Постанова № 3612880, 29.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29.04.2009 р.                                                                                                     № 16/23

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Ярошевській Я.В.у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва проскасування податкових повідомлень - рішень На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.04.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.           Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Оболонському районі м. Києва: - від 22.04.08 № 0001572307/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 214088,54 грн., в тому числі основний платіж –142725,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції;

- від 22.04.08 № 0001562307/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 171270,00 грн., у тому числі основний платіж –114180,00 грн. та 57090,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- від 11.07.08 № 0001572307/1 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 214088,54 грн., в тому числі основний платіж –142725,69 грн. та 71362,85 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- від 11.07.08 № 0001562307/1 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 171270,00 грн., в тому числі основний платіж –114180,00 грн. та 57090,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- від 05.09.08 № 0001572307/2 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 214088,54 грн., в тому числі основний платіж –142725,69 грн. та 71362,85 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- від 05.09.08 № 0001562307/2 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 171270,00 грн., у тому числі основний платіж 114180,00 грн. та 57090,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- від 15.11.08 № 0001572307/3 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 214088,54 грн., в тому числі основний платіж –142725,69 грн. та 71362,85 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- від 15.11.08 № 0001562307/3 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 171270,00 грн. в тому числі основний платіж –114180,00 грн. та 57090,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняті відповідачем рішення суперечать вимогам податкового законодавства України і фактичним обставинам справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

          Відповідач заперечив проти позову, своє обґрунтування виклав в запереченні на позов та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

          За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд міста Києва,

встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів»зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 28.04.2005 року, ідентифікаційний код 33496598, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 597849.

          ДПІ у Оболонському районі м.Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Віннер Автомотів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06 по 30.09.07, про що складено Акт № 185-23-7 від 11.04.08.

          Перевіркою встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.1 ст.5, п.п. 8.1.2, п.п. 8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

          На підставі Акта перевірки № 185-23-7 від 11.04.08 ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001572307/0 від 22.04.08 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 252110,80 грн., у тому числі 169320,25 грн. –за основним платежем та 82790,55 грн. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення –рішення № 0001562307/0 від 22.04.08 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 303609,06 грн. у тому числі 202406,04 грн. –основний платіж та 101203,02 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

          Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку: податкове повідомлення –рішення від 22.04.08 № 0001572307/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 214088,54 грн., в тому числі основний платіж – 142725,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення –рішення від 22.04.08 № 0001562307/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 171270,00 грн., у тому числі основний платіж –114180,00 грн. та 57090,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, проте скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення –рішення без змін.

          За результатами розгляду скарг Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва виносились податкові повідомлення –рішення:

- від 11.07.08 № 0001572307/1 на загальну суму 252110,80 грн. (169320,25 грн. –основний платіж, 82790,55 грн. –штрафна санкція);

- від 11.07.08 № 0001562307/1 на загальну суму 303609,06 грн. (202406,04 грн. –основний платіж та 101203,02 грн. –штрафна санкція);

- від 05.09.08 № 0001572307/2 на загальну суму 252110,80 грн. (169320,25 грн. –основний платіж, 82790,55 грн. –штрафна санкція);

- від 05.09.08 № 0001562307/2 на загальну суму 303609,06 грн. (202406,04 грн. –основний платіж та 101203,02 грн. –штрафна санкція);

- від 15.11.08 № 0001572307/3 на загальну суму 252110,80 грн. (169320,25 грн. –основний платіж, 82790,55 грн. –штрафна санкція);

- від 15.11.08 № 0001562307/3 на загальну суму 303609,06 грн. (202406,04 грн. –основний платіж та 101203,02 грн. –штрафна санкція).

          З такими діями відповідача позивач не згоден, а тому звернувся до суду з вимогами, які просить задоволити в повному обсязі.

          Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши подані сторонами докази, приходить до наступних висновків.

          Повноваження органів податкової служби визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

          Статтею 11-1 цього Закону встановлені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових перевірок.

          Як вбачається з Акту перевірки, в результаті перевірки 11.04.08 ДПІ у Оболонському районі м. Києва встановила завищення загальної суми валових витрат на 664308,00 грн., яке пов’язано з:

- віднесенням до складу валових витрат витрат по оренді приміщення за контрактом від 19.10.05 № WGU/WA-PB, яке не використовувалось у господарській діяльності на загальну суму 570902,76 грн.;

- віднесення до складу валових витрат витрати, які не пов’язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства (серветки отримано від ПП «Шоколад Едвертайзинг»на суму 96999,96 грн. в тому числі ПДВ 16166,66 грн. по накладній від 08.05.07 № РН-21, цукерки отримано від ПП «Шоколад Едвертайзинг»на суму 15087,60 грн. у тому числі ПДВ 2514,60 грн. по накладній від 12.07.07. № РН-38.)

          Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 8.1.2 та п.п. 8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товариство в податковому обліку здійснювало амортизаційні відрахування на невиробничі фонди, які не пов’язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства, в результаті чого завищено амортизаційні відрахування на загальну суму 12973,00 грн.:

- різдвяний вертеп та установка, отримано від ТОВ «Лайт-поінт»на суму 60000,00 грн. у т.ч. ПДВ 10000,00 грн. по акту виконаних робіт від 25.12.06;

- ялинка, отримано від ТОВ «Лайт-поінт»на суму 30650,40 грн., у т.ч. ПДВ 5108,40 грн. по накладній № РН-38 від 18.12.06 р.

          Позивач вважає неправомірним визначення суми донарахувань, пов’язаних з віднесенням до складу валових витрат по оренді приміщення в сумі 570902,76 грн.

          Крім того, в ході перевірки встановлено заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 202406,04 грн. в результаті віднесення до складу податкового кредиту:

- витрат по оренді приміщення за контрактом від 19.10.05 № WGU/WA-PB, яке не використовувалось у господарській діяльності на загальну суму 114180,00 грн.;

- витрат, які не пов’язані з фінансового-господарською діяльністю підприємства (- різдвяний вертеп (постачальник ТОВ «Лайт-поінт»на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн. по податковій накладній від 23.11.06 № 10 на суму ПДВ 6000,00 грн., № 138 від 19.12.06 на суму ПДВ 4000,00 грн.), - гірлянди (постачальник ТОВ «Лайт-поінт»на суму 73291,02 грн. в т.ч. ПДВ 12215,17 грн. по податкові накладній від 23.11.06 №11), - ялинка (постачальник ТОВ «Лайт-поінт»суму 30650,40 грн., в т.ч. ПДВ 5108,40 грн. по податковій накладній від 18.12.06 № 109, від 23.11.06 №9), - серветки (постачальник ПП «Шоколад Едвертайзинг»на суму 96999,96 грн., в т.ч. ПДВ 16166,66 грн. по накладних від 28.03.07 № 22 на суму ПДВ 8083,33 грн. та від 08.05.07 № 32 на суму ПДВ 8083.33 грн.), - цукерки (постачальник «Шоколад Едвертайзинг»на суму 15087,60 грн. в т.ч. ПДВ 2514,60 грн. по накладних від 15.06.07 № 47 та від 18.06.07 № 51);

- суми ПДВ по придбаним невиробничим основним фондам у ТОВ «Віннер Автомотів».

          Позивач вважає неправомірним встановлення факту завищення суми податкового кредиту в частині віднесення до його складу сум орендної плати у розмірі 114180,00 грн.

          Суд не погоджується з такою думкою позивача з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Віннер Автомотів»згідно договору суборенди від 19.10.05 № WGU/WA-PB орендує у ТОВ «Віннер Груп Україна, Лтд»житловий будинок загальною площею 450 кв.м. Будинок орендується з метою використання під житло для проживання співробітників підприємства та їх сімей і інших фізичних осіб. Приміщення передано згідно акту прийому-передачі від 01.01.06. В даному будинку проживає генеральний директор ТОВ «Віннер Автомотів»у відповідності до п. 4.1.2 трудового контракту від 18.09.06.

          За умовами даного контракту підприємство виплачує працівникові (директору) основну річну заробітну плату у розмірі 10000,00 грн. крім заробітної плати може виплачуватись премія. Підпунктом 4.1.2 п. 4 контракту підприємство зобов’язане забезпечити працівника житлом (на безоплатній основі).

          Відповідно до п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          Підпункт 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону містить визначення сум витрат, які включаються до складу валових витрат підприємства.

          Підпунктом 5.3.1 Закону визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності, а саме фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених п. 5.6 і 5.7 цієї статті та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

          Пунктом 5.6 Закону передбачені особливості визначення складу витрат по оплаті праці.

          Так, п.п. 5.6.1 п.5.6 ст.7 передбачено, що з урахуванням норм п. 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі –працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

          Як доведено в судовому засіданні відповідачем і не спростовано позивачем, у перевіряємий період виплати по оренді житла генеральному директору не відбувались.

          За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що оскільки фактичних виплат по оренді в період, що перевірявся не здійснювалось, то суми орендної плати не можуть вважатись складовою частиною заробітної плати, а тому не можуть відноситись до складу валових витрат як витрати на оплату праці.

          Таким чином, в порушення вимог п.5.1 ст.5, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Віннер Автоматів»безпідставно віднесло до складу валових витрат витрати по оренді приміщення в сумі 570902,76 грн.

          Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

          Підпунктом 7.4.4 Закону визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням) не включається до складу податкового кредиту.

          Позивач, в порушення наведених норм відніс до складу податкового кредиту витрати по оренді приміщення на суму 114180,00 грн. по контракту від 19.10.05 № WGU/WA-PB.

          Відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків, такий платник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата. Та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 відсотків такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

          Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність визначення позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток в розмірі 169320,25 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 82790,5 грн., та з податку на додану вартість у розмірі 202406,04 грн. і штрафної санкції у розмірі 101203,02 грн.          

          Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що відповідач виконав покладений на нього законом обов’язок.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є не обґрунтований та такий, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –06.05.2009 р.