Ухвала суду № 36135049, 11.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2013 р. м. Київ К/800/51729/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засіданняЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Петриченко Ю.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фора» (далі - ТОВ «Фора») пред'явило позов до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (з урахуванням уточнення позовних вимог) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 09 січня 2013 року № 16 про накладення штрафу у розмірі 28530,15 грн..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області від 09 січня 2013 року № 16 в частині застосування штрафу у розмірі 21762 грн. 23 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області задоволено частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року скасовано в частині визнання протиправною та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області від 09 січня 2013 № 16 в частині застосування штрафу у розмірі 21762,23 грн., ТОВ «Фора» в задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовлено.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року, залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі ТОВ «Фора», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що в період з 14 листопада 2012 року по 16 листопада 2012 року на підставі направлення від 12 листопада 2012 року № 1539 на проведення перевірки посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів проведено планову перевірку торгової одиниці ТОВ «Фора» магазину № 122, який знаходиться по вулиці Миколаївська, 98 у м. Богуслав Київської області.

У ході проведення перевірки були встановлені порушення статей 6 та 15 Закону України «Про захист прав споживачів», пунктів 17, 18, 21 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення на ринку споживчих товарів, а саме відсутність необхідної, доступної та своєчасної інформації про продукцію; реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів за органолептичними показниками.

За результатами перевірки було складено Акт від 14 листопада 2012 року.

На підставі Акта перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області прийнято постанову від 09 січня 2013 № 16 про накладення стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів до позивача застосовано штраф у розмірі 28530,15 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов частково, виходив з того, що оскаржувана постанова у частині застосування до позивача штрафу за реалізацію товару за позиціями 15-35, 52, 105, 115, 123, 126-146 додатку №7 до Акта перевірки є правомірною. Разом з тим, відхилив твердження відповідача про ненадання ТОВ «Фора» у повному обсязі якісних посвідчень та маркування товарів до перевірки, а тому дійшов висновку про неправомірність накладення на позивача штрафу у розмірі 21762 грн. 23 коп. за порушення статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції, пославшись на положення Закону України «Про захист прав споживачів», зазначив, що відповідачем надано достатні докази правомірності прийняття постанови про накладення стягнень від 09 січня 2013 № 16, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із правовою позицією суду апеляційної інстанції із огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача під час придбання, замовлення або використання продукції на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця), на належну якість продукції, на безпеку продукції, а за порушення такого права положеннями статті 23 цього Закону України передбачена відповідальність.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Пунктом 7 частини 1 статті 23 цього Закону передбачена відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача був застосований штраф за відсутність необхідної, доступної, достатньої та своєчасної інформації про товар, який зазначений у позиціях 1-14, 36-47, 48-51, 53-99, 100-104, 106-114, 116-122, 124, 125 додатку №7 до Акту перевірки, оскільки ним до перевірки не було надано документів, що посвідчують якість, не надано прибуткових накладних з реєстраційними номерами сертифікатів якості.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що самі по собі зауваження до Акту перевірки не можуть бути беззаперечним доказом того, що документи по якості товару та маркування були наявні у позивача на момент проведення перевірки і надавались перевіряючим. Крім того, зі змісту зауважень не вбачається, які саме документи були наявні і надавалися, але протиправно не прийняті до уваги перевіряючими.

При реалізації товарів суб'єкт господарювання зобов'язаний своєчасно подати споживачеві всю необхідну, доступну та достовірну інформацію про товар згідно з накладними за наявності паспортів якості та сертифікатів відповідності до моменту купівлі товару, вони так само повинні бути надані перевіряючим під час проведення перевірки.

Вірним є висновок апеляційного суду, що більш пізнє надання позивачем необхідної документації на вимогу відповідача щодо усунення зазначених в акті перевірки недоліків не може слугувати підставою для звільнення позивача від відповідальності за допущені порушення, не свідчить про протиправність оскаржуваної постанови відповідача про накладення стягнень та підтверджує наявність таких порушень на момент проведення перевірки.

Оскільки суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: