Постанова № 36136172, 18.12.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.12.2013 р. справа №908/3314/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О.,

за участю представників сторін: від позивача:не з'явивсявід відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Колос-техсервіс», с.Кінські Роздори Запорізька область на рішення господарського судуЗапорізької області від13.11.2013р.по справі№ 908/3314/13 (суддя: Носівець В.В. )за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Флора Агротрейд», м.Київ до Приватного підприємства «Колос-техсервіс», с.Кінські Роздори Запорізька область простягнення 127' 992,32 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Флора Агротрейд», м.Київ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Колос-техсервіс», с.Кінські Роздори Запорізька область (далі - «Відповідач») 127' 992,32 грн., яка складається з 90' 000,00 грн. - основного боргу, 37' 992,32 грн. - 72% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 01.03.2013 р. по 30.09.2013 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.11.2013 року у справі № 908/3314/13 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неповно з'ясуванні та досліджені докази, та обстави справи, які мають значення для справи, а наслідком є невірно зроблені висновки.

Сторони були належним чином повідомленні про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися, поважність не явки не повідомили.

Позивач відзив не надав.

Відповідач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, про зазначив у клопотанні про відкладення розгляду справи. У наведеному клопотанні просив відкласти розгляд справи, наполягаючи на поважності причин не явки.

Клопотання судом відхилено, суд не вбачає підстав відкладення, адже справа в апеляційному порядку розглядається за наявними у ній матеріалами, у розумінні ст.101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції; ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження суд не зобов'язав відповідача щодо надання яких-небудь доказів та не визначив явку у судове засідання обов'язковою.

Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась, складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням норм матеріального права та процесуального права; а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 21.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флора Агротрейд", як покупцем та Приватним підприємством "Колос-техсервіс", як продавцем був укладений договір поставки за №15-С (далі - договір).

Предмет договору передбачає, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується продати, а покупець придбати та оплатити "Зерно" (п.1.2 договору).

У пункті 1.3 договору продавець гарантує, що зерно, яке постачається за цим договором є власністю виробника (продавця).

За умовами зазначеного договору покупець приймав зобов'язання здійснити попередню оплату вартості зерна в сумі 60' 000 грн. (п.п. 3.2, 4.3 договору), а продавець, до 30.09.12 р., передати зерно покупцю (п.п. 7.1 договору) у кількості та по ціні, зазначеній в договорі.

Пунктом 8.1 договору сторони визначили, що факт передачі зерна та отримання покупцем документів, вказаних в п.п.7.1.2 договору підтверджується сторонами шляхом підписання Акту прийому-передачі з зазначенням назви, загальної ваги та якісних показників зерна, його загальної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що платіжними дорученнями № 115 від 28.05.2012 р., № 130 від 22.06.2012 р., № 113 від 22.05.2012 р. (а.с. 14-15) позивач перерахував продавцю попередню оплату вартості зерна в розмірі 60' 000,00 грн..

Додатковою угоду № 1 від 28.09.2013 р. до договору сторони продовжили термін поставки до 28.02.201р. та встановили, що у разі невиконання продавцем зобов'язань щодо поставки зерна у строк до 28 лютого 2013 р., він зобов'язаний до 15 березня 2013 р. повернути на рахунок покупця суму отриманої попередньої оплати у розмірі 60000,00 грн. та сплатити штраф у розмірі 30000,00 грн..

Додатковою угодою № 2 від 26.02.2013 року до договору сторони продовжили строк поставки зерна - до 25 липня 2013 р. на загальну суму 90000,00 грн. та встановили, що:

· поставка зерна здійснюється за ціною згідно п. 3 цієї угоди на загальну суму поставки 900' 000,00 грн. у відповідній кількості;

· у разі не виконання продавцем зобов'язань по поставці у встановлений строк, він зобов'язаний на наступний день (26 липня 2013 р.) повернути на рахунок покупця залишок заборгованості та сплатити покупцю річні в розмірі 72% за період з 01.03.2013 р. по день фактичного повернення зазначених коштів (п. 5 додаткової угоди № 2).

Станом на 31.08.2013 р. сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за договором, з якого вбачається про існування заборгованості продавця перед покупцем у сумі 90'000,00 грн. та 32' 400,00 грн. - 72% річних від цієї суми.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу («ГК») України (ч.6 ст. 265 ГК України) та главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу («ЦК») України.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається та відповідачем не спростовується, що позивач здійснив оплату за неотриманий товар - зерно, поставка якого неодноразово відкладалася, а сторони підписували, у зв'язку з цим додаткові угоди.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами 2,3 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується існування заборгованості, то є підстави для настання правових наслідків невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За здійсненим судом розрахунком розмір 72% річних від суми загального боргу складає 37' 992,32 грн.

Що стосується заперечень та доводів викладених скаржником у скарзі, то вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Колос-техсервіс», с.Кінські Роздори Запорізька область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.11.2013 року у справі № 908/3314/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О.Радіонова

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу; 1 - ГСЗО; 1 - ДАГС