Рішення № 36136008, 12.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/110/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 Справа № 908/3737/13

за позовом Комунального унітарного підприємства "Наш дім" Дніпрорудненської міської ради, (71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вул. Ентузіастів, буд. 11)

до відповідача Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, (71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вул. Ентузіастів, буд. 11)

про стягнення 230126,06 грн. основного боргу за договором № 8 від 19.04.2013 р., 6718,59 грн. пені та 1487,04 грн. 3 % річних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Маслов О.В., довіреність б/н від 03.01.2013 р.;

від відповідача - Волик Я.М., довіреність №12/30-01 від 02.01.2013р.

15.11.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне унітарне підприємство "Наш дім" Дніпрорудненської міської ради, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області з позовною заявою до Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області про стягнення 230126,06 грн. основного боргу за договором № 8 від 19.04.2013 р., 6718,59 грн. пені та 1487,04 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3737/13, справі № 908/3737/13 присвоєно номер провадження справи 4/110/13, судове засідання призначено на 12.12.2013 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 12.12.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги рунтуються на ст., ст. 610, 611, 612, 624, 625, 629 ЦК України, ст., ст. 173, 174 ГК України і полягають в тому, що 19.04.2013 р. сторонами у справі був укладений договір №8, за умовами якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати послуги по поточному ремонту та утриманню об'єктів благоустрою міста. Розділом 3 договору встановлено, що відповідач здійснює оплату за виконані послуги не пізніше 20-ти днів з дня підписання акту виконаних послуг шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача. На виконання умов договору № 8 від 19.04.2013 р., протягом березня - червня 2013 року позивачем виконані в повному обсязі всі роботи по поточному ремонту і утриманню об'єктів благоустрою міста, на загальну суму 230126,06 грн. що підтверджується відповідними актами виконаних послуг (робіт), за спірний період. В порушення умов договору, відповідач за виконані послуги не розрахувався. Отже, заборгованість відповідача за виконані послуги становить 230126,06 грн. 16.09.2013р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №09/1005 про погашення заборгованості за виконані послуги, яка відповідачем була залишена без відповіді та задоволення. Розділом 5 пункту 3 Договору передбачено, що у випадку прострочки платежів по договору замовник оплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ дійсної в цей період. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області 230126,06 грн. основного боргу за договором № 8 від 19.04.2013 р., 6718,59 грн. пені та 1487,04 грн. 3 % річних.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення 230126,06 грн. основного боргу за договором № 8 від 19.04.2013 р. визнав, однак заперечив проти нарахування пені та 3% річних.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Правовідносини сторін у справі є господарськими.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Як свідчать матеріали справи, 19.04.2013р. Комунальним унітарним підприємством "Наш дім" Дніпрорудненської міської ради (позивачем у справі) та Виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (відповідачем у справі) був укладений договір № 8, (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Підрядник) зобов'язався виконати послуги по поточному ремонту та утриманню об'єктів благоустрою міста. (пункт 1.1 Договору).

Розділом 3 договору встановлено, що відповідач здійснює оплату за виконані послуги не пізніше 20-ти днів з дня підписання акту виконаних послуг шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, протягом березня - червня 2013 року позивачем виконані в повному обсязі всі роботи по поточному ремонту і утриманню об'єктів благоустрою міста.

Факт виконання позивачем вказаних послуг та їх прийняття відповідачем підтверджується відповідними актами виконаних послуг (робіт) за спірний період, а саме:

- акт № 3 за березень 2013р. на суму 93 147,11 грн.;

- акт № 1 за квітень 2013р. від 30.05.2013р. на суму 4684,58 грн.;

- акт № 2 за квітень 2013р. від 30.05.2013р. на суму 6326,96 грн.;

- акт № 1/1 за квітень 2013р. від 30.05.2013р. на суму 320,64 грн.;

- акт № 3 за квітень 2013р. від 30.05.2013р. на суму 5725,47 грн.;

- акт № 3 за квітень 2013р. від 30.05.2013р. на суму 10318,06грн.;

- акт № 5 за квітень 2013р. від 30.05.2013р. на суму 3455,04грн.;

- акт № 5/1 за квітень 2013р. від 30.05.2013р. на суму 17727,97грн.;

- акт № 5/2 за квітень 2013р. від 30.05.2013р. на суму 6569,70грн.;

- акт № 8 за травень 2013р. на суму 988,40 грн.;

- акт № 9 за травень 2013р. на суму 6830,98 грн.;

- акт №12 за травень 2013р. на суму 6285,19 грн.;

- акт № 11 за травень 2013р. на суму 18222,12 грн.;

- акт № 23 за червень2013р. на суму 5806,08 грн.;

- акт № 24 за червень 2013р. на суму 6461,52 грн.;

- акт № 26 за червень 2013р. на суму 7370,40 грн.;

- акт № 27 за червень 2013р. на суму 2136,83 грн.;

- акт № 19 за червень 2013р. на суму 5575,39 грн.;

- акт № 20 за червень 2013р. на суму 4405,09 грн.;

- акт № 21 за червень 2013р. на суму 6547, 20 грн.;

- акт № 22 за червень 2013р. на суму 4829,76 грн.

Всі вище перелічені акти виконаних послуг (робіт) за спірний період узгоджені підрядником та замовником та згідно яких виконані послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК України та частинами 5 і 6 ст. 321 ГК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і у погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору, відповідач за виконані послуги в повному обсязі не розрахувався.

16.09.2013р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №09/1005 про погашення заборгованості за виконані послуги.

Зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за виконані послуги становить 230126, 06 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 6.2 Договір вступає в сули від дати його підписання і дії до 31.12.2013р.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити виконані позивачем послуги не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач оплату виконаних послуг суду не довів.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 230126,06 грн. основного боргу за договором № 8 від 19.04.2013 р. визнав, про що заявив в судовому засіданні.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову в частині стягнення основного боргу, у зв'язку з чим прийняти рішення про задоволення позовної заяви про стягнення з відповідача 230126,06 грн. основного боргу за договором № 8 від 19.04.2013 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує розділом 5 пункту 3 Договору який передбачає, що у випадку прострочки платежів по договору замовник оплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ дійсної в цей період.

З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 6718,59 грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором № 8 від 19.04.2013 р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, оскільки не вірно визначений період нарахування пені. За договором № 8 від 19.04.2013 р. стягненню підлягає пеня в розмірі 5990, 91 грн., яка розрахована за період з 19.06.2013р. по 16.09.2013р., за актами за квітень 2013р., в сумі 4 919, 63 грн., за період з 08.08.2013р. по 16.09.2013р., за актами за травень 2013р., в сумі 454,00 грн., за період з 10.09.2013р. по 16.09.2013р., за актом №12 за травень 2013р., в сумі 13,43 грн. та за період з 08.08.2013р. по 16.09.2013р., за актами за червень 2013р., в сумі 603, 85 грн.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату послуг є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково в сумі 5990, 91 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних за неналежне виконання зобов'язань з оплати виконаних послуг згідно розрахунку позивача, становить 1487,04 грн.

Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором № 8 від 19.04.2013 р. є обґрунтованою, але розрахунок 3% річних позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає 3% в розмірі 1329,98 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за відповідною ухвалою суду судового збору в сумі 460, 25 грн. сплачений платіжним дорученням № 675 від 22.10.2013 р. в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 68 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 625, 837, 854 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального унітарного підприємства "Наш дім" Дніпрорудненської міської ради, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області до Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області задовольнити частково.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, (71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вул. Ентузіастів, буд. 11, код ЄДРПОУ 04526957) на користь Комунального унітарного підприємства "Наш дім" Дніпрорудненської міської ради, (71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вул. Ентузіастів, буд. 11, код ЄДРПОУ 33000065) 230126 (двісті тридцять тисяч сто двадцять шість) грн. 06 коп. основного боргу, 5990 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 91 коп. пені, 1329 (одна тисяча триста двадцять дев'ять) грн. 98 коп. 3 % річних та 4 748 (чотири тисячі сімсот сорок вісім) грн. 93 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "16" грудня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.