Постанова № 36134585, 11.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 827/1282/13-а

11.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондрак Н.Й.,

суддів Щепанської О.А. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Беребесова П.В.

за участю сторін:

представник позивача, Севастопольського міського центру зайнятості - Литвиненко-Мінко Ангеліна Володимирівна, довіреність № 4709/08 від 30.12.11,

відповідач, ОСОБА_3 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м.Севастополі від 08.10.1999 року,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І.) від 29.05.13 у справі № 827/1282/13-а

за позовом Севастопольського міського центру зайнятості (вул. Руднєва 40, м.Севастополь, 99053)

до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 99038)

про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 3543,94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 29.05.13 у справі № 827/1282/13-а адміністративний позов Севастопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 3543,94 грн. - задоволено у повному обсязі.

Стягнено з ОСОБА_3 на корить Севастопольського міського центру зайнятості суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 3543,94 грн. (три тисячі п`ятсот сорок три гривні 94 копійки).

Не погодившись з постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 29.05.13 року відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування зазначеної постанови та ухвалення нового рішення, про відмову у задоволенні позову Севастопольського міського центру зайнятості.

У травні 2013р. Севастопольський міський центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих йому соціальних послуг в розмірі 3543,94грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 01.09.2009р. по 02.04.2010р. ОСОБА_3 неправомірно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 3533,34грн. Крім того, позивачем на оплату послуг банку були затрачені кошті в розмірі 10,60грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29.05.2013р. позовні вимоги Севастопольського міського центру зайнятості задоволені у повному обсязі.

На зазначене судове рішення від ОСОБА_3 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні ОСОБА_3 наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Пояснив, що пенсія зі зниженням віку йому була призначена тільки за рішенням суду в листопаді 2012 року та виплачена в кінці 2012 року. Про наявність права на пенсію він сповіщав позивача в усній формі і просив надати допомогу в оформленні пенсіїї, але йому було відмовлено.

Представник Севастопольського міського центру зайнятості просив судову колегію відмовити ОСОБА_3 у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції безперечно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 був зареєстрований в якості безробітного Севастопольським міським центром зайнятості з 07.07.2009р. із виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом Севастопольського міського центру зайнятості від 06.04.2010р. ОСОБА_3 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із поданням ним письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості та його знято з обліку.

15.03.2013р. Севастопольським міським центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку обґрунтованості виплат матеріально забезпечення ОСОБА_3, за результатами якого складений акт №21 від 15.03.2013р.

Актом розслідування встановлено, що 15.11.2012р. до Севастопольського міського центру зайнятості надійшов лист Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м.Севастополя, в якому повідомлялося, що на виконання рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-1225/11/2702 від 25.09.2012р. ОСОБА_3 призначена пенсія за віком з 01.09.2009р.

Задовольняючи позовні вимоги Севастопольського міського центру зайнятості суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно отримав допомогу по безробіттю у період часу з 01.09.2009р. по 02.04.2010р., оскільки не мав права на статус безробітного.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зазначені підстави для стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг: умисне невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними.

Відповідно до пп.7 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена згідно вимог статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Дана пенсія є трудовою і у відповідності до вимог статті 3 даного закону право на неї мають особи, зайняті суспільно корисною працею при додержанні умов, встановлених даним законом.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, необхідні наявність умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними.

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті допомога, надана фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Судова колегія зазначає, що право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах не визнавалось УПФУ в Гагарінському районі м.Севастополя (протокол № 50 від 12.11.2009 року, а.с. 58) з мотивів відсутності документів, що підтверджують його статус учасника бойових дій, та було встановлено лише судовим рішенням - постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 18.03.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012р. І тільки після набрання судовим рішенням законної сили позивачу була призначена пенсія, яка згідно пояснень позивача, була виплачена в кінці 2012 року. Факт призначення пенсії позивачу саме на підставі рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року підтверджується листом УПФУ в Гагарінському районі м. Севастополя від 15.11.2012 року (а.с. 11, зворот).

Судовою колегією безперечно встановлено, що допомога по безробіттю була призначена відповідачу у відповідності до вимог закону, він, як застрахована особа, не зловживав своїми обов'язками та не вчиняв будь-яких умисних дій, які б свідчили про наявність підстав для припинення виплати допомоги по безробіттю.

Таким чином, з врахуванням того, що на час надання позивачу статусу безробітного він мав право на отримання даного статусу, його право на призначення пенсії оспорювалось УПФУ в Гагарінському районі м. Севастополя, внаслідок чого він звертався за судовим захистом, в діях відповідача у справі була відсутня недобросовісність.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що допомога по безробіттю за період з 01.09.2009р. по 02.04.2010р. була отримана ОСОБА_3 поверненню не підлягає.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 29.05.13 у справі № 827/1282/13-а - задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 29.05.13 у справі № 827/1282/13-а - скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. В задоволенні позовних вимог Севастопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 3543,94 грн. відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак