Рішення № 36136007, 27.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2013 Справа № 905/5826/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Макарової Ю.В., судді Бокової Ю.В.

при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні Ласощі», м.Кіровоград

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 5 043,53грн., пені у розмірі 392,18грн., 3% річних у сумі 57,62грн., інфляційних витрат у розмірі 20,17грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні Ласощі», м.Кіровоград (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 5 043,53грн., пені у розмірі 392,18грн., 3% річних у сумі 57,62грн., інфляційних витрат у розмірі 20,17грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №17 від 07.09.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №17 від 07.09.2009р., протоколу розбіжностей, видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох Сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 06.03.13р. складає 5 043,53грн., претензії №39 від 07.03.2013р., доказів направлення претензії на адресу Відповідача, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні ласощі», правоустановчих документів ОСОБА_1.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 4-5, 12, 15, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 175, 188, 193, 198 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 3, 11, 22, 319-321, 386, 530, 610, 611, 612, 614, 625, 692 Цивільного кодексу України.

05.09.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних, замовлень на поставку товару, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні ласощі» та довідку №132 від 02.09.2013р. за підписом директора, яка свідчить про те, що між ТОВ «Кондитерська фабрика «Східні Ласощі» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, станом на дату складання даної довідки, відсутні правовідносини з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 02.10.2013р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Бокової Ю.В., судді Макарової Ю.В.

Заявою від 25.10.2013р. №130 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму заборгованості у розмірі 5 043,53грн., пеню у сумі 686,05грн., 3% річних у розмірі 93,27грн., інфляційні витрати у сумі 20,17грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 25.10.2013р. №130, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір вимог. Суд приймає вказане збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 27.11.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: АДРЕСА_1

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні Ласощі» (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №17, відповідно розділу 2 якого Продавець зобов'язується передати Товар у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти Товар, сплатити його вартість та реалізувати його на умовах даного Договору відповідно до п.1.4. У відповідності до даного Договору товар: сухарики, халва.

У розділі 7 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку здійснення розрахунків за Товар:

- Сторони встановлюють, що за даним договором Покупець розраховується за Товар, одержаний на умовах даного Договору по ціні вказаній у товарній накладній не пізніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів від дати отримання Товару, вказаній у товарній накладній, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, обумовлений у даному Договорі (п.7.1 Договору);

Згідно п.8.3 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) за кожний день прострочення платежу і до сплину строку позовної давності Продавець має право нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Сторони встановлюють, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31 грудня 2009 року. У разі якщо жодна із Сторін за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору не повідомить іншу Сторону про необхідність його припинення договір вважається продовженим (п.п.11.1, 11.2 Договору).

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 19 364,56грн., що підтверджується видатковими накладними №62 від 12.11.2012р. на суму 7 195,04грн., №63 від 12.11.2012р. на суму 215,60грн., №157 від 20.11.2012р. на суму 3 869,12грн., №181 від 24.12.2012р. на суму 8 084,80грн.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №137 від 22.11.2012р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар, також було здійснено часткове повернення товару, що підтверджується коригуванням кількісних показників до податкових накладних, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 5 043,53грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №39 від 07.03.2013р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар у сумі 5 043,53грн.

Стан розрахунків також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків який підписано та завірено печатками з боку обох Сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 06.03.2013р. складає 5 043,53грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №17 від 07.09.2009р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 19 364,56грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар, також було здійснено часткове повернення товару, що підтверджується коригуванням кількісних показників до податкових накладних.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 5 043,53грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 5 043,53грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат за період з 09.04.2013р. по 30.06.2013р. становить 20,17грн., 3% річних від суми загального боргу складає 93,27грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення за травень 2013 року у сумі 5,04грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем - 93,27грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.8.3 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) за кожний день прострочення платежу і до сплину строку позовної давності Продавець має право нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, сторони у договорі дійшли згоди про нарахування пені за кожний день прострочення платежу і до сплину строку позовної давності.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо часткового задоволення у розмірі 646,53грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні Ласощі», м.Кіровоград до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 5 043,53грн., пені у розмірі 686,05грн., 3% річних у сумі 93,27грн., інфляційних витрат у розмірі 20,17грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКИБ «УкрСібБанк», м.Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні Ласощі» (вул.Валентини Терешкової, 215, м.Кіровоград, 25007, ЄДРПОУ 35720380, р/р 26005619989892 у ПАТ Промінвестбанк, МФО 300012) заборгованість у розмірі 5 043,53грн., інфляційні витрати у сумі 5,04грн., пеню у розмірі 646,53грн., 3% річних у сумі 93,27грн., судовий збір у розмірі 1 704,41грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 27.11.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Т.М. Риженко

Суддя Ю.В. Макарова

Суддя Ю.В. Бокова

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.13р