Рішення № 36136272, 27.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2013 Справа № 905/6108/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш», м.Горлівка, Донецька область

до Відповідача: Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 16 064,40грн., інфляційних витрат у розмірі 995,99грн., 3% річних у сумі 1 381,10грн.

за участю представників:

від позивача: Бак Е.А. -за довіреністю;

від відповідача: Білецький В.М. -за довіреністю;

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.10.2013р. по 28.10.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш», м.Горлівка, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 16 064,40грн., інфляційних витрат у розмірі 995,99грн., 3% річних у сумі 1 381,10грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки № 97/2009 від 16.11.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки № 97/2009 від 16.11.2009р., специфікації (додаток № 2 до договору) видаткової накладної, рахунку-фактури, довіреності на отримання товарно- матеріальних цінностей, претензії, акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2010р., підписаного з обох сторін без зауважень, претензій №216/663-04 від 09.09.2010року, №1115 від 27.12.2012року, доказів їх направлення, відповідей на претензії №1898 від 03.11.2010року, №207 від 23.01.2013року, правоустановчих документів Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію суду 09.09.2013р. Відповідачем надано відзив на позовну заяву № 1850 від 06.09.2013року, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог внаслідок пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом, при цьому факт неоплати заборгованості за договором поставки № 97/2009 від 16.11.2009р підтверджує, зазначаючи при цьому про списання бухгалтерією відповідача спірної кредиторської заборгованості у розмірі 16 064,40грн. Також Відповідачем надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 28.10.2013р. справу передано на розгляд судді Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

У судовому засіданні 27.11.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.11.2013року підтримав відзив на позовну заяву.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2009 року між Закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Спецвуглемаш" (Продавець) та Державним підприємством "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (Покупець) укладено договір поставки № 97 (далі-Договір). Договір підписано уповноваженими представниками сторін, містить печатки підприємств.

ПрАТ «НВП«Спецвуглемаш» є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №664498, дата державної реєстрації - 14.08.1997р. Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Як вбачається зі статуту позивача, ПрАТ «НВП«Спецвуглемаш» є новим найменуванням Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Спецвуглемаш", зміни до статуту затверджено загальними зборами учасників від 22.03.2011р., дата державної реєстрації змін до установчих документів - 30.03.2011р. Згідно витягу з ЄДРПОУ серія АВ №276752, відповідачем здійснені відповідні дії з внесення змін щодо найменування підприємства до ЄДРПОУ.

Таким чином, суд вважає, що наявні належні докази на підтвердження того, що ПрАТ «НВП«Спецвуглемаш» є новою назвою Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Спецвуглемаш", до позивача перейшли його права та обов'язки, відповідно стороною договору суд вважає ПрАТ «НВП«Спецвуглемаш».

Відповідно до умов п.1.1 Договору продавець продає Покупцю продукцію в кількості, за ціною та в строк відповідно до Специфікацій (Додаток № 1 та № 2), додані до цього Договору та які є невід'ємною його частиною. Покупець приймає та оплачує продукцію згідно умовам Договору (п.1.2 Договору).

У розділі 3 договору поставки сторони узгодили форму та порядок оплати. Покупець проводить оплату продукції у вигляді перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 5-ти календарних днів після поставки продукції (п.3.1 Договору).

Відповідно п.10.1 договору даний договір вступає в дію з моменту його підписання та до 31.12.2010р. Всі доповнення до Договору вступають в дію з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та діють протягом дії Договору.

До договору поставки № 97 від 16.11.2009р. сторонами підписано специфікацію (додаток № 2 до Договору), яким визначено асортимент, кількість та ціну Продукції.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 16064,40грн., що підтверджується видатковою накладною №01/02-4/1 на суму 16064,40грн. Вказана накладна підписана з боку обох Сторін без зауважень.

Товар був отриманий Відповідачем на підставі довіреності на отримання товарно-матеральних цінностей № 379713 від 01 лютого 2010р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не було здійснено оплату за поставлений товар, у зв'язку з чим, Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки № 97 від 16.11.2009р.. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 16064,40грн. грн. але Відповідачем незважаючи на настання строку не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Факт отримання товару Відповідачем не заперечується, про що вказано в відзиві на позовну заяву.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 16064,40грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 16064,40грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимога про стягнення суми боргу підлягає задоволенню та стягненню з Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область.

При цьому судом не приймається до уваги заява відповідача про застосування до спірних правовідносин встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності, з огляду на наступне.

Поняття позовної давності, наведене у ст. 256 Цивільного кодексу України, свідчить про те, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 253 ЦК України закріплює право початкового моменту перебігу строку, зокрема, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.

Відповідно до ст.261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла б довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно п.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, внаслідок чого відмовити у позові.

Частинами 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При цьому суд зауважує, що чинним законодавством не визначено переліку дій, що свідчать про визнання боржником свого боргу на користь кредитора. Узагальнюючою рисою даних дій є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (ч.1 ст.11 ЦК України). Отже, в розумінні ч.1 ст.264 ЦК України діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема, визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Вказана правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

Позивач звернувся до відповідача з претензією №216/663-04 від 09.09.2010року, в якій просить погасити заборгованість за договором №97/2009 від 09.09.2010року в сумі 16 064,40грн

Листом №1898 від 03.11.2010року відповідач визнав факт наявності заборгованості, яку позивач вимагав сплатити, зокрема, згідно претензії №219/663-04 від 09.09.2010року.

Даний лист підписано директором ДП«Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» Коломієць В.О., повноваження якого підтверджені наказом №76-к/к від 09.04.2009року. Право керівника підприємства діяти від імені підприємства самостійно, без довіреності та представляти його у всіх установах та організаціях передбачене п.6.3 Статуту ДП«Шахтоуправління «Південнодонбаське №1».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що листом №1898 від 03.11.2010р. відповідач визнав пред'явлену претензію, за наслідком визнання якої відбулось переривання перебігу строку позовної давності та його перебіг розпочався заново.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що Позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості. Так, Позивач визначає початок прострочення заборгованості з 21.09.2010р., що є невірним та таким, що суперечить приписам чинного законодавства.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак 20.09.2010р. (дата отримання вимоги) +7 днів. Отже у Позивача виникло саме 28.09.2011 року право на стягнення оплати за поставлений товар.

Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних з 28.09.2010р. (момент виникнення заборгованості, встановлений судом) по 01.08.2013р. (кінцева дата нарахування, визначена Позивачем) суд дійшов висновку про задоволення 3% річних у сумі 1 370,54грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування з 01.10.2010р. по 01.08.2013р., суд дійшов висновку про часткове задоволення інфляційних витрат у сумі 985,08грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимогн Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш», м.Горлівка, Донецька область до Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 16 064,40грн., інфляційних витрат у розмірі 995,99грн., 3% річних у сумі 1 381,10грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область (85670, Донецька область, м.Вугледар, вул. Магістальна, 4, ЄДРПОУ 34032208, р/р 2600003518683 в філії «Укрсимбанк» м.Донецька, МФО 334817) на користь Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» (84603, Донецька область, м.Горлівка, вул.Володарського, 9, п/р 26009959970476 в Горлівському відділені філії ПАТ «ПУМБ» м.Донецька МФО 335537, код ЄДРПОУ 251001423) заборгованість у розмірі 16 064,40грн., інфляційні витрати у розмірі 985,08грн., 3% річних у сумі 1 370,54грн., судовий збір у сумі 1 718,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 27.10.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.13р.