Рішення № 36129513, 04.12.2013, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7035/13-ц

2/296/2665/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

при секретарі Галицькій А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 до ОСОБА_23 міської ради, ОСОБА_24 з обмеженою відповідальністю «Архбідінвест-Полісся» про визнання недійсним правочину, -

встановив:

Позивачі звернулись до суду із вказаною позовною заявою, в якій просять визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки по вул.. 1 Травня, 63-а за №040720900410 від 20.11.2007 року, що укладена між ОСОБА_23 міською радою та ОСОБА_24 з обмеженою відповідальністю «Архбудінвест-Полісся» 24 квітня 2013 року, посилаючись на те, що вона була укладена з сторони міської ради не уповноваженою особою та без відповідного рішення міської ради.

В судовому засіданні позивачі та представники позивачів позов підтримали в повному обсязі з наведених у ньому підстав та доданих до матеріалів справи письмових пояснень. Зокрема посилаючись на те, що подальше планування забудови території та проведення будівельних робіт, в майбутньому в житловій зоні по вул.. 1-го Травня, 63-а буде проводитись у місцевості, де наявні інші, раніше побудовані, жилі будинки зі своїми мешканцями, внаслідок чого в даній місцевості створюються неприпустимі умови для їх проживання.

Представник відповідача ОСОБА_23 міської ради позов визнав.

Представник відповідача ОСОБА_24 з обмеженою відповідальністю «Архбудінвест-Полісся» позов не визнав, посилаючись на те, що позивачі безпідставно в позовних вимогах посилаються на ст.. 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року, при здійсненні містобудівної діяльності мають забезпечуватися не лише дотримання державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови, а й урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, оскільки вони не являються власниками земельних ділянок та будівель і тому не є субєктами даних правовідносин. З приводу того, що в даному випадку відсутні будь-які порушення встановлені вищевказаною нормою закону, а також не порушено законні інтереси громадян встановлено судом, тому як вказані питання вже вирішувались в судовому порядку та підтверджуються постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 12.09.2008 року та ухвалою Київського Апеляційного Адміністративного суду від 22.12.2009 року відповідно до якої постанову районного суду залишено без змін.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом достовірно встановлено, що 01.10.2007 року між ОСОБА_23 міською радою, як орендодавцем та ОСОБА_24 з обмеженою відповідальністю «Архбудінвест-Полісся» укладено договір №040720900410 оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Житомир, вул.. 1-го Травня, 63-а, з цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, на умовах строкового та платного користування. Вказаний договір укладений на пять років та діяв до 01.10.2012 року, з визначеною орендною платою в розмірі 807 грн. 91 коп. в рік на період будівництва; 12 863 грн. 90 коп. в рік після введення обєкта в експлуатацію. Вказаний договір посвідчено 01.10.2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_23 міського нотаріального округу ОСОБА_25 (а.с. 9-11).

Відповідно до п. 4 договору, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі відсутності письмових заперечень з боку орендодавця та прийняття відповідного рішення орендодавцем на протязі одного місяця після закінчення строку договору, договір вважається пролонгованим на термін, зазначений у цьому договорі на цих же умовах з врахуванням орендної плати відповідно до діючого законодавства та «Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м. Житомирі, які перебувають у державній або комунальній власності».

Відповідач ОСОБА_24 з обмеженою відповідальністю «Архбудінвест-Полісся», що являється орендарем по договору, звернулось з наявним в матеріалах справи листом про продовження оренди землі до ОСОБА_23 міської ради в строк не порушуючи умов п.4 договору, а саме 20.08.2012 року.

На засіданні сесії міської ради, яка відбулась 30.08.2012 року, розглядався проект рішення міської ради «Про вилучення, припинення надання права користування земельними ділянками юридичним та фізичним особам, внесення змін в рішення міської ради», до якого було включено питання щодо попередження ТОВ «Архбудінвест-Полісся» про не поновлення договору оренди земельної ділянки по вул.. 1-го Травня, 63-а в м. Житомирі. Таке рішення прийнято не було, оскільки не набрало необхідної кількості голосів.

24.04.2013 року сторонами була укладена додаткова угода, якою сторони погодились поновити Договір оренди земельної ділянки №040720900410 від 20.11.2007 року, змінивши умови договору, виклавши їх у новій редакції. А саме змінено п. 4. «Договір укладено на 2 (два) роки», що в попередній редакції складало 5 (пять) років та п. 5 «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить: 807 грн. 91 коп. в рік на період будівництва (діє з моменту реєстрації декларації на початок будівельних робіт); 12 863 грн. 90 коп. в рік», в попередній редакції даний пункт був викладений так «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить: 807 грн. 91 коп. в рік на період будівництва; 12 863 грн. 90 коп. в рік після введення обєкта в експлуатацію.»

Пунктом 4 угоди зазначено, що зміни набувають чинності з моменту їх підписання повноважними представниками сторін та державної реєстрації. 14.05.2013 року проведена державна реєстрація вказаного правочину (а.с. 8).

Відповідно до ст.. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 29 основного договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку.

Таким чином судом встановлено, що основним договором був передбачений «інший порядок зміни договору», тобто в простій письмовій формі, що і здійснили сторони.

Вказані дії сторін не суперечать статтям 14, 30 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Оскільки судом встановлено, що міською радою не було прийнято рішення про відмову в продовженні строку оренди земельної ділянки ТОВ «Архбудінвест-Полісся» і ТОВ «Архбудінвест-Полісся» продовжило користування нею, то відповідно до вищенаведеного положення статті 33 Закону України «Про оренду землі», основний договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею ст.. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначаються повноваження сільського, селищного, міського голови. Так ч.4 п.16 даної статті передбачено, що сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Особа, що підписала оспорювану додаткову угоду з сторони Міської ради - перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_26 на час підписання договору виконувала обовязки міського голови, що не заперечувалось сторонами, в звязку з чим суд дійшов до висновку про те, що вона була повноважною на підписання такої угоди.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки по вул.. 1 Травня, 63-а за №040720900410 від 20.11.2007 року, що укладена між ОСОБА_23 міською радою та ОСОБА_24 з обмеженою відповідальністю «Архбудінвест-Полісся» 24 квітня 2013 року укладена з дотриманням вимог законодавства та підписана повноважною особою.

Відповідно до п.3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Опорюваними є правочини, які Цивільний кодекс в імперативній формі не визнає недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними в судовому порядку за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи. До них належать переважно правочини вчинені: неповнолітньою особою за межами її цивільної правоздатності без згоди батьків, піклувальника (ст.. 222 ЦК України); фізичною особою, обмеженою у дієздатності (ст.. 223 ЦК України); під впливом помилок (ст.. 229 ЦК України); під впливом тяжкої обставини (ст.. 233 ЦК України).

Жоден із даних обставин оспорюваних правочинів не вказаний позивачами у своїй заяві.

Крім того позивачами не доведено належними доказами яким саме чином укладена додаткова угода зі змінами істотних умов договору буде впливати на їх законні права та свободи.

Відповідно до п. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог, тому відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14, 30, 33 Закону України «Про оренду землі», ст.. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.203, 215 ЦК України, та ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. П. Сингаївський