Рішення № 36136293, 10.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22728/13 10.12.13Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 203,57 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Лобода М.А. - представник за довіреністю № 0112-443 від 26.12.2012 року;

від відповідача: Храмов М.М. - представник за довіреністю № 68 від 02.01.2013 року.

встановив:

На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 203,57 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.06.2010 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та Макарчуком Олександром Геннадійовичем укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-10188, предметом якого є страхування транспортного засобу марки Chevrolet, д.н. АА4072СТ.

28 березня 2011 року в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Chevrolet, д.н. АА4072СТ, під керуванням Макарчука Олександра Геннадійовича та автомобіля марки Volkswagen, д.н.АІ5443ВМ, під керуванням Полянської Юлії Вікторівни.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 06.04.2011 року визнано Полянську Юлію Вікторівну винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

26 квітня 2011 року страховик, на підставі калькуляції № ДККА-6470 від 15.04.2011 року, склав страховий акт та розрахунок до нього.

На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 2 713,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1364 від 16.05.2011 року.

Цивільно-правова відповідальність Полянської Юлії Вікторівни, на момент ДТП, застрахована у приватному акціонерному товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", згідно полісу № ВЕ/5673117, строк дії з 03.12.2010 до 02.12.2011 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 000 грн. 00 коп., розмір франшизи - 510,00 грн.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.11.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.12.2013 року.

10.12.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про витребування інформації від МТСБУ.

У судовому засіданні 10.12.2013 року представник відповідача підтримав подане клопотання про витребування доказів, а саме: поліс № ВЕ/5673117.

Представник позивача заперечував проти даного клопотання.

Суд відмовив у задоволені клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки, відповідно до п.п. 1.8. ст. 1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Статтею 11 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Згідно до п.п. 2.1.2. п. 2.1. страховики - члени МТСБУ в обов'язковому порядку здійснюють збір та постачання до бази даних МТСБУ такої інформації за формою, встановленою додатком 1 до цього Положення, зокрема відомості про укладені та достроково припинені внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та видані до них спецзнаки.

Відповідно до п.п. 17.2. ст. 17 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є документом суворого обліку, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання, обліку якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Згідно до п.п. 2.5., 2.6. положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, при укладанні внутрішнього договору страхування страховик зобов'язаний дотримуватися такого, зокрема, посвідчувати факт укладання внутрішнього договору страхування полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, типовий зразок якого затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.12.2004 N 3103, заповнювати поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до порядку заповнення бланка поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який встановлюється Моторним (транспортним) страховим бюро України (чинне на момент дії полісу).

Відповідно до п.п. 55.1. ст. 55 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з метою організації обміну інформацією про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників.

Також, позивач приєднав до позовної заяви вих. № 6158/891-УСГ від 21.11.2013 року належним чином завірену копію полісу №ВЕ/5673117 ОСЦПВВНТЗ, з якого вбачається, що діє з 03.12.2010 року по 02.12.2011 року, тип договору 1, страхова преміє складає 277,02 грн., яка сплачена 25.11.2010 року (квитанція), примітка: видано спец. знак СЇ/071872.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

22.06.2010 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та Макарчуком Олександром Геннадійовичем укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-10188, предметом якого є страхування транспортного засобу марки Chevrolet, д.н. АА4072СТ.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З розгорнутої довідки ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 28 березня 2011 року в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Chevrolet, д.н. АА4072СТ, під керуванням Макарчука Олександра Геннадійовича та автомобіля марки Volkswagen, д.н.АІ5443ВМ, під керуванням Полянської Юлії Вікторівни.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 06.04.2011 року визнано Полянську Юлію Вікторівну винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

30.03.2011 року страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

26 квітня 2011 року страховик, на підставі калькуляції № ДККА-6470 від 15.04.2011 року, склав страховий акт та розрахунок до нього, відповідно до яких розмір страхового відшкодування складає 2 713,57 грн.

На виконання вимог договору страхування, 16 травня 2011 року страховик сплатив страхове відшкодування у розмірі 2 713,57 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Транспортний засіб марки Volkswagen, д.н.АІ5443ВМ, яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю марки Chevrolet, д.н. АА4072СТ, належить Тащенко Катерині Броніславівні. Останній уклав з приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5673117, розмір франшизи - 510,00 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

До приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, тому позивач направив відповідачу заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу вих. № 2875/891-УСГ від 11.12.2012 року, з проханням сплатити суму в розмірі 2 713,57 грн. Відповідач відповіді на претензію не дав.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Chevrolet, д.н. АА4072СТ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Новопечерськй, 33, код ЄДРПОУ 16285602) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) шкоду в порядку регресу в розмірі 2 203 (дві тисячі двісті три) грн. 57 коп., судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 18.12.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий