Ухвала суду № 36130512, 12.12.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 727/10343/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк М. І.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Граб Л.С.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

при секретарі: Сокольвак Ю. В.

за участю представників сторін:

представника відповідача - Юзьків М. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької міської ради на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" до Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та скасування п. 4 та п.4.1 рішення сесії ради , -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" звернулось в суд з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Чернівецької міської ради по прийняттю п. 4 та п. 4.1 Рішення 41 сесії VI скликання Чернівецької міської ради №1012 від 31.10.2013 р. «Про надання юридичним особам земельних ділянок в постійне користування та визнання таким, що втратив чинність, окремого пункту рішення міської ради з цього питання»; скасувати п. 4 та п. 4.1 Рішення 41 сесії VI скликання Чернівецької міської ради №1012 від 31.10.2013 р. «Про надання юридичним особам земельних ділянок в постійне користування та визнання таким, що втратив чинність, окремого пункту рішення міської ради з цього питання».

В ході розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Інвест" звернулось до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії п. 4 та п. 4.1 Рішення 41 сесії VI скликання Чернівецької міської ради №1012 від 31.10.2013 р. «Про надання юридичним особам земельних ділянок в постійне користування та визнання таким, що втратив чинність, окремого пункту рішення міської ради з цього питання» до моменту вирішення спору по суті.

Відповідно до ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року зазначене вище клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" задоволено повністю. Забезпечено позов шляхом зупинення дії п. 4 та п. 4.1 Рішення 41 сесії VI скликання Чернівецької міської ради №1012 від 31.10.2013 р. «Про надання юридичним особам земельних ділянок в постійне користування та визнання таким, що втратив чинність, окремого пункту рішення міської ради з цього питання» до набрання постановою суду законної сили.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, Чернівецька міська рада оскаржила його в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі Чернівецька міська рада просить ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову скасувати, прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову. Обґрунтовуючи заявлені вимоги апелянт вказує, що суд першої інстанції, забезпечуючи позовні вимоги шляхом зупинення дії п. 4 та п. 4.1 Рішення 41 сесії VI скликання Чернівецької міської ради №1012 від 31.10.2013 р. «Про надання юридичним особам земельних ділянок в постійне користування та визнання таким, що втратив чинність, окремого пункту рішення міської ради з цього питання» до набрання постановою суду законної сили, не врахував, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та мають бути співмірними з позовними вимогами.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги поданої ним апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, звернувся до суду з заявою про перенесення розгляду справи в зв'язку з участю представника в розгляді іншої справи, однак не надав підтверджуючих документів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції постановлюючи спірну ухвалу виходив з обґрунтованості заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно із частинами 3, 4 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Так колегія суддів вважає, що під наявністю очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення слід вважати необхідність достовірно встановити, що в разі невжиття заходів забезпечення позову правам та свободам позивача буде спричинено шкоду, виявити в чому вона буде полягати. Таким чином, в ухвалі про забезпечення позову суд першої інстанції повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Щодо формулювання про необхідність докласти значні зусилля для відновлення прав та свобод позивача без вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає, шо суд першої інстанції при встановленні цієї обставини має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи рішення про забезпечення позову, судом першої інстанції не наведено мотивів, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, не наведено жодних доводів про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів забезпечення, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, суд першої інстанції постановляючи спірну ухвалу не врахував того факту, що даною ухвалою можуть бути порушені також права та інтереси інших осіб, а саме власника земельної ділянки - КП "МТК "Калинівський ринок", який взагалі не залучений до участі у справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції про забезпечення позову шляхом зупинення дії п. 4 та п. 4.1 Рішення 41 сесії VI скликання Чернівецької міської ради №1012 від 31.10.2013 р. «Про надання юридичним особам земельних ділянок в постійне користування та визнання таким, що втратив чинність, окремого пункту рішення міської ради з цього питання» до набрання постановою суду законної сили, таким, що винесено з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з прийняттям рішення про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Альянс" про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 199 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Чернівецької міської ради задовольнити повністю.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" до Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та скасування п. 4 та п. 4.1 сесії VI скликання Чернівецької міської ради №1012 від 31.10.2013 р. "Про надання юридичним особам земельних ділянок в постійне користування та визнання таким, що втратив чинність, окремого пункту рішення міської ради з цього питання", - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 грудня 2013 року.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Драчук Т. О.

Смілянець Е. С.