Ухвала суду № 36135151, 10.12.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10 грудня 2013 р. Справа № 909/1066/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М. , при секретарі судового засідання Червак Н. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою Приватного вищого навчального закладу

"Західноукраїнський економіко-правничий університет"

вул.Мельничука, 14, м.Івано-Франківськ, 76000

про банкрутство в порядку ст. 11 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

за участю учасників провадження у справі про банкрутство:

від боржника: Шутка Я.С. - представник, (довіреність №06-04-212 від 23.09.13);

ОСОБА_2 - керівник;

розпорядник майна: Ловас В.О. - арбітражний керуючий, (свідоцтво НОМЕР_1 від 19.07.13);

від ТзОВ "Західноукраїнський економіко - правничий університет": Сікомас С.В. - представник, (довіреність №01/12 від 02.12.13);

від Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: не з"явився;

від ТзОВ "Ромтіс Буд": не з"явився;

від ФО-П ОСОБА_1: не з"явився;

від ТзОВ "Івано-Франківськміськбуд": не з"явився;

від ДПІ в м.Івано-Франківську: Лелек А.О. - представник, (довіреність №4091/10/11-150/203 від 06.08.13);

від УПФ в м.Івано-Франківську: не з"явився;

від КП "Івано-Франківськводоекотехпром": не з"явився;

від Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: Устінський А.В. - представник, (довіреність №1594/01-20/66в від 04.09.12);

від ОСОБА_2: не з"явився;

ВСТАНОВИВ: ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.13 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного вищого навчального закладу "Західноукраїнський економіко-правничий університет" (вул.Мельничука, 14, м.Івано-Франківськ, 76000, і.к. 14257754), встановлено існування заборгованості боржника на суму 649701,90 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до закінчення провадження у справі, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 75 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника Ловаса Василя Олексійовича. Даною ухвалою зобов'язано розпорядника майна з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, яки виявили бажання взяти участь у санації боржника здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство боржника в офіційних друкованих органах, призначено дату попереднього засідання суду на 28.11.13.

.

22 жовтня 2013 року в газеті "Голос України" №197 офіційно опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного вищого навчального закладу "Західноукраїнський економіко-правничий університет" (т.1 а.с.122).

У відповідності до ч.1 ст.23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до суду надійшли заяви з грошовими вимогами наступних кредиторів:

- КП "Івано-Франківськводоекотехпром" про визнання майнових вимог до боржника (вих.№10-2/2251 від 04.11.13) на суму 6563,17 грн.;

- Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання грошових вимог до боржника (вих.№3110/06 від 12.11.13) на суму 58 278,21 грн.;

- Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вих.№1833/09-15/в від 12.11.13) із грошовими вимогами до боржника у сумі 633 280,33 грн.;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськміськбуд" про визнання грошових вимог до боржника (вх.№12090/13 від 15.11.13) на суму 30 000,00 грн.;

- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вих.№1 від 15.11.13) із грошовими вимогами до боржника у сумі 50 000,00 грн.;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромтіс Буд" із заявою (вх.№12216/13 від 18.11.13) про визнання грошових вимог до боржника у сумі 273 235,11 грн.;

- Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську (вих.№10912/10/10-009/1657 від 18.11.13) із грошовими вимогами у сумі 109 703,58 грн.;

- ОСОБА_2 - ОСОБА_4 (вх.№12275/13 від 19.11.13) про визнання грошових вимог у сумі 63753,75 грн.;

- ОСОБА_2. (вх.№ 12283/13 від 19.11.13) про грошові вимоги до боржника у сумі 358 257,12 грн.;

- Товариства з обмеженою відповідальністю ""Західноукраїнський економіко-правничий університет" (вх.№12509/13 від 22.11.13) з грошовими вимогами у сумі 212 317, 73 грн.;

- Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Івано-Франківська обласна дирекція) (вих.№06-12-08 від 22.11.13) з грошовими вимогами у сумі 2 103,36 грн.

- ОСОБА_6 із грошовими вимогами у сумі 10 420 грн. від 21.11.13;

- ОСОБА_5 із грошовими вимогами у сумі 12 339,10 грн. від 21.11.13.

Заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розглянуті судом та встановлено, що кредиторами не сплачено судового збору. Суд письмово повідомив вказаних кредиторів про необхідність сплати судового збору та надав 7-денний термін для усунення недоліків, однак кредитори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доказів сплати судового збору суду не надали. Зважаючи на це, у відповідності до ч.2 ст.24 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" судом прийнято ухвали про повернення заяв з грошовими вимогами ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Всі кредиторські заяви розглянуті розпорядником майна, повідомлення про що містяться в матеріалах справи (т.3 а.с. 207-221, 243-256), складено реєстр вимог кредиторів, що наданий на затвердження суду (т.3 а.с.206).

В попередньому засіданні 26.11.13 оголошувались перерви до 05.12.13 та 10.12.13, про що представників сторін повідомлено під розписку (т.3 а.с. 236, 262).

Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

В силу ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Згідно абз. 7 ст.1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

На підставі положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.

За загальним правилом, визначеним ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно -правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Отже, аналіз норм права дозволяє зробити висновок, про те що спеціальне законодавство про банкрутство визначає особливий порядок розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства шляхом їх визнання (відхилення) внаслідок розгляду по суті.

Згідно ч.2 ст.25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

- дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

Розглянувши вищезазначені заяви з грошовими вимогами, заслухавши пояснення розпорядника майна, представника боржника, представників кредиторів, на підставі поданих сторонами матеріалів та приписів чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, первинні документи щодо підстав виникнення та заявлення грошових вимог, оцінивши подані докази та вірність розрахунків, суд вважає вимоги КП "Івано-Франківськводоекотехпром", Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ТзОВ "Ромтіс Буд", ДПІ в м.Івано-Франківську, ОСОБА_2 - ОСОБА_4, ОСОБА_2. такими, що визнаються та підлягають вклаюченню до реєстру вимог кредиторів, вимоги ТзОВ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" такими, що підлягають визнанню частково та включенню до реєстру, а вимоги ТОВ "Івано-Франківськбуд" та ОСОБА_1 підлягають відхиленню. При цьому суд виходив з наступного.

Так, заява КП "Івано-Франківськводоекотехпром" з грошовими вимогами до боржника у сумі 6 563,17 грн. подана до господарського суду у відповідності до вимог Закону про банкрутство, досліджена судом, сума грошових вимог підтверджується договором №938 від 02.01.10 на відпуск і споживання води з комунального водопроводу та на приймання стічних вод до комунальної каналізації, розрахунком суми заборгованості, актами про обсяги переданої води та прийнятих від нього стічних вод та виставленими рахунками на їх оплату (т.2 а.с.3-37). Доказів погашення заборгованості зі сторони боржника не надано, заперечень стосовно розрахунку заборгованості не надходило, відтак у суду відсутні підстави для відхилення таких грошових вимог.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги КП "Івано-Франківськводоекотехпром" у сумі 6 563,17 грн., з них 4 314,73 грн. слід задовольнити в четверту чергу, а 2 248,44 грн. пені в шосту чергу.

Також до реєстру вимог кредиторів слід внести грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, оскільки заява даного кредитора із грошовими вимогами на суму 58 278,21 грн. подана до господарського суду у відповідності до вимог Закону про банкрутство, досліджена судом, сума грошових вимог підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (код 14257754, том 3 а.с.223-225) та корінцем вимоги №Ю-1032/6 від 05.08.13 (том 2 а.с.46).

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в сумі 58 278,21 грн., з них 23 377,88 грн. слід задовольнити в першу чергу, а 34 900,33 грн. пені та штрафу в шосту чергу.

Вимоги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до боржника у сумі 633 280,33 грн. обгрунтовуються наявністю боргу внаслідок неналежного виконання орендних зобов'язань.

Так, між виконкомом Івано-Франківської міської ради та боржником було укладено договір оренди нежитлових приміщень №ДО-3409/т від 22.04.10, до якого внесено зміни і доповнення №ДО-3439. Рішенням господарського суду івано-Франківської області від 13.12.12 у справі №5010/1232/2012-14/92, яке частково скасовано постановою ЛАГС від 11.03.13, вирішено стягнути з боржника заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 122 127,55 грн., нараховану до 31.07.12, пеню 6 402,44 грн. та розірвано вказаний договір оренди. За час судового розгляду, тобто у період 01.08.12- 10.03.13 боржник не оплачував орендну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 73 351,98 грн., а також кредитором нараховано пеню в сумі 3 652,26 грн. Після розірвання договору оренди боржник продовжує користуватись приміщенням та не звільнив його, а тому у період 11.03.13 - 01.10.13 кредитор нарахував неустойку в сумі подвійного розміру орендної плати 167 207,57 грн. на підставі ст. 785 ЦК України.

Також між виконкомом Івано-Франківської міської ради та боржником було укладено ще один договір оренди нежитлових приміщень №ДО-3408/т від 22.04.10, до якого внесено зміни і доповнення №ДО-3440. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.12 у справі №5010/1233/2012-6/14, яке частково скасовано постановою ЛАГС від 01.04.13, вирішено стягнути з боржника заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 161 202,46 грн., нараховану до 31.07.12, пеню 8 705,31 грн. та розірвано вказаний договір оренди. За час судового розгляду, тобто у період 01.08.12- 31.03.13 боржник не оплачував орендну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 151 653,94 грн., а також кредитором нараховано пеню в сумі 7 737,83 грн. Після розірвання договору оренди боржник продовжує користуватись приміщенням та не звільнив його, а тому у період 01.04.13 - 01.10.13 кредитор нарахував неустойку в сумі подвійного розміру орендної плати 228 529,75 грн. на підставі ст. 785 ЦК України.

Таким чином, заборгованість по сплаті орендної плати становить 225 005,92 грн., неустойки за використання приміщення 395 737,32 грн. та пені 11 390,09 грн. (т.2 а.с.53-70).

Розпорядник майном Ловас В.О. не заперечив щодо визнання вказаного розміру заборгованості і вважає, що заборгованість зі сплати орендної плати має бути включена до реєстру вимог кредиторів для погашення в четверту чергу, а заборгованість зі сплати неустойки та пені - в шосту.

Представник кредитора висловив заперечення стосовно такого розподілу вимог, вказуючи на те, що неустойка, нарахована у відповідності до ст.785 ЦК є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, про що вказано в Постанові Верховного суду України від 20.03.12 у справіі №40/117. Також представник виконкому Івано-Франківської міської ради вказав на те, що така неустойка не є фінансовою санкцією, нарахування неустойки навіть після введення мораторію продовжується, оскільки боржник незважаючи на те, що договір розірвано в судовому порядку продовжує користуватись приміщеннями, які раніше були йому передані в оренду.

Суд погоджується з доводами кредитора та вважає за необхідне вказати на те, що неустойку, нарахування якої здійснено на підставі ч.2 ст.785 ЦК в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, слід віднести до основного зобов'язання.

Вказане випливає із аналізу норм законодавства. Так, за правилами Закону про банкрутство до складу грошових зобов'язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду. З моменту порушення справи про банкрутство та введення мораторію відповідно до ч.3 ст. 19 Закону про банкрутство не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Нарахування плати за користування річчю в подвійному розмірі орендної плати, тобто неустойки відповідно до ст.785 ЦК, після введення мораторію не припиняється, оскільки, незважаючи на назву "неустойка", така плата не є по суті фінансовою санкцією.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України (постанова від 20.03.12 у справіі №40/117). Зокрема, вказується на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Таким чином, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Зважаючи на все вищевикладене, суд приходить до висновку, що грошові вимоги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради слід визнати в сумі 632 133,33 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів 620 743,24 грн. в четверту чергу та 11 390, 09 грн. - в шосту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськміськбуд" заявило грошові вимоги до боржника на суму 30 000,00 грн., посилаючись на договір позики, укладення якого підтверджується платіжним дорученням від 29.12.10.

Розпорядник майна вважає, що вимоги даного кредитора не підлягають до задоволення, оскільки слід врахувати те, що стосовно боржника раніше уже розглядалась справа про банкрутство № 5010/855/2011-Б-13/38, у якій реєстр вимог кредиторів затверджений ухвалою від 15.09.11. Оскільки вимоги ТОВ "Івано-Франківськміськбуд" виникли до порушення справи про банкрутство № 5010/855/2011-Б-13/38, не заявлені у визначений строк під час розгляду зазначеної справи, їх слід вважати погашеними.

Розглянувши заяву з грошовими вимогами ТОВ "Івано-Франківськміськбуд" (т.2 а.с.104-110), суд вважає за необхідне відхилити їх з наступних підстав.

Господарським судом Івано-Франківської області розглядалась справа №5010/855/2011-Б-13/38 про банкрутство ПВНЗ "Західно-український економіко-правничий університет". Провадження у справі порушено 26.04.11. Ухвалою від 15.09.11 затверджено реєстр вимог кредиторів, а ухвалою від 13.03.12 затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі. Вимоги ТОВ "Івано-Франківськміськбуд" виникли до порушення справи про банкрутство № 5010/855/2011-Б-13/38, однак не заявлені під час розгляду зазначеної справи. Відповідно до ч.2 ст.14 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент розгляду справи) вимоги конкурсних кредиторів , що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними. За таких обставин, грошові вимоги ТОВ "Івано-Франківськміськбуд" до боржника на суму 30 000,00 грн слід вважати погашеними, а тому підлягають до відхилення.

Судом розглянуто та досліджено заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вих.№1 від 15.11.13) із грошовими вимогами до боржника у сумі 50000,00 грн. В обгрунтування вказаної заяви кредитор посилається на угоду про надання послуг та захисту інтересів підприємства в господарському та адміністративному суді від 20.11.12, що була укладена між ним (виконавцем) та ПВНЗ "Західно-український економіко-правничий університет" в особі в.о. ректора ОСОБА_2 (замовником). Як стверджує кредитор, ним фактично були надані послуги із проведення аналізу фінансового стану боржника, опрацювання первинних документів підприємства, підготовка договору про відступлення права вимоги та договору-зобов"язання боржника, підготовка заяв про порушення провадження у справі про банкрутство та скарги на ухвали суду, що були подані до Івано-Франківського господарського суду та Львівського апеляційного господарського суду. На підтвердження своїх вимог, кредитором - ФО-П ОСОБА_1 подано до суду ряд документів, які, на його думку, свідчать про виконання угоди про надання послуг та захисту інтересів від 20.11.13. Дані документи досліджені судом та містяться в матеріалах справи (том 2, а.с.116-149).

Як вбачається із п.2.1 Угоди (том 2, а.с.120) до зобов"язань замовника входило оплатити послуги виконавцю у розмірі і терміни, обумовлені окремою угодою. Розділом 4 Угоди, що передбачає порядок оплати послуг чітко визначено, що послуги оплачуються по домовленості сторін та окремою угодою.

Ухвалою суду від 19.11.13 ФО-П ОСОБА_1 було зобов"язано подати докази укладення та належного виконання договору сторонами. Із матеріалів справи вбачається, що таких доказів суду заявником надано не було. Крім того, в матеріалах справи відсутня окрема угода, якою повинні були бути предбачені розміри та терміни оплати послуг ФО-П ОСОБА_1 Як слідує із пояснень представника боржника - ОСОБА_2 послуги, що надані ОСОБА_1, були оплачені боржником за усною домовленістю. Доказів підтвердження укладення окремої угоди із визначенням обсягу робіт та порядку оплати, а також доказів приймання виконаних робіт не надано.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. ФО-П ОСОБА_1, як учасником судового процесу, не подано достатніх доказів та не наведено огрунтованих доводів, на які він посилається як на підставу своїх грошових вимог.

З огляду на викладене, заслухавши пояснення ФО-П ОСОБА_1 та представника боржника, дослідивши заяву з грошовими вимогами та додані до неї документи, суд дійшов висновку відхилити грошові вимоги ФО-П ОСОБА_1 у сумі 50000,00 грн.

Стосовно грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромтіс Буд", що заявлені на суму 273 235,11 грн., суд вважає за необхідне зазначити, що дані вимоги підлягають до визнання в повному обсязі, зважаючи на наступне.

В обгрунтування грошових вимог кредитор посилається на договір генерального підряду №01/12 від 31.05.12, укладений між ним та боржником (том 2, а.с.161-166). Відповідно до умов даного договору кредитор зобов"язувався виконати роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації на будівництво та будівництво навчальних корпусів на проспекті Незалежності, 104-А у м.Чернівці. Відповідно до п.2.1 договору роботи повинні були виконуватись підрядником у три етапи. Перші два етапи кредитором були виконані та встановлена сума за їх виконання - 272 088,11 грн. Проте, боржник за виконані роботи не розрахувався, чим допустив заборгованість перед кредитором у сумі 272 088,11 грн. Дані грошові вимоги кредитора підтверджуються наступними документами, що містяться в матеріалах справи (том 2 а.с.167-192): актами здачі-прийняття робіт від 19.11.12, від 23.11.12, від 28.11.12, від 29.11.13; актами здачі-прийняття проектної документації від 29.11.12, від 08.02.13; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень-лютий 2013; атом приймання виконаних будівельних робіт за січень-лютий 2013; розрахунком загальновиробничих витратдо акту КБ-2В №1; рахунками-фактурами від 19.11.12, 23.11.12, 28.11.12, 29.11.12, 08.02.13.

Зважаючи на все викладене вище, суд приходить до висновку, що грошові вимоги ТзОВ "Ромтіс Буд" слід визнати у сумі 272 088,11 грн., що підлягають до задоволення у четверту чергу.

Вимоги Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську у сумі 109 703,58 грн. слід внести до реєстру вимог кредиторів, оскільки заява даного кредитора подана до господарського суду у відповідності до вимог закону про банкрутство, досліджена судом. Сума грошових вимог складається: із боргу по податку на додану вартість у сумі 1 093,46 грн., що підтверджується декларацією №14257754 від 19.03.13; із заборгованості з орендної плати з юридичних осіб - 108 610,12 грн., що виникла на підставі несплати самостійно задекларованих сум плати за землю згідно декларацій №2137 від 31.01.12, №9001778853 від 23.01.13, №9084966895 від 17.01.13 (том 2, а.с.197-205). З огляду на відсутність заперечень боржника, оскільки вказані суми є узгодженим податковим зобов'язанням, що підтверджені відповідними доказами, суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги ДПІ в м.Івано-Франківську у сумі 109 703,58 грн., що підлягають до задоволення у третю чергу.

Також до реєстру вимог кредиторів слід внести грошові вимоги до боржника ОСОБА_2 у сумі 358 257,12 грн., зважаючи на наступне. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір від 10.12.12 про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор (ОСОБА_2) передає належне йому право вимоги згідно з договорами фінансової допомоги на поворотній основі від 24.05.12, від 06.06.12, від 12.06.12, від 05.07.12, від 18.07.12, від 10.10.12, від 11.10.12, від 07.12.12 на загальну суму 358 257,12 грн. З огляду на той факт, що 10.12.12 первісний кредитор передала своє право вимоги до боржника ОСОБА_2, останній 13.12.12 уклав договір-зобов"язання із ПВНЗ "Західно-український економіко-правничий університет", згідно якого боржник заборгованість в сумі 358 257,12 грн. визнає та зобов"язується її повернути у строк до 17.12.12. Способом виконання цього зобов"язання сторони визначили вчинення нотаріального напису нотаріусом. Оскільки до визначеного сторонами терміну боржник не сплатив заборгованість, приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу ОСОБА_7 17.01.13 було вчинено виконавчий напис, яким стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на користь ОСОБА_2. Оскільки боржник не повернув кошти, отримані за договорами поворотної фінансової допомоги та за договором - зобов"язанням, виконавчий напис передано на виконання до ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та відкрито виконавче провадження для примусового стягнення заборгованості. На дату подання заяви з грошовими вимогами до боржника, 19.11.13, виконавчою службою не проведено стягнення за виконавчим написом. Таким чином, дослідивши обгрунтованість заявлених грошових вимог, перевіривши наявність первинних документів бухгалтерського обліку (том 3, а.с.5-116), суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги ОСОБА_2 у сумі 358 257,12 грн., що підлягають включенню до реєстру та задоволенню у четверту чергу.

Щодо грошових вимог до боржника ОСОБА_3 на суму 63 753,75 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно договорів фінансової допомоги на поворотній основі від 10.12.12, від 16.01.13, від 04.04.13, від 18.07.13 ОСОБА_3 було перераховано ПВНЗ "Західно-український економіко-правничий університет" згідно квитанцій, що містяться в матеріалах справи (том 3, а.с.128-131). На вимогу кредитора від 25.09.13 боржник підтвердив заборгованість та зобов"язався її повернути до 05.10.13. Проте, на момент подання до господарського суду заяви із грошовими вимогами до боржника заборгованість не погашено. З огляду на викладене, суд вважає грошові вимоги ОСОБА_3 у сумі 63 753,75 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом та включенню до реєстру у четверту чергу.

Стосовно вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 окремо слід вказати на наступне.

При поданні заяв з грошовими вимогами до боржника обидва кредитори просили включити їх вимоги до реєстру вимог кредиторів для задоволення в першу чергу, посилаючись на те, що кошти поворотної фінансової допомоги було спрямовано на виплату заробітної плати та інших обов'язкових платежів. Розпорядник майна, розглянувши вказані заяви, пропонує включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_2. в сумі 269 834,37 грн. для погашення в першу чергу як такі, що були спрямовані на виплату заробітної плати, а решту 88 422,75 в четверту чергу, і з аналогічних підстав відповідно вимоги ОСОБА_3 - 40 330,47 грн. в першу чергу і 23 423,28 грн. в четверту чергу.

Суд, визнаючи в повному обсязі суму заборгованості вказаних кредиторів, не може погодитись з доводами кредиторів та розпорядника майна стосовно визначення черговості погашення таких вимог, при цьому зазначає, що ними не враховано наступне.

Відповідно до п.1) ч.1 ст.45 Закону про банкрутство в першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування,у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Кредитори вважають, що кошти поворотної фінансової допомоги, які в подальшому боржником були використані частково на виплату заробітньої плати, являються саме кредитом, отриманим на вищенаведені цілі. Однак, такі є твердження є помилковими, оскільки кошти поворотної фінансової допомоги надавались боржнику без визначення їх цільового використання; після отримання поворотної фінансової допомоги дані кошти є власністю підприємства боржника і використовуються на визначені ним цілі самостійно. Окрім того, потрібно врахувати, що договір фінансової допомоги на поворотній основі за своєю правовою природою є договором позики, однак не є кредитним договором, оскільки кредит може надаватись виключно банком або іншою фінансовою установою, про що чітко вказано в ст.1054 ЦК України. Відповідно, кошти поворотної фінансової допомоги не є кредитом.

Розпорядник майна та кредитори також не врахували того, що положення п.1) ч.1 ст.45 стосовно відшкодування кредиту, отриманого на цілі, визначені цим пунктом, чітко кореспондуються із правом ліквідатора на отримання кредиту для виплати вихідної допомги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту (ч.2 ст.41 Закону про банкрутство). Тобто, в першу чергу підлягає відшкодуванню кредит, отриманий саме ліквідатором для здійснення розрахунків із працівниками підприємства боржника-банкрута, які звільняються.

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський економіко-правничий університет" до боржника у сумі 212 317, 73 грн. розглянуті судом та встановлено наступне. Так, 07.10.2011 між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, боржником та кредитором було підписано угоду про сплату боргових та поточних зобов'язань з орендної плати та пені за договорами оренди №3439 від 21.12.2010 та №3440 від 21.12.2010, укладених між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПВНЗ "Західно-український економіко-правничий університет" (т.3 а.с.184). Кредитор обгрунтовує свої вимоги здійсненням оплати орендної плати замість боржника згідно вказаного договору, на підтвердження чого надав копії платіжних доручень(т.3 а.с.185-191) та надав для огляду в судовому засіданні виписки банку, що підтверджують перерахування коштів згідно поданих платіжних доручень (копії виписок також долучено до матеріалів справи).

Розпорядник майна та представники боржника заперечили щодо вимог ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" та посилаються на те, що при розгляді справи №5010/1232/2012-14/92 про стягнення заборгованості з орендної плати Львівським апеляційним господарським судом вказано про те, що згідно зазначеної угоди не було внесено змін до договору оренди, а тому вважають, що такий договір не має юридичної сили. Окрім того, вважають, що кредитор має звертатись за відшкодуванням сплачених коштів до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, який був отримувачем таких коштів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, подані сторонами, суд приходить до висновку про те, що висловлені заперечення є необгрунтованими, а вимоги кредитора ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" підлягають до задоволення частково.

Як передбачено умовами трьохсторонньої угоди від 07.10.2011 (т.3 а.с.184), ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" взяв на себе зобов'язання сплатити Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради замість боржника ПВНЗ "Західно-український економіко-правничий університет" боргові та поточні зобов'язання з орендної плати та пені за договорами оренди №3439 від 21.12.2010 та №3440 від 21.12.2010, укладених між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПВНЗ "Західно-український економіко-правничий університет". Кредитор виконав взяті на себе зобов'язання частково, а саме сплатив частину поточних орендних платежів за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень, лютий і 13 березня 2012 року на загальну суму 202 317,73 грн. (т.3 а.с.185-191). Платіжне доручення №15 від 08.06.2012 на суму 10 000 грн. до уваги судом не береться, оскільки стосується оплати орендної плати за землю (т.3 а.с.186).

Як уже зазначалося вище, боржник був орендарем нежитлових приміщень по вул.Мельничука, 16 в м.Івано-Франківську на підставі договору, укладеного між виконкомом Івано-Франківської міської ради та боржником, №ДО-3408/т від 22.04.10, до якого внесено зміни і доповнення №ДО-3440. Стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору стало предметом судового розгляду. При розгляді спору ПВНЗ "Західно-український економіко-правничий університет" посилався на те, що згідно зазначеної трьохсторонньої угоди від 07.10.2011 ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" взяв на себе зобов'язання із сплати боргових та поточних платежів з орендної плати, які виникають в ПВНЗ "Західно-український економіко-правничий університет" перед Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, і відповідно саме це товариство має сплатити всю суму заборгованості, що виникла. Однак, судами не було взято до уваги такі твердження, оскільки договір оренди не змінювався і зобов'язання залишається чинним для орендаря - ПВНЗ "Західно-український економіко-правничий університет". Так, у постанові ЛАГС від 01.04.13 у справі №5010/1233/2012-6/14, що стосується стягнення заборгованості за вказаним договором, вказано про те, що ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" сплатив на користь виконкому Івано-Франківської міської ради 121 985,64 грн (зворот а.с.88, т.2). Одночасно суд апеляційної інстанції зазначив, що нормами ст.194 ГК України та ст.528 ЦК України передбачено, що можливість виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу. В цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Відповідно до цього та угоди від 07.10.11 виконком Івано-Франківської міської ради прийняв оплату частини боргу відповідача, яка здійснена ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий університет". Цією ж статтею ЦКУ встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам (т.2 а.с.89).

Аналогічна ситуація і стосовно іншого договору оренди нежитлових приміщень за адресою вул.Мельничука, 14 в м.Івано-Франківську, №ДО-3409/т від 22.04.10, до якого внесено зміни і доповнення №ДО-3439. Стягнення заборгованості по орендних платежах згідно вказаного договору стало предметом розгляду справи №5010/1232/2012-14/92. Як вказано в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 у цій справі ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" сплатив на користь виконкому Івано-Франківської міської ради 80 332, 09 грн.(т.2 а.с 65), а також висловив подібну правову позицію стосовно виконання зобов'язання третьою особою як і суд апеляційної інстанції в справі №5010/1233/2012-6/14 (зворот а.с.65 т.2).

За таких обставин, грошові вимоги ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" підлягають до визнання частково у сумі 202 317,73 грн. які слід включити до реєстру вимог кредиторів для задоволення в четверту чергу.

Заява Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Івано-Франківська обласна дирекція) (вих.№06-12-08 від 22.11.13) з грошовими вимогами у сумі 2 103,36 грн. подана до господарського суду із датою поштового відправлення 22.11.13, тобто із порушенням 30-денного строку, що встановлений ст. ч.1 ст.23 Закону про банкрутство (т.3 а.с.4).

Судом встановлено, що сума грошових вимог підтверджується звітом Ф4-ФСС з тимчасової втрати працездатності за дев"ять місяців 2013 року (т. 3 а.с.202).

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону про банкрутство особи, вимоги якого заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Таким чином суд вважає за необхідне вказати, що грошові вимоги Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 2103,36 грн. визнаються та підлягають до задоволення у шосту чергу в ліквідаційній процедурі (у випадку, якщо ліквідаційна процедура буде введена судом стосовно боржника).

Крім того слід вказати на те, що відповідно до п.10 ч.1 ст.45 Закону про банкрутство у першу чергу задовольняються витрати на оплату судового збору, а тому такі витрати усіх кредиторів, вимоги яких визнані судом, підлягають до відшкодування в першу чергу.

Крім того, судом встановлено, що заборгованість боржника із заробітної плати працівникам ПВНЗ "Західно-український економіко-правничий університет" станом на 01.10.13 складає 59 400,72 грн. Даний факт підтверджується відомістю про заборгованість по заробітній платі у сумі 59400,72 грн. (том 3, а.с.241, 242). Таким чином, суд вважає за необхідне включити заборгованість із заробітної плати у сумі 59400,72 грн. до реєстру вимог кредиторів у першу чергу.

Заборгованість із авторської винагороди, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров"ю громадян у боржника відсутні.

Керуючись ст. 2, 23, 24,25,Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги кредиторів:

Управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську в сумі 58 278, 21 грн, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, з них 23 377,88 в першу чергу та 34 900,33 в шосту чергу;

ДПІ м.Івано-Франківська в сумі 109 703,58 грн, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в другу чергу;

КП "Івано-Франківськводоекотехпром" в сумі 6 563,17 грн, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, з них 4 314,73 грн в четверту чергу та 2 248,44 грн. в шосту чергу;

ОСОБА_2 в сумі 358 257,12 грн, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу;

ОСОБА_3 в сумі 63 753,75 грн, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу;

ТОВ "Ромтіс Буд" в сумі 272 088,11 грн, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу;

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради у сумі 632 133,33грн, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, з них 620 743,24 грн. в четверту чергу та 11 390,09 грн. в шосту чергу;

ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий Університет" у сумі 202 317,73 грн, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу.

2. Окремо до реєстру вимог кредиторів слід внести заборгованість по заробітній платі в сумі 54 400,72 грн., які підлягають до задоволення в першу чергу.

3. Встановити, що в першу чергу до відшкодування підлягають витрати по сплаті судового збору по 1 147,00 грн кожному з наступних кредиторів:

КП "Івано-Франківськводоекотехпром", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Ромтіс Буд", Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий Університет".

4. Відхилити вимоги ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий Університет" в частині вимог у сумі 10 000,00 грн.

5. Відхилити вимоги ФОП ОСОБА_1 у сумі 50 000,00 грн. та ТОВ "Івано-Франківськміськбуд" у сумі 30 000,00 грн.

6. Визнати грошові грошові вимоги Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 2103,36 грн., які не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та підлягають до задоволення у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

7. Визначити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 19.12.13 о 12:00 за місцем знаходження боржника: вул.Мельничука, 14 м.Івано-Франківськ.

8. Зобов'язати розпорядника майна Ловаса В.О. повідомити усіх кредиторів про дату, час і місце проведення зборів кредиторів.

9. Рішення про створення та склад комітету кредиторів, пропозиції стосовно подальшої процедури щодо боржника подати до господарського суду.

10. Призначити підсумкове засідання суду на 24.12.13 о 10:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул.Шевченка, 16, м.Івано-Франківськ, 76000.

Суддя Кобрин О.М.

Дану ухвалу направити:

- ПВНЗ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" (вул.Мельничука,14,16,Івано-Франківськ,76016);

- розпоряднику майна Ловасу В.О. (вул.Мазепи, 59/22, м.Івано-Франківськ, 76000);

- ДПІ м.Івано-Франківська (вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ, 76000);

- Управління ПФУ в м.Івано-Франківську (вул.Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000);

- КП "Івано-Франківськводоекотехпром" (вул. Ботанічна, 2, м.Івано-Франківськ, 76000);

- ОСОБА_2 (АДРЕСА_1);

- ОСОБА_3 (АДРЕСА_1);

- ТОВ "Ромтіс Буд" (вул. Червоноармійська, 108 А, м.Чернівці, 58029);

- Виконком Івано-Франківської міської ради (вул.Грушевського,21, м.Івано-Франківськ, 76000);

- ОСОБА_8 (АДРЕСА_2);

- ТОВ "івано-Франківськміськбуд" (вул.Вовчинецька, 103/33, м.Івано-Франківськ, 76000);

- ТОВ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" (вул. Гаркуші, 36, м.Івано-Франківськ, 76000);

- Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул.Мельника, 11, м.Івано-Франківськ, 76000).

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кобрин О. М. 13.12.13