Ухвала суду № 36134678, 25.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/284/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Муравйова О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010

у справі № 2-а-99/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фомін групп»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010, позов задоволено частково. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 08.12.2009 № 0010942304 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6240, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 11, абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 485/95, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для застосування до позивача за податковими повідомленнями-рішеннями від 08.12.2009 № 0010932304 та № 0010942304 штрафних (фінансових) санкцій у сумі 51750, 00 грн. та 12480, 00 грн. відповідно, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 01.12.2009 № 1289/26/50/23/33691504, про порушення вимог:

- п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95, яке полягало у продажі товарів, які не відображені в обліку товарних запасів;

- п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95, яке полягало у допущенні невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій;

- ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 485/95, яке полягало у реалізації алкогольних напоїв, на яких відсутні марки акцизного збору.

Вимоги касаційної скарги зводяться до скасування судових рішень судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6240, 00 грн. за порушення вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закону).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом було неправильно розраховано штрафні (фінансові) санкції за порушення позивачем вимог ст. 11 Закону.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка та вирішено спір на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з підписаним касиром Юмовою Н.А. додатком № 2 до акту від 01.12.2009 № 1289/26/50/23/33691504, складеним під час перевірки господарської одиниці - бару, належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Фомін Групп», податковим органом виявлено в реалізації алкогольні напої, на яких відсутні марки акцизного збору, на загальну суму 6240,00 грн.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995 N 329/95-ВР забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Отже, з огляду на встановлений податковим органом факт реалізації алкогольних виробів без марок акцизного збору відповідачем правомірно прийнято рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій позивачу.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

У зв'язку з тим, що загальна сума виявлених перевіркою алкогольних напоїв без маркування, які знаходились на реалізації у барі, складає 6240, 00 грн., то відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону сума штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог ст. 11 Закону становить 6240, 00 грн.

Таким чином, оскільки за вищезгадене порушення за оспорюваним рішенням від 08.12.2009 № 0010942304 податковим органом до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 12480, 00 грн., вказане рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6240, 00 грн. (12480, 00 грн. - 6240, 00 грн. = 6240, 00 грн.), судами попередніх інстанцій скасовано правомірно.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.В. Муравйов