуття та стоянки спірного вагону.

При наявності встановлених фактичних обставин, відомостей, які зазначені в комерційних актах, акті про технічний стан вагону, актах загальної форми, суд вважає, що виявлені воронкоподібні заглиблення свідчать про виникнення недостачі спірного вантажу під час його перевезення, а залізниця не довела відсутність своєї вини у виникненні недостачі під час перевезення. Тому суд дійшов висновку, що винним у нестачі вантажу є саме перевізник, тобто відповідач.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" (відправника) № 346 від 01.04.2013р. вартість 1 тони вугілля складає 659,51грн. з ПДВ.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Нестача згідно комерційного акту № АЯ 487317/42 від 05.04.2013р. складає 4450кг. Таким чином, відповідно до приписів п. 27 Правил видачі вантажів, відповідальна недостача у спірному вагоні складає 3,77т.

Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 1% маси, зазначеної в перевізному документі, виходячи із вартості вантажу, зазначеного у рахунку № 346 від 01.04.2013р. та складає остаточно 2486грн.35коп. Судом встановлено, що розрахунок позовних вимог є арифметично вірним.

Відповідач заперечень проти розрахунку не надав.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

На залізничній накладній №49538945 міститься переуступний напис, який свідчить про передачу права на пред'явлення претензії та позову від ПАТ «ЦЗФ «Калінінська» до ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", тобто від вантажоодержувача до вантажовідправника. Переуступний напис засвідчений підписами генерального директора і головного бухгалтера та скріплений печаткою вантажоодержувача.

Враховуючи викладене, вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню у розмірі 5765грн.43коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 110, 113, 114, 127, 129, 130, 133 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт", ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк, до Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк, про стягнення суми збитків (вартість нестачі вантажу) у розмірі 2486грн.35коп.- задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул.Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, код ЄДРПОУ 33161769) суму збитків у розмірі 2486грн.35коп. та судовий збір у розмірі 1720грн. 50коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 12.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 17.12.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова