Ухвала суду № 36134951, 17.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року м. Київ К/800/27475/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р.

у справі № 2а/2570/1078/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс» (далі - позивач, ТОВ «Молодіжний житловий комплекс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернігові) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 р. позов задоволено. Скасовано частково податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 06.12.2011 № 0005792320 у сумі 117 938,00 грн. та від 06.12.2011 № 0005812320 на загальну суму 36 203,00 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 06.12.2011 № 0005802320 на суму 512 773,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Чернігові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Молодіжний житловий комплекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 18.11.2011 № 3402/23/00233617.

В акті перевірки зазначено порушення п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1, пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п. 153.7 ст. 153, п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Молодіжний житловий комплекс» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 741 940,00 грн., у т. ч. за 2010 рік - 229 167,00 грн., за I квартал 2011 року - 229 167,00 грн., за II квартал 2011 року - 512 773,00 грн., та занижено податок на прибуток за II-III квартали 2011 року на суму 148 257,00 грн.; п. 4.1, п. 4.9 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Молодіжний житловий комплекс» занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 46 450,00 грн., у т. ч. за листопад 2009 року - 4 220,00 грн., за грудень 2010 року - 24 135,00 грн., за вересень 2011 року - 18 095,00 грн., та завищено рядок 18.2 «від'ємне значення» декларації з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 21 698,00 грн.

На підставі акта перевірки, ДПІ у м. Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення: від 06.12.2011 № 0005792320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 151 011,00 грн.; від 06.12.2011 № 0005802320, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 512 773,00 грн.; від 06.12.2011 № 0005812320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 69 675,00 грн. (за основним платежем - 46 450,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 23 225,00 грн.).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Молодіжний житловий комплекс» та ТОВ «НВО «МСК-Інвест» укладений договір будівельного підряду від 01.10.2010, об'єктом будівництва за яким є багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення за адресою: вул. Челюскінців, 9, м. Чернігів.

Крім того, між ТОВ «Молодіжний житловий комплекс» та ТОВ «НВО «МСК-Інвест» укладений договір будівельного підряду від 01.11.2010, об'єктом будівництва за яким є 80 квартирний житловий будинок за адресою: вул. Червоногвардійська, 3-В, м. Чернігів.

Виконання договорів будівельного підряду від 01.10.2010 та від 01.11.2010 ТОВ «НВО «МСК-Інвест» та реальність їх здійснення підтверджено податковими накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та банківськими виписками по рахунку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням на підставі податкових накладних.

При цьому позивач не несе відповідальність за правильність ведення особистого податкового обліку контрагента та не несе відповідальності за його дії.

Щодо відображення у рядку 04.9 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 в сумі 512 773,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України встановлено, що розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

У відповідності до п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

При цьому правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів у період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону (п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

У 2010 році норми пункту 6.1. діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відносно питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 150.1 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов