Рішення № 36135941, 10.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/14930-2012 10.12.13Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючий суддя Підченко Ю.О.,

судді Головіна К.І.,

Нечай О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Національної спілки письменників України, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2", м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Міністерство культури України,

Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання недійсним договору оренди,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ВаракінаО.В. - юрисконсульт,

від першої третьої особи: Яцишин Д.В. - юрисконсульт,

від другої третьої особи: не з'явився,

від прокуратури: не з'явився.

Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Відповідно до приписів частини третьої ст. 69 ГПК України у справі, з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, витребування додаткових доказів, строк розгляду спору в даній справі продовжувався в межах 15 (п'ятнадцяти) днів.

СУТЬ СПОРУ: Національна спілка письменників України звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 390,60 кв.м, що знаходяться в Будинку літераторів українського відділення літературного фонду СРСР за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2, укладеного 21.01.2010 між Національною спілкою письменників України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немировською М.А., зареєстрованого в реєстрі за № 80.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву № 1112-LD/8796 від 29.11.2012, в якому останній зазначив, що на момент укладення спірного договору (21.01.2010) приміщення будинку № 2 по вул. Банкова в м. Києві не відноcились до пам'яток архітектури, оскільки такий статус їм було присвоєно 03.02.2010. Охоронне зобов'язання, на думку відповідача, не повинне прийматись до уваги, виходячи з того, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" занесення об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України є єдиним належним доказом присвоєння об'єкту статусу пам'ятки культурної спадщини. Разом з цим звернув увагу суду на те, що ст. 18 вказаного вище Закону передбачено, що об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками, можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини, при цьому зазначивши, що об'єкт спірного договору не був визнаний пам'яткою, відтак такого погодження не потребувалось. У зв'язку з викладеним у даному відзиві на позовну заяву відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним, тому у задоволенні позову просив відмовити.

Позивач надав суду письмові пояснення по справі б/н від 18.12.2012, згідно яких зазначив, що Будинок письменників України був занесений до Переліку пам'яток історії та культури місцевого значення відповідно до рішення Київського міськвиконкому № 1804 від 22.11.1982 охор. № 44. Разом з цим звернув увагу суду на п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про охорону культурної спадщини", яким визначено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва б/н від 20.12.2012 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено колегіально у складі: головуючий суддя - Якименко М.М., Головіна К.І., Зеленіна Н.І.

21.01.2013, згідно штампу вхідної кореспонденції, Прокуратура міста Києва повідомила Господарський суд міста Києва про вступ у справу № 5011-7/14930-2012.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва б/н від 06.03.2013 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Підченко Ю.О., Головіна К.І., Зеленіна Н.І.

Згідно розпорядження заступника голови Господарського суду міста Києва б/н від 11.03.2013 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Підченко Ю.О., Головіна К.І., Привалов А.І.

14.03.2013, згідно штампу вхідної кореспонденції суду, від Прокуратури міста Києва надійшов лист № 05/1/3-13327-13 від 12.03.2013 про здійснення розгляду справи без її участі.

Відповідач надав суду письмові пояснення № 1112- LD/8979 від 18.03.2013, відповідно до яких зазначив, що законодавством вимагається погодження передачі у користування пам'ятки культурної спадщини з органом охорони культурної спадщини, втім об'єкт спірного договору станом на дату укладення договору оренди (21.01.2010) не були визнані пам'яткою культурної спадщини.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва б/н від 16.04.2013 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Цюкало Ю.В., Головіна К.І., Привалов А.І.

Згідно розпорядження в.о. голови Господарського суду міста Києва б/н від 19.04.2013 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Підченко Ю.О., Головіна К.І., Привалов А.І.

Відповідач надав суду письмові пояснення № 1112- LD/8989 від 15.05.2013, відповідно до яких зазначив, що в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів та правових базах відсутній наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10, відтак твердження позивача про наявність статусу об'єкта спірного договору - "культурна спадщина" є безпідставним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено: Міністерство культури України, Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва б/н від 11.06.2013 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Підченко Ю.О., Головіна К.І., Любченко М.О.

Першою третьою особою надано суду письмові пояснення на підставі ст.ст. 22, 27 ГПК України № 39/11/22-13 від 11.06.2013, в яких зазначено, що будинок по вул. Банковій, 2 у м. Києві не є пам'яткою національного значення та не занесений до Державного реєстру національного культурного надбання. Разом з цим зазначено, що Національна спілка письменників України, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2, не належить до сфери управління майном Національної спілки письменників України, у зв'язку з чим погоджень щодо передачі в оренду будинку за вказаною адресою Міністерством не надавалось.

Другою третьою особою також надано суду письмові пояснення по справі б/н, б/д, в яких зазначено, що згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22.11.1982 будинок по вул. Орджонікідзе (Банкова), 2 взято на облік як пам'ятку архітектури місцевого значення. Разом з цим, зазначивши, що за змістом частини третьої ст. 17 Закону УРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" перелік пам'яток затверджується виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів, зроблено висновок, що Київською міською радою народних депутатів, відповідно до наданих їй повноважень, правомірно було включено будинок по вул. Орджонікідзе (Банкова), 2 в м. Києві до Переліку пам'ятників архітектури місцевого значення. Витяг з даного Переліку пам'ятників архітектури місцевого значення другою третьою особою надано суду для долучення до матеріалів справи.

Листом № 02-13/С-150/1278 від 20.06.2013 на запит суду Державний архів м. Києва повідомив, що рішення виконкому Київської міської ради депутатів від 22.11.1982 № 1804 вилучено 04.03.2011 на підставі постанови про виїмку від 03.03.2011 та протоколу виїмки від 04.03.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва б/н від 16.07.2013 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Цюкало Ю.В., Любченко М.О., Шаптала Є.Ю.

Згідно розпорядження голови Господарського суду міста Києва б/н від 05.08.2013 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Підченко Ю.О., Любченко М.О., Шаптала Є.Ю.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва б/н від 13.08.2013 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Підченко Ю.О., Любченко М.О., Капцова Т.П.

Згідно розпорядження голови Господарського суду міста Києва б/н від 27.08.2013 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Підченко Ю.О., Баранов Д.О., Капцова Т.П.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва б/н від 22.10.2013 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Підченко Ю.О., Головіна К.І., Капцова Т.П.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва б/н від 10.12.2013 розгляд справи № 5011-7/14930-2012 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Підченко Ю.О., Головіна К.І., Нечай О.В.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання представників позивача та другої третьої особи, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи представників відповідача та першої третьої особи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 21.01.2010 між Національною спілкою письменників України (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" (Орендар) було укладено договір оренди нежилих приміщень (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в тимчасове платне користування (оренду) нежилі приміщення загальною площею 390,60 кв.м, що знаходяться в будинку Спілки письменників України за адресою: місто Київ, вулиця Банкова, будинок № 2, що складає 20/100 частини від нежилого будинку заг.пл. - 1 931,10 кв.м (далі - Приміщення), а саме:

нежилі приміщення підвалу (в літ. А): частина приміщення № 1; приміщення 1, площею - 14,9 кв.м, приміщення 2, площею 53,1 кв.м; приміщення 3, площею - 4,6 кв.м; приміщення 4, площею - 58,4 кв.м, приміщення 7, площею 33,5 кв.м; приміщення 17, площею 7,4 кв.м.; приміщення 19, площею 2,1 кв.м; приміщення 20, площею 8,3 кв.м. Всього по частині приміщення № 1, площею - 182,3 кв.м.

приміщення № 2: приміщення 1, площею - 8,4 кв.м; приміщення 2, площею 6,5 кв.м; приміщення 3, площею - 31,7 кв.м; приміщення 4, площею - 16,9 кв.м; приміщення 5, площею 3,2 в.м; приміщення 6, площею - 10,8 кв.м; приміщення 7, площею - 50,0 кв.м. Всього по приміщенню № 2, площею - 127,5 кв.м.

частина МЗК: приміщення IV, площею - 27,4 кв.м; приміщення V, площею - 4,6 кв.м, приміщення VІ, площею 4,2 кв.м; приміщення VІІ, площею 23,8 кв.м; приміщення VІІІ, площею 20,8 кв.м. Всього по частині МЗК, площею - 80,80 кв.м.

Загальна площа нежилих приміщень, які передаються в оренду за цим договором - 390,60 кв.м, що складає 20/100 частинвід будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР(літера А, загальною площею - 1 931,10 кв.м).

Приміщення належать Орендодавцеві на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Фонду державного майна України від 15.02.1999 на підставі наказу № 198 від 03.02.1999 та акта приймання-передачі від 15.02.1999.

Згідно п. 2.1 Договору строк оренди приміщень починається з дати підписання цього договору і закінчується в грудні 2017 р.

Будинок, в якому знаходяться дані приміщення, відповідно до охоронного зобов'язання № 233 по нерухомій пам'ятці історії та культури від 1999 р., виданого Управлінням охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища, було передано у користування Спілці письменників України "КОРИСТУВАЧ", згідно п. 1 якого Спілка письменників України надає охоронне зобов'язання Управлінню охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища "ДЕРЖОРГАН", при цьому зобов'язується приміщення будинку на вул. Банковій, 2, що знаходиться під охороною держави з метою подальшого збереження пам'ятки історії, культури і архітектури, використовувати за функціональним призначенням, а згідно п. 8 зобов'язується не здавати вказану пам'ятку в оренду іншим організаціям без письмової згоди "ДЕРЖОРГАНУ".

Згідно листа Міністерства культури України № 321/10/55-12 від 19.11.2012 "Про занесення особняка до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" особняк по вул. Банковій, 2 у м. Києві наказом Міністерства культури і туризму України № 58/0/16-10 від 03.02.2010 (у редакції наказу Міністерства культури України № 453/0/16-11 від 16.06.2011) занесений до Реєстру як пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 44-Кв).

Відповідно до акта № 14 про вчинення правопорушення від 03.09.2012, складеного головним спеціалістом відділу Інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини Головного управління охорони культурної спадщини та головним фахівцем відділу охорони заповідної території ДІАЗ "Стародавній Київ" за результатами перевірки про те, що на об'єкті культурної спадщини, який знаходиться за адресою: вул. Банкова, 2 у Печерському районі м. Києва, і який наказом Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 561/2-Кв), рішенням виконавчого комітету Київської ради народних депутатів від 22.11.1982 № 1804; занесений до переліку пам'яток УРСР як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 44); розташований у Центральному історичному ареалі міста (рішення Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804) здійснені з порушенням законодавства України у сфері охорони культурної спадщини, а саме: порушення п. 1 ст. 18; ст. 23; п. 2, п. 5 ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини", в частині передачі у користування приміщень пам'ятки іншій юридичній особі без погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини; проведення робіт з перепланування приміщень; встановлення рекламних конструкцій без погодження проектної документації та дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, в результаті чого пошкоджено пам'ятку в частині планування та архітектурної композиції фасадів; за відсутності охоронного договору.

Судом установлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2012 у справі № 2а-13729/12/2670 за позовом Національної спілки письменників України до Міністерства культури України, третя особа - ТОВ "Банкова 2", про визнання дій протиправними у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Надавши належну правову кваліфікацію відносинам сторін, дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої ст. 17 Закону УРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" перелік пам'яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

Судом встановлено, що будинок по вул. Банковій, 2 у м. Києві наказом Міністерства культури і туризму України № 58/0/16-10 від 03.02.2010 (у редакції наказу Міністерства культури України № 453/0/16-11 від 16.06.2011) занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 561/2-Кв); рішенням виконавчого комітету Київської ради народних депутатів від 22.11.1982 № 1804 занесений до переліку пам'яток УРСР як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 44). Про що також свідчить охоронне зобов'язання № 233 по нерухомій пам'ятці історії та культури від 1999 р., видане Управлінням охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища. Крім того згідно наданих другою третьою особою пояснень у даній справі будинок по вул. Орджонікідзе (Банкова), 2 в м. Києві було правомірно включено до Переліку пам'ятників архітектури місцевого значення. Відтак на підставі встановлених фактів у цій справі у суду відсутні підстави вважати, що будинок по вул. Банковій, 2 у м. Києві на час дії Закону УРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" вважається об'єктом культурної спадщини.

Статтею 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон), який набрав чинності 12.07.2000, визначено, що пам'ятка - це об'єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Разом з цим п. 3 Прикінцевих положень Закону встановлено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Частиною першою ст. 3 Закону визначено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, належить Київська міська державна адміністрація (частина друга цієї статті).

Відповідно до п. 16 частини першої ст. 6 Закону покладено повноваження щодо надання погодження відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.

Згідно частини першої ст. 18 Закону об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками, можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що на час укладення спірного договору погодження відповідного органу охорони культурної спадщини не надавалось, разом з цим судом також встановлено необхідність отримання такого погодження згідно норм чинного на момент укладення договору законодавства та охоронного зобов'язання № 233 по нерухомій пам'ятці історії та культури від 1999 р., на підставі якого Спілка письменників України є користувачем переданого за спірним договором нерухомого майна. Відповідач відсутності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини на укладення спірного договору не оспорює. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що договір оренди нежилих приміщень б/н від 21.01.2010 укладено сторонами всупереч наведеним вище вимогам Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно частини першої ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє (частина третя цієї статті).

Відповідно до частини першої ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга ст. 34 ГПК України).

Встановлення обставин, які входять до предмету доказування в даній справі та правова оцінка доказів здійснюється судом на підставі ст. 43 ГПК України, відповідно до якої ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом на підставі внутрішнього переконання, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені у даній справі факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також, враховуючи, що позивачем доведено свої позовні вимоги, а відповідачем в установленому порядку їх не спростовано, належних доказів на заперечення обставин, повідомлених позивачем, не надано, господарський суд дійшов висновку, що позов Національної спілки письменників України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 390,60 кв.м, що знаходяться в Будинку літераторів українського відділення літературного фонду СРСР за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2, укладеного 21.01.2010 між Національною спілкою письменників України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немировською М.А., зареєстрованого в реєстрі за № 80 - слід задовольнити.

Твердження відповідача у справі про те, що Охоронне зобов'язання не повинне прийматись до уваги, виходячи з приписів ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", спростовуються п. 3 Прикінцевих положень вказаного Закону, відповідно до якого об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону, а також положеннями, зокрема, ст. 18 Закону та умовами Охоронного зобов'язання на підставі якого спірний будинок № 2 на вул. Банковій у м. Києві знаходиться у користуванні позивача у цій справі.

Відповідно до частини першої ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно (частина третя цієї статті).

Згідно обставин у даній справі 21.01.2013 (згідно штампу вхідної кореспонденції суду) Прокуратура міста Києва повідомила Господарський суд міста Києва про вступ у справу № 5011-7/14930-2012. Разом з цим 14.03.2013 (згідно вхідного штампу суду) від Прокуратури міста Києва надійшов лист № 05/1/3-13327-13 від 12.03.2013 про здійснення розгляду справи без її участі. Відтак розгляд даної справи здійснювався без участі прокурора Прокуратури міста Києва.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 147,00 грн покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Банкова 2", відповідно до вимог частини п'ятої ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.12.2013 згідно частини другої ст. 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, частиною п'ятою ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, частиною другою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Національної спілки письменників України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" - задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 390,60 кв.м, що знаходяться в Будинку літераторів українського відділення літературного фонду СРСР за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2, укладеного 21.01.2010 між Національною спілкою письменників України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немировською М.А., зареєстрованого в реєстрі за № 80.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2", 01009, м. Київ, вул. Банкова, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36925141, на користь:

- Національної спілки письменників України, 01024, м. Київ, вул. Банкова, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00016018, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 147,00 грн, видавши наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 16.12.2013.

Головуючий суддя Підченко Ю.О.

Судді Головіна К.І.

Нечай О.В.