Рішення № 36130415, 17.12.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

359/9045/2013-ц

2/359/3052/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

13.12.2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кабанячий Ю.В.

при секретарі Тоцькій К.О.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Бориспіль, Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « Акціонерний комерційний банк « Київ до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ТОВ « Агропромислова компанія « Злагода» про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ « Акціонерний комерційний банк « Київ», треті особи: ТОВ « Агропромислова компанія « Злагода», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання недійсним іпотечного договору,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить звернути стягнення на майнові права відповідачів, які є предметом іпотеки.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 29 липня 2008 року між АКБ банком «Київ» правонаступник ПАТ « Акціонерний комерційний банк « Київ» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Злагода", був укладений кредитний договір №52/08, за умовами якого ПАТ « АКБ « Київ» надав СТОВ « АПК « Злагода» кредит на суму 26 400 000,00 грн., зі строком користування до 28.07.2011 та сплатою 17 % річних.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань СТОВ « АПК « Злагода», 31.07.2008 року між ПАТ « АКБ « Київ» та ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, з кожним окремо, були укладені Договори іпотеки майнових прав та посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Відповідно до п.1.2 Договорів предметом іпотеки є належні ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 майнові права на квартири, що розташовані в будинку АДРЕСА_1.

Згідно із п.1.3 Договорів майнові права на квартири, які передані в іпотеку належать ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі договорів про купівлю-продаж майнових прав на квартиру та договорів про відступлення права вимоги.

Загальна заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить 43536956,68 грн., з яких 24854678,19 грн. заборгованість за кредитом; 18647550,04 коп. прострочена заборгованість по відсоткам;34728,45 грн. поточна заборгованість по відсоткам.

В зв'язку з невиконанням Позичальником кредитних зобов'язань, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав суду письмову заяву в якій наполягає на задоволенні позову та просить розглядати без його участі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі, кожний окремо, подали зустрічний позов, яким просять в задоволені позову ПАТ « Аціонерний комерційний банк « Київ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ТОВ « Агропромислова компанія « Злагода» про звернення стягнення на предмет іпотеки- відмовити.

Задовольнити зустрічні позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ « Акціонерний комерційний банк « Київ» , треті особи: ТОВ « Агропромислова компанія « Злагода» , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання недійсним іпотечних договорів та визнати недійсними договори іпотеки майнових прав, укладених з кожним відповідачем, який був уточнений в ході судового розгляду.

В обґрунтування вимог зазначають, що зі змісту договорів про купівлю-продаж майнових прав на квартиру та про відступлення права вимоги вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були власниками майнових прав на квартири, що розташовані в будинку АДРЕСА_1. і відповідно в іпотеку вони могли передати виключно майнові права на квартири, якими володіли.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору), містить вичерпний перелік об'єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором і дана норма не передбачала можливості передачі в іпотеку майнових прав на об'єкти незавершеного будівництва, відповідно ці майнові права не могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором.

Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва були віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», який набрав чинності з 14.01.2009 року та яким були внесені зміни до ч.2 ст.5 Закону України «Про іпотеку», яка стала передбачати, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.18 Закону України « Про іпотеку» ( у редакції чинній на момент укладання спірного договору) іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані.

Як було вищезазначено, ст. 5 Закону України «Про іпотеку» ( в редакції чинній на момент укладання іпотечних договорів ), не передбачала можливості передачі в іпотеку майнових прав на квартиру в об'єкті, який будується, що свідчить про те, що в даних договорах були визначені предмети іпотеки, які не були передбачені Законом України « Про іпотеку», відповідно і опис предмету іпотеки, що є однією із істотних умов договору, не відповідає чинному законодавству.

Згідно із ч.2 ст. 18 Закону України « Про іпотеку», у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з істотних умов, він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Таким чином укладені іпотечні договори суперечать положенням ст. 5 Закону України «Про іпотеку» ,ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч.1 ст.638 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсним відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України та ч.2 ст.18 Закону України « Про іпотеку», а тому не можливо звернути стягнення на предмет іпотеки за недійсним іпотечним договором. Також ч.1 ст.5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» ( в редакції чинній на момент укладання іпотечного договору) визначає, що іпотека виникає відповідно до цього Закону та Закону України "Про іпотеку" щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено. Проте, даний Закон встановлює та регулює відносини у системі іпотечного кредитування, що виникають з приводу іпотечного боргу, який виникає після невиконання договору про іпотечний борг, забезпеченого іпотекою, а не для забезпечення кредитного договору, який в даному випадку був укладений 29 липня 2008 року між ПАТ « Акціонерний комерційний банк « Київ» та СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода".

Звертаючись до суду з позовом, Позивач як на підставу звернення стягнення на предмет іпотеки посилається лише на факт порушення СТОВ « АПК « Злагода» (третьою особою ) умов кредитного договору та наявності в нього перед банком заборгованості за кредитним договором. Проте, дана підстава не є достатньою для звернення стягнення на предмет іпотеки, якою забезпечене основне зобов'язання, тому цій вимозі повинна передувати вимога позивача про стягнення з боржника суми за кредитним договором. За відсутності вимог про стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов'язанням-кредитним договором, вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасними, оскільки вони не є самостійними вимогами, а лише способом задоволення вимог кредитора до боржника за основним зобов'язанням.

В судове засідання представник чотирьох відповідачів не з'явився, проте надав суду письмову заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності. Заперечую проти задоволення первісного позову та наполягає на задоволенні зустрічного. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Треті особи в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин. Про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Суд дослідив, проаналізував всі письмові докази по даній справі в їх сукупності та прийшов до переконання, що у задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічні позови слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 29 липня 2008 року між АКБ банком «Київ» правонаступник ПАТ « Акціонерний комерційний банк « Київ» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Злагода", був укладений кредитний договір №52/08, за умовами якого ПАТ « АКБ « Київ» надав СТОВ « АПК « Злагода» кредит на суму 26 400 000,00 грн., зі строком користування до 28.07.2011 та сплатою 17 % річних (Т.1 а.с.7-10) та додаткові Угоди 1,2,3 (Т.1 а.с.11,12,13).

Банк виконав своє зобов'язання надавши кредитну суму 23275678,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням (Т.1 а.с.14).

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань СТОВ « АПК « Злагода», 31.07.2008 року між ПАТ « АКБ « Київ» та ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, з кожним окремо, були укладені Договори іпотеки майнових прав квартир в незавершеному будівництвом будинку та посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (Т.1 а.с.21-23,24-26, 27-29,30-32).

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За правилами, запровадженими ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України, на позичальника покладається обов'язок повертати кредит та сплачувати проценти у розмірі та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повертати кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредити, що залишилась, та сплати процентів.

Судом встановлено, що Позичальник СТОВ « АПК « Злагода» не виконує належним чином зобов'язання по поверненню кредиту, а тому на час подання позову утворилася заборгованість по кредитному договору на суму 43536956,68 грн., з яких 24854678,19 грн. заборгованість за кредитом; 18647550,04 коп. прострочена заборгованість по відсоткам; 34728,45 грн. поточна заборгованість по відсоткам. Достовірність даних розрахунків підтверджується розрахунками суми боргу та графіками погашення заборгованості (Т.1 а.с.15-20).

Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно із ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 5 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору) містить вичерпний перелік об'єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором. Отже, вказана стаття не передбачала можливості передачі в іпотеку майнових прав на об'єкти незавершеного будівництва, відповідно ці майнові права не могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором.

Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва були віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», який набрав чинності з 14.01.2009 року та яким були внесені зміни до ч.2 ст.5 Закону України «Про іпотеку», яка стала передбачати, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього.

Згідно із ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.18 Закону України « Про іпотеку» ( у редакції чинній на момент укладання спірного договору) іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані.

Згідно із ч.2 ст18 Закону України « Про іпотеку» у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Відповідно до п.6.2. Іпотечного договору право іпотеки та відповідно і цей договір припиняє чинність у випадках, передбачених чинним законодавством.

Вищезазначена правова позиція, узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України, який в своїй постанові від 17 квітня 2013 року, прийнятій за наслідками розгляду справи № 6-8цс13 висловив наступну правову позицію: у статті 5 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» (у редакції з 12.05.2006 р. по 14.01.2009 р.) указаний вичерпний перелік об'єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором. Водночас поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі були відсутні. Закон України від 19 червня 2003 року № 979-ІV «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» (редакція з 14.01.2006 р. по 23.07.2010 р.) встановлює відносини у системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном.

Отже, предметом правового регулювання зазначеного Закону є відносини, що виникають з приводу іпотечного боргу, який виникає після невиконання договору, забезпеченого іпотекою, а не для забезпечення кредитного договору, що був укладений між банком та особою. Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до Закону України «Про іпотеку».

З огляду на наведене суди дійшли правильного висновку про те, що при укладенні договору іпотеки були порушені положення статті 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції станом на 1.10.2007 р.), оскільки майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки.

Відповідно до ч.1ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно із ст.17 Закону України « Про іпотеку» іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до змісту іпотечного договору, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 накладена заборона відчуження зазначених в договорі майнових прав на квартири до припинення дії Договору іпотеки.

Згідно із п.4 ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Тому необхідно виключити з Державного реєстру іпотек запису про обтяження іпотекою майнових прав на квартири відповідачів.

В даному випаду слід врахувати, що при нотаріальному посвідченні договору іпотеки майнових прав, нотаріусом було внесено записи до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна та державного реєстру іпотек, відповідно до діючих на той час Положення « Про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», затверджене наказом Міністерства юстиції України №31/5 від 09 червня 1999 року ( який втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5), та « Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек», затверджений постановою № 410 від 31 березня 2004 року ( яка втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 року N 824), якими на нотаріусів були покладені функції реєстратора, відповідних реєстрів.

Проте, відповідно до положень ст.ст. 2, 9, 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14.12.2012 року «Про затвердження порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна», припинено доступ державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, приватних нотаріусів до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, а реєстраторів бюро технічної інвентаризації - до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а повноваження щодо виключення з Реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про обтяження речових прав, покладені виключно на державного реєстратора.

Таким чином єдиним уповноваженим суб'єктом на проведення державної реєстрації майнових права на нерухоме майно та їх обтяжень, а також їх змін, що виникли за даним спірним договором, є Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у Київській області. Тому вимоги щодо виключення з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою майнові права на квартири та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження майнових прав на квартири, суперечить Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» та дублює вимогу 6, а тому додатковому визнанню не підлягає.

Позивачем за первісним позовом було подано заяву про накладення арешту на вказані майнові права на квартири відповідачів з посиланням на ст.1057-1 ЦК України. Однак, оскільки вказаною нормою ЦК був доповнений Законом України №5405-VI від 02.10.2012 р., тобто після укладення іпотечних договорів 31.07.2008 року, вказаний Закон відповідно до ст.58 Конституції України не має зворотної дії в часі. Тому передбачений ст.1057-1 ЦК України арешт у даній справі не може бути застосований і у задоволенні заяви Банку необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача за зустрічним позовом на користь позивачів кожному окремо, підлягають стягненню судовий збір в розмірі 114,71 грн.

З урахуванням наведеного, на підставі ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства « Акціонерний комерційний банк « Київ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ТОВ « Агропромислова компанія « Злагода» про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Задовольнити частково зустрічні позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ « Акціонерний комерційний банк « Київ», треті особи: ТОВ « Агропромислова компанія « Злагода», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання недійсним іпотечного договору.

Визнати недійсним Договори іпотеки майнових прав, укладений 31.07.2008 року між ПАТ « АКБ « Київ» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідчений 31.07.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровані в реєстрі за № № 3049, 3037,3073,3059.

Зобов'язати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у Київській області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про зняття заборони відчуження майнових прав, припинення іпотеки та зняття обтяження майнових прав на квартири за номерами: 40 (загальна площа 117,10 кв.м.) в секції № 3: квартири за номерами: 54 (загальна площа 102,30 кв.м.), 56 (загальна площа 91,50 кв.м.), 60 (загальна площа 102,30 кв.м.), 64 (загальна площа 73,80 кв.м.), 94 (загальна площа 73,80 кв.м.) в секції № 4 за номерами: 13 (загальна площа 55,90 кв.м.), 34 (загальна площа 53,50 кв.м.), 37 (загальна площа 55,90 кв.м.), 45 (загальна площа 55,90 кв.м.) в секції № 5, що розташовані в будинку АДРЕСА_1.;

за номерами: 60 (загальна площа 122,30 кв.м.), 68 (загальна площа 74,10 кв.м.), 80 (загальна площа 122,30 кв.м.) в секції № 3 квартиру за номером 40 (загальна площа 72,60 кв.м.) в секції № 4 за номерами: 25 (загальна площа 45,30 кв.м.), 40 (загальна площа 62,70 кв.м.), 53 (загальна площа 57,10 кв.м.), 59 (загальна площа 51,50 кв.м.), 87 (загальна площа 91,60 кв.м.), 90 (загальна площа 53,70 кв.м.), 95 (загальна площа 91,60 кв.м.) в секції № 5, що розташовані в будинку АДРЕСА_1.;

за номерами: 40 (загальна площа 117,10 кв.м.) в секції № 3: квартири за номерами: 54 (загальна площа 102,30 кв.м.), 56 (загальна площа 91,50 кв.м.), 60 (загальна площа 102,30 кв.м.), 64 (загальна площа 73,80 кв.м.), 94 (загальна площа 73,80 кв.м.) в секції № 4 за номерами: 13 (загальна площа 55,90 кв.м.), 34 (загальна площа 53,50 кв.м.), 37 (загальна площа 55,90 кв.м.), 45 (загальна площа 55,90 кв.м.) в секції № 5, що розташовані в будинку АДРЕСА_1.;

за номерами: 39 (загальна площа 67,00 кв.м.) в секції № 3 квартири за номерами: 42 (загальна площа 102,20 кв.м.), 48 (загальна площа 102,20 кв.м.), 80 (загальна площа 91,60 кв.м.) в секції № 4 за номерами: 26 (загальна площа 53,50 кв.м.), 61 (загальна площа 57,10 кв.м.), 69 (загальна площа 57,10 кв.м.), 71 (загальна площа 91,60 кв.м.), 75 (загальна площа 51,50 кв.м.), 82 (загальна площа 53,50 кв.м.), 85 (загальна площа 57,10 кв.м.), 93 (загальна площа 57,10 кв.м.) в секції № 5, що розташовані в будинку АДРЕСА_1.

У задоволенні заяви акціонерного товариства « Акціонерний комерційний банк « Київ» про накладення арешту в порядку ст.1057-1 ЦК України відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (індекс: 01601, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького,16-22, п/р 373970004980 в ПАТ «АКБ»Київ», МФО 322498, код. ЄДРПОУ 14371869) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5), судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 71 коп. кожному.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.В.Кабанячий