Постанова № 36136295, 12.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа№ 910/9078/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача за первісним позовом: Теплов О.Ю.- представник;

Шупило І.Б. .- представник;

Від відповідача за первісним позовом: Євтушок І.В.- представник;

Від третьої особи: Теплов О.Ю.-представник;

розглянувши апеляційні скарги Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013

у справі № 910/9078/13 ( Головуючий суддя: Марченко О.В., судді: Куркотова Є.Ю., Ониськів О.М.)

за позовом комунального підприємства "Житлово-комунальний центр"

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - виконавчий комітет Славутицької міської ради Київської області

про визнання недійсним рішення від 07.02.2013 №10,

та за зустрічним позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до комунального підприємства "Житлово-комунальний центр"

про стягнення 272 000 грн. штрафу і 77 520 грн. пені,

ВСТАНОВИВ:

КП «Житловий-комунальний центр» звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення АМК від 07.02.2013 № 10 «Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» зі справи № 713/117-р-02-06-12 (далі-Рішення)

В подальшому, відділенням АМК подану зустрічну позовну заяву про стягнення з КП «Житлово-комунальний центр» 272 000,00 грн. штрафу, накладеного Рішенням га позивача за первісним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Зустрічний позов задоволено частково.

Стягнуто КП"Житлово-комунальний центр" в доход державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106, 272 000 (двісті сімдесят дві тисячі) грн. штрафу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України та Комунальне підприємство «Житлово-комунальний центр» звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких позивач за первісним позовом просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Комунальне підприємство «Житлово-комунальний центр» та відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви, в свою чергу відповідач за первісним позовом просить змінити оскаржуване рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

В обґрунтування своїх вимог скаржники зазначили, що рішення суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням його правової позиції та спростовують правильність винесеного рішення.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційні скарги Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» у справі № 910/9078/13 передані на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Отрюху Б.В.

Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2013 для розгляду апеляційних скарг Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» сформовано колегію суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2013 апеляційні скарги Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» прийняті та об'єднані в одне апеляційне провадження.

В судовому засіданні, призначеному на 12.12.2013, сторони надали свої пояснення по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін,об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,апеляційний господарський суд встанови наступне.

Відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України», одним із основних завдань Антимонопольного комітету України є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів.(ст.3 вказаного Закону).

В першу чергу це стосується суб'єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку товару (надання послуг).

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

07.02.2013 адміністративною колегією відділення АМК у справі № 713/117-р-02-06-12 прийнято Рішення, згідно з яким:

- визнано КП "Житлово-комунальний центр" таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення у межах будинків житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича, що обслуговуються КП "Житлово-комунальний центр", вивезення побутових відходів у територіальних межах м. Славутич з часткою 100% (пункт 1);

- визнано дії позивача за первісним позовом, які полягають у відсутності розрахунків тарифів на послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у межах будинків житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича, що обслуговуються КП "Житлово-комунальний центр", що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, оскільки споживачі змушені сплачувати розмір тарифів, які не були розраховані підприємством - виконавцем послуг, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);

- визнано дії позивача за первісним позовом, які полягають у неотриманні висновків Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області щодо економічно обгрунтованих планових витрат собівартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення і постачання гарячої води, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення і постачання гарячої води у межах будинків житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 3);

- визнано дії КП "Житлово-комунальний центр", які полягають у введенні в дію тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для споживачів відповідно до рішень виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 22.11.2010 № 532 та від 15.02.2012 № 67 без врахування вимог частини п'ятої статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", тим самим не повідомивши споживачів не пізніше ніж за 30 днів про зміну тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення і не менше ніж за 15 днів про зміну тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, ринку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у межах будинків житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 4);

- визнано дії КП "Житлово-комунальний центр", які полягають в укладенні субпідрядних договорів без проведення додаткових конкурсів, не передбачивши укладання таких договорів у договорах на надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення зі споживачами всупереч вимогам пункту 4.4 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 25.04.2005 № 60 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 за № 541/10821 (далі - Порядок), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у межах будинків житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича, що обслуговуються відповідачем за зустрічним позовом, що можуть призвести до усунення конкуренції та були б неможливими а умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 5)

- за вчинення кожного з порушень, зазначених у пунктах 2 - 5 резолютивної частини Рішення, накладено на КП "Житлово-комунальний центр" штраф у сумі 68 000 грн., а всього на суму 272 000 грн. (пункти 6 - 9);

- зобов'язано позивача за первісним позовом у місячний строк з дня отримання Рішення вжити заходів щодо усунення порушень законодавства про захист економічної конкуренції на ринку надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення у межах будинків житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича, що обслуговуються КП "Житлово-комунальний центр", вивезення побутових відходів у територіальних межах м. Славутич шляхом приведення своєї діяльності у відповідність до вимог чинного законодавства, про що повідомити відділення АМК з наданням підтверджуючих документів (пункт 10).

Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, а саме:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач за первісним позовом функціонує на підставі статуту, затвердженого рішенням Славутицької міської ради від 28.02.2003 № 169-17-ІV, відповідно до якого КП "Житлово-комунальний центр" є юридичною особою, заснованою на майні, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Славутича; веде самостійний баланс, має розрахункові, валютні та інші рахунки в установах банків, печатку з повним зазначенням свого найменування і фірмовим знаком, бланки, кутові та інші штампи, інші реквізити; позивач може мати товарний знак, який реєструється відповідно до чинного законодавства.

До видів діяльності КП "Житлово-комунальний центр" за класифікацією видів економічної діяльності належить управління нерухомим майном, здавання в оренду власного нерухомого майна, збирання та знищення інших відходів, прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності. Таким чином, позивач є суб'єктом господарювання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг споживачу здійснює лише виконавець, якого відповідно до Порядку визначає власник житлового будинку або органи місцевого самоврядування.

Рішенням Славутицької міської ради Київської області від 13.07.2007 № 286-14-У позивача визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у будинках житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича.

Таким чином, в оскаржуваному рішенні від 13.07.2007 міститься висновок про те, що позивач, відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням АМК від 05.03.2002 № 49-р (далі - Методика), та абзацу другого частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», є суб'єктом господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання житлово-комунальних послуг у межах м. Славутича Київської області із часткою 100 відсотків, оскільки не має жодного конкурента на вказаному ринку.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (частина друга статті 12 вказаного Закону).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм, зокрема, Методики.

Під час розгляду справи №713/117-р-02-06-12 адміністративною колегією відділення АМК проведено дослідження становища КП "Житлово-комунальний центр" на ринку надання житлово-комунальних послуг.

Підпункт 15.4 пункту 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначає, що обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів статті 12 Закону«Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Монопольне (домінуюче) становище на ринку надання житлово-комунальних послуг у м. Славутичі, в межах будинків, що знаходяться на балансі (обслуговуванні) позивача за первісним позовом, визначено відповідно до Методики.

Об'єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є КП "Житлово-комунальний центр", яке діє на ринку надання житлово-комунальних послуг у м. Славутичі в межах будинків, що знаходяться на його балансі (обслуговуванні).

Товаром (роботою, послугою) щодо якого визначалось монопольне (домінуюче) становище, є ринок надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення у межах будинків житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича, що обслуговуються КП "Житлово-комунальний центр", вивезення побутових відходів у територіальних межах м. Славутич.

Часовими межами ринку визначено 2011 та 2012 роки, протягом якого незмінними залишались структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому.

Територіальні (географічні) межі ринку - м. Славутич, в межах будинків, що знаходяться на балансі (обслуговуванні) КП "Житлово-комунальний центр".

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем за первісним позовом доказів незайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення у межах будинків житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в Рішенні монопольне становище позивачаза за первісним позовом на досліджуваному ринку визначено у відповідності з приписами статей 13, 50 Закону та Методики.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті Рішення, адміністративною колегією відділення АМК були допущені помилки визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 50 Закону зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції

У статті 13 Закону зазначено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з пунктом 2 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники житлово-комунальних послуги здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги належить до повноважень органів місцевою самоврядування.

КП "Житлово-комунальний центр" ввело в дію та застосувало тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, встановлені рішенням виконавчого комітету від 22.11.2010 № 532 "Про тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення", та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, встановлені рішенням виконавчого комітету від 27.12.2010 № 634 "Про тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", затверджені без висновків Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, як це передбачено Порядком надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів, затвердженого наказом Міністертсва економіки України від 07.03.2007 № 67, без дотримання Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 № 955, а тарифи на послуги з централізованого водопостачання - без дотримання Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 959, що були чинними на момент затвердження тарифів.

Крім того, інформація про зміни вартості послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, утримання будинків і споруд і прибудинкових територій з посиланням на погодження відповідних органів, а саме рішення виконавчого комітету від 22.11.2010 № 532 і від 15.02.2012 № 67, КП "Житлово-комунальний центр" не публікувалась, то відповідач за первісним позовом не повідомив споживачів про зміну тарифів всупереч приписам статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до пункту 4.4 Порядку виконавці комунальних послуг, в тому числі з централізованого опалення централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення можуть укладати субпідрядні договори без проведення додаткових конкурсів у разі, якщо укладання таких договорів передбачено відповідним договором про надання комунальний послуг.

Проведеним дослідженням інформації про всі житлово-комунальні послуги, які надаються КП "Житлово-комунальний центр", наданої позивачем, встановлено, що послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення виконуються КП "Житлово-комунальний центр" силами іншого підприємства на основі укладених субпідрядних договорів, укладених КП "Житлово-комунальний центр" (замовник) та комунальним підприємством "Управління житлово-комунального господарства" (далі - КП "Управління житлово-комунального господарства", постачальник), зокрема: від 01.01.2008 №8-Т про постачання теплової енергії в гарячій воді та від 01.01.2008 №9-Т про водопостачання та водовідведення.

Отже, укладаючи перелічені субсидіарні договори без проведення конкурсів, не передбачивши в договорах на надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення зі споживачами їх надання субпідрядними організаціями, позивач за первісним позовом надав переваги суб'єкту господарювання, з якими укладено договори субпідряду, тим самим створив нерівні умови конкуренції і, як наслідок, відбулось недопущення на ринок інших суб'єктів господарювання-виконавців послуг, оскільки створено бар?єри доступу на ринок для інших суб'єктів господарювання,які могли б виконувати ті ж роботи, чим порушив п.4.4. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді.

Таким чином, з огляду на положення чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем в оскаржуваному Рішенні правомірно кваліфіковано дії КП "Житлово-комунальний центр" як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п. 2 ст. 50, ч.1 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення у межах будинків житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича, що обслуговуються КП "Житлово-комунальний центр", вивезення побутових відходів у територіальних межах м. Славутич, що обслуговуються позивачем за первісним позовом, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, усунення конкуренції та були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для скасування рішення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог КП "Житлово-комунальний центр" про скасування Рішення.

Що ж до зустрічних позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, зокрема, що з метою захисту інтересів суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції юридичними особами подають позови до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Згідно з приписами статті 56 Закону:

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома).

22.04.2013 відділенням АМК було надіслано на адресу КП "Житлово-комунальний центр" копію Рішення із супровідним листом № 02-06/404 та 26.02.2013 отримано уповноваженою особою КП "Житлово-комунальний центр", що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

З урахуванням викладеного строк добровільної сплати штрафу сплив 27.04.2013.

Звернень та клопотань від КП "Житлово-комунальний центр" щодо продовження терміну виконання рішення до відділенням АМК не надходило.

Зустрічний позов відділенням АМК подано 15.08.2013, тобто після спливу строку, передбаченого частиною третьою статті 56 Закону.

Враховуючи наведене, господарський суд міста Києва вважає за необхідне вимоги зустрічного позову про стягнення з КП "Житлово-комунальний центр" 272 000 грн. штрафу (по 68 000 грн. за кожне з чотирьох порушень) задовольнити.

Разом з тим, відділенням АМК не враховано, що згідно з абзацом третім частини п'ятої статті 56 Закону нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу АМК України про накладення штрафу.

Крім того,оскільки предметом первісного позову в даній справі є визнання недійсним Рішення, яким, зокрема, на КП "Житлово-комунальний центр" накладено штраф, то нарахування пені на час розгляду даної справи зупинено, а отже, стягнення нарахованої позивачем за зустрічним позовом суми пені є передчасним та необґрунтованим.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення зустрічних позовних вимог в частині стягнення з КП "Житлово-комунальний центр" 272 000 грн. штрафу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 по справі № 910/9078/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/9078/13 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко