Ухвала суду № 36132848, 18.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа № 910/24548/13

18.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк «Форум»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп»

третя особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітал»

про визнання протоколу торгів недійсним, визнання недійсними прилюдних торгів та стягнення 23 840,00 грн. гарантійного внеску

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін: без виклику представників

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк «Форум» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп», третя особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітал» про визнання протоколу торгів недійсним, визнання недійсними прилюдних торгів та стягнення 23 840,00 грн. гарантійного внеску

Ухвалою суду від 18.12.13 було порушено провадження у справі № 910/24548/13, розгляд призначено на 22.01.13.

Разом з позовною заявою ПАТ "Банк «Форум» було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на відкритий відповідачем розрахунковий рахунок № 26000013006122 в АТ «Сбербанк Росії».

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких воно ґрунтується, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Заява позивача мотивована тим, що невжиття судом заходів забезпечення позову може призвести до того, що відповідач після розірвання з ним договору на реалізацію арештованого майна припинить свою діяльність, що в свою чергу може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить взагалі обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування позивача про можливу небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, без надання будь-яких доказів та без зазначення фактичних обставин, на підтвердження викладеного в заяві. Крім того, позивачем в заяві про забезпечення позову не зазначено на яку суму грошових коштів відповідача має бути накладено арешт.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення позивача про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому заява Публічного акціонерного товариства «Банк «Формум» про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 65, 66, 67, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Банк «Форум» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суддя Пукшин Л.Г.