Рішення № 36131207, 10.12.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

524/9642/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Зємцова В.В.

при секретарі - Денисенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького технікуму залізничного транспорту про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним вище позовом.

Зазначала, що наказом № 189-ОК від 21.09.1983 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Кременчуцького технікуму залізничного транспорту на посаду вихователя гуртожитку.

28.07.1984 року наказом № 95-ОК по Кременчуцькому технікуму залізничного транспорту переведена на посаду викладача креслення.

Згідно наказу № 14/ОС від 24.10.2013року Позивачка звільнена з посади викладача за ст. 147 КЗпП України.

Вважає звільнення незаконним та необґрунтованим, виходячи з наступного.

Стаття 147 КЗпП України передбачає два види стягнення за порушення трудової дисципліни: догану та звільнення.

Але даною статтею не передбачені підстави для припинення трудового договору з працівником. Підстави припинення трудового договору з працівником, передбачені іншими статтями КЗпП України, а саме: статтями 36, 37, 38, 39, 40, 41.

Щоб бути звільненим за ст. 38 КЗпП України необхідна ініціатива працівника про припинення трудового договору. Заяви про припинення трудового договору Позивачка адміністрації КТЗТ не подавала.

Домовленість про припинення трудового договору, укладеного на невизначений строк, за п. 1 ст. 36 КЗпП України між працівником та адміністрацією КТЗТ також не досягалась. Підстави для припинення трудового договору з працівником, передбачені іншими статтями та їх пунктами, також відсутні.

Але 03.10.2013 року та 04.10.2013 року Відповідачем відносно Позивачки були винесені накази про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

За цих обставин ОСОБА_1 вважає, що її звільнено за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Так 03.10.2013 року відносно викладачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винесений наказ № 83/ЗП за підписом директора технікуму ОСОБА_3 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани за створення нібито конфліктної ситуації в навчальному закладі.

04.10.2013 року відносно викладачів ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 винесений наказ № 98/ЗП за підписом директора технікуму ОСОБА_3 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неявку 03.10.2013 року на засідання комісії загально-технічного циклу, що є порушенням графіку робочого часу викладача, методичних, виховних та контрольних заходів, передбачених індивідуальним робочим планом та планом-календарем організаційної, навчальної, науково-методичної і виховної роботи Кременчуцького технікуму залізничного транспорту на жовтень місяць 2013 року, та не відповідає п. 7.2.10 Статуту технікуму, розділу 5 п. 23 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Накази про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани Відповідачем відносно Позивачки були винесені 03.10.2013 року та 04.10.2013 року.

07.10.2013 року ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовною заявою про визнання незаконними та скасування наказу № 83/ЗП від 03.10.2013 р. та наказу № 98/ЗП від 04.10.2013 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді догани, провадження по якій відкрито ухвалою від 10.10.2013 року та справі присвоєно номер № 524/8963/13-ц.

За цих обставин в даній позовній заяві вимоги про визнання незаконними та скасування наказу № 83/ЗП від 03.10.2013 р. та наказу № 98/ЗП від 04.10.2013 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді догани не заявляються, оскільки на розгляді в Автозаводському районному суді м. Кременчука (у судді Предоляк О.С., цивільна справа № 524/8963/13-ц) знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Кременчуцького технікуму залізничного транспорту з вимогами про визнання незаконними та скасування наказу № 83/ЗП від 03.10.2013 р. та наказу № 98/ЗП від 04.10.2013 року про застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани, які вважаємо стали підставою для подальшого звільнення Позивачки згідно наказу № 14/ОС від 24.10.2013 року, законність якого оскаржується в даній позовній заяві.

Винесення наказів два робочих дні підряд (03.10.2013 року та 04.10.2013 року) про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани відносно викладача першої категорії ОСОБА_1 є нічим іншим, ніж розправою над працівником або помстою з боку адміністрації за 30 років бездоганної роботи в Кременчуцькому технікумі залізничного транспорту.

Весь час знаходження на лікарняному, а також після звільнення з роботи вона і її сімя перебували в стресовому стані, без засобів для існування. Було боляче не тільки фізично, а й через те, що після 30 років роботи та підготовки не одного покоління спеціалістів для Української залізниці її було звільнено за ініціативою адміністрації, та ще й з підстав, які є ганебними для спеціаліста - викладача - через систематичне невиконання трудових обовязків. Тобто по суті викинуто на вулицю як відпрацьований матеріал.

На думку позивача, це призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків, які вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Незаконним звільненням позивача з роботи відповідач порушив її конституційне право на працю, що включає відповідно до ст. 43 Конституції України можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Незаконне порушення її трудових прав: незаконне звільнення, призвели до моральних і фізичних страждань, втрати нормальних ділових та життєвих звязків і вимагають від позивача значних додаткових зусиль для організації її життя, призвели до погіршення стосунків з оточуючими, до інших негативних явищ, до приниження моєї честі, гідності, ділової репутації як викладача, моральних переживань та як наслідок погіршення психічного та фізичного самопочуття, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, настанні інших негативних наслідків.

За цих обставин заподіяну позивачу моральну шкоду вона оцінює в 10 000 грн. (десять тисяч гривень).

При визначенні розміру моральної шкоди виходила із того, що їй спричинені і фізичні страждання внаслідок погіршення стану здоровя, і душевні внаслідок втрати її гідності та ділової репутації, створення умов неможливості вижити фізично та лікуватись від хвороб, які вона отримала під час роботи у відповідача, позбавлення можливості заробляти своєю працею, і психологічні страждання внаслідок зміни її нервової та психічної діяльності, депресивного стану.

Такий розмір компенсації визначений позивачем з урахуванням розміру сумарного психотравмуючого впливу в результаті вчинених по відношенню до неї незаконних дій.

ОСОБА_1 звільнено з роботи з мотивацією, яка принижує її честь, гідність і ділову репутацію, не дозволяє працевлаштуватись на будь-яку роботу. Це викликає у неї додаткові психологічні переживання, депресивний стан та не дає спокійно жити.

В результаті незаконного звільнення в значній мірі порушені її професійні та життєві плани і перспективи.

Позивач просить суд:

-визнати незаконним наказ Кременчуцького технікуму залізничного транспорту № 14/ОС від 24.10.2013 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 за ст. 147 КЗпП України;

-поновити ОСОБА_1 в Кременчуцькому технікумі залізничного транспорту на посаді викладача;

-стягнути з Кременчуцького технікуму залізничного транспорту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу - з 25.10.2013 року до дня постановлення судового рішення;

-стягнути з Кременчуцького технікуму залізничного транспорту на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн. в відшкодування заподіяної моральної шкоди;

-допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

18.11.2013 року подано уточнену позовну заяву в якій позивачем доповнено п. 3 позивних вимог сумою необхідною до стягнення за час вимушеного прогулу - 2410,43 грн.

18.11.2013 року представником відповідача подано заперечення на позовну заяву що міститься на 34-36 а.с., в якій просили в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

10.12.2013 року позивачем подано заяву про збільшення позивних вимог, а саме:

-просила стягнути Кременчуцького технікуму залізничного транспорту на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу - з 25.10.2013 року до дня постановлення судового рішення в розмірі 4679,07 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити з підстав наведених в позові.

Представник відповідача проти позову заперечував. Пояснив, що звільнили позивача за ті ж порушення трудової дисципліни, за які їй було оголошено догану.

Треті особа також заперечувала проти позову, вважаючи його необґрунтованим.

Суд вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно приписів ст .149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Судом достовірно встановлено, що наказом № 189-ОК від 21.09.1983 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Кременчуцького технікуму залізничного транспорту на посаду вихователя гуртожитку.

28.07.1984 року наказом № 95-ОК по Кременчуцькому технікуму залізничного транспорту переведена на посаду викладача креслення.

Згідно наказу № 14/ОС від 24.10.2013року Позивачка звільнена з посади викладача за ст. 147 КЗпП України.

03.10.2013 року та 04.10.2013 року Відповідачем відносно Позивачки були винесені накази про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В наказі про звільнення позивача не зазначено та представником відповідача не доведено в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення позивача, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Таким чином слід визнати незаконними та скасувати накази Кременчуцького технікуму залізничного транспорту № 12 ОС від 04.10.13 року та № 14 ОС від 24.10.13 року про припинення трудового договору.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (39600, Полтавська область, м. Кременчук, проспект 50-річчя ЖовтняАДРЕСА_1, паспорт серії КО 669857, виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській обл. 27.10.2006 року, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) в Кременчуцькому технікумі залізничного транспорту (39612, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леонова, буд. 14, код ЕДРПОУ- 01116437) на посаді викладача.

Стягнути з Кременчуцького технікуму залізничного транспорту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4679,07 грн. (з розрахунку середньоденна заробітна плата х кількість робочих днів вимушеного прогулу)

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року № 5) „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" передбачено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення, невиплати йому належних грошових сум, тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року №5) „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб та відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст.23, ст.1167 ч. 1 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд виходячи із засад розумності та справедливості, оцінює моральну шкоду в сумі 500 (п'ятсот) грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду в межах стягнення заробітної плати за один місяць та поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Керуючись ст. 47, 148, 149, 233, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази Кременчуцького технікуму залізничного транспорту № 12 ОС від 04.10.13 року та № 14 ОС від 24.10.13 року про припинення трудового договору.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (39600, Полтавська область, м. Кременчук, проспект 50-річчя ЖовтняАДРЕСА_1, паспорт серії КО 669857, виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській обл. 27.10.2006 року, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) в Кременчуцькому технікумі залізничного транспорту (39612, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леонова, буд. 14, код ЕДРПОУ- 01116437) на посаді викладача.

Стягнути з Кременчуцького технікуму залізничного транспорту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4679,07 грн.

Стягнути з Кременчуцького технікуму залізничного транспорту на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 гривень.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду в межах стягнення заробітної плати за один місяць та поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Суддя: