Ухвала суду № 36127705, 20.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 р.Справа № 2001/2а-368/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 08.11.2012р. по справі № 2001/2а-368/12

за позовом ОСОБА_2

до Балаклійської міської ради Харківської області

третя особа Державне підприємство "Балаклійський ремонтний завод"

про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до Балаклійського районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень та доповнень просить визнати рішення Балаклійської міської ради Харківської області 7 сесії 5 скликання № 243- V від 26.09.2006 року із змінами, внесеними рішенням Балаклійської міської ради 9 сесії 5 скликання № 299- V від 03.11.2006 року в частині передачі у комунальну власність територіальної громади м. Балаклія нежитлового приміщення площею 272 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 незаконним та його скасування, а також рішення від 27 грудня 2006 року № 467- V Балаклійської міської ради Харківської області в частині затвердження акту приймання-передачі цього нежитлового приміщення; зобов'язати Міністерство оборони України укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 272 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що 14 серпня 2003 року за результатами аукціону, проведеного Українсько-Російською товарною біржею, вона отримала право на укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 272 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, яке перебувало на балансі казенного підприємства «Балаклійський ремонтний завод» та в 2003 році було виставлено на продаж. Після цього вона неодноразово зверталася до керівництва Казенного підприємства «Балаклійський ремонтний завод»з вимогою надати необхідні документи для укладення договору купівлі-продажу, але ці документи їй надані не були. У зв'язку з ухиленням адміністрації Казенного підприємства «Балаклійський ремонтний завод» укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення вона зверталася за захистом своїх прав до Гостодарського суду Харківської області, рішенням якого Казенне підприємство «Балаклійський ремонтний завод» було зобов'язано укласти з нею договір купівлі-продажу спірного приміщення. Однак це рішення було скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду на підставі того, що на момент проведення аукціону з продажу об'єктів нерухомості її права як суб'єкта підприємницької діяльності не були порушені. 26.09.2006 року Балаклійською міською радою було прийнято рішення № 243-V «Про згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Балаклія житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури Казенного підприємства «Балаклійський ремонтний завод» із змінами, внесеними рішенням Балаклійської міської ради від 03 листопада 2006 року № 299-V, яким вирішено прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Балаклія житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури Казенного підприємства «Балаклійський ремонтний завод», у тому числі й вказане нежиле приміщення. 27 грудня 2006 року рішенням ради № 467- V затверджені акти приймання-передачі військового майна Казенного підприємства «Балаклійський ремонтний завод», а саме нежитлового будинку АДРЕСА_2 та житлового будинку по АДРЕСА_1 з нежитловими приміщеннями №№ 1,2,3 котельня 5-1 у м.Балаклія Харківської області. Вважає, що оскаржувані рішення радою прийняті з порушенням чинного законодавства і такими, що порушують її виключне право на укладення договору купівлі-продажу і виникнення права власності на нежитлове приміщення у АДРЕСА_1. Просить зобов'язати міністерство оборони України в особі КП МОУ «Балаклійській ремонтний завод» укласти з нею договір купівлі - продажу нежитлових приміщень , площею 272 мв. М розташованих за адресою АДРЕСА_1, згідно умов аукціону від 14.08.2003 р.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 08.11.2012р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ОСОБА_2, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 08.11.2012р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Вказує на неврахування судом наданих нею обгрунетувань та доказів.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів частково не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 14 серпня 2003 року Українсько-Російською товарною біржею був проведений аукціон з продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, яке знаходилось на балансі казенного підприємства Міністерства оборони України «Балаклійський ремонтний завод». За результатами аукціону право на укладення договору купівлі-продажу вказаного приміщення отримала ОСОБА_2, що підтверджується протоколом аукціону від 14.08.2003 року ( т. 1 а.с. 9).

Згідно пункту 30 Положення про порядок проведення продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю від 22 вересня 2000 року, затвердженого наказом Фонду Державного майна України та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2000 року за №692/4913, право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу і саме затверджений протокол є підставою для укладання протягом 10 днів договору купівлі-продажу.

Тобто до 24 липня 2003 року між КП МОУ «БРЗ» та позивачем повинен був укластися договір купівлі - продажу нерухомого майна яке було реалізовано на аукціоні. У разі необґрунтованої відмови в укладанні договору, або ігнорування законних вимог з боку попереднього власника, з цього моменту вважається порушеним право переможця аукціону на укладання договору.

Казенне підприємство «Балаклійський ремонтний завод» підпорядковане Міністерству оборони України і не має права самостійно розпоряджатися закріпленим майном без дозволу засновника та директор них органів. 16 травня 2003 року підприємство отримало дозвіл на відчуження будинку АДРЕСА_1, наданий «Додатковим переліком № 19 нерухомого військового майна Збройних сил України, яке може бути відчуджене», затвердженим рішенням Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності від 16.05.2003 року. Дозвіл мав строковий характер і продовжений не міг бути, про що свідчить п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1282 від 29.08.2002 року «Про затвердження Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних сил України від 16.05.2003 року.

Встановлено, що ОСОБА_2 із заявою до Комунального підприємства «Балаклійський ремонтний завод»щодо надання їй пакету документів для оформлення договору купівлі-продажу звернулася 02.11.2004 року, тобто через 14 місяців після проведення аукціону і отримала аргументовану відповідь, що 10-денний термін для укладення угоди, встановлений Положенням, сплинув, продовжити або відстрочити його не можливо.

Оскільки будинок АДРЕСА_1 тривалий час мав невизначений статус Казенне підприємство «Балаклійський ремонтний завод» звернулось до Балаклійської міської ради з листом про надання згоди на прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Балаклія житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури Казенного підприємства «Балаклійський ремонтний завод» (т. 1 а.с. 37). 25 вересня 2006 року до Балаклійської міської ради Харківської області звернулося Міністерство оборони України з листом-проханням прийняти у комунальну власність територіальної громади м. Балаклія житлового фонду та об»єктів соціальної інфраструктури, які перебувають в оперативному управлінні Казенного підприємства «Балаклійський ремонтний завод» (т.1 а.с. 40).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад.

Статтею 6 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» визначено порядок утворення, склад та роботи комісії з передачі об'єктів.

Пунктом 4 статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»визначено що разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

Відповідно до п. 51 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

31.08.2006 р. до Балаклійської міської надійшли листи директора комунального підприємства міністерства оборони України «Балаклійський ремонтний завод»та заступника міністра оборони України про надання згоди на прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Балаклія житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури КП МОУ «Балаклійський ремонтний завод», в тому числі й будинку за інв. № 192 по пров. Алієва, 2 у м. Балаклія (том 2, а.с. 7,8,9).

Вказані заяви були розглянуті на VII сесії Балаклійської міської ради V скликання, в результаті чого було прийнято рішення VII сесії Балаклійської міської ради V скликання, яким було надано згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Балаклія житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури КП МОУ «Балаклійський ремонтний завод»(т. 1а.с. 5).

11.09.2006 р. Розпорядженням Балаклійського міського голови № 43 від 11.09.2006 р. було створено комісію з питань приймання-передачі об'єктів у комунальну власність, до якого розпорядженням Балаклійського міського голови № 73 від 13.11.2006 р. було зміни в частині особового складу комісії (т. 1 а.с. 43).

03.11.2006 р. рішенням ІХ сесії Балаклійської міської ради V скликання № 299-V було внесено зміни до рішення VII сесії Балаклійської міської ради V скликання від 26.09.2006 р. № 243-V в частині зміни організації, до оперативного управління якої передаватиметься житловий фонд та об'єкти соціальної інфраструктури КП МОУ «Балаклійський ремонтний завод» ( т. 1 а.с. 6).

27.12.2006 р. рішенням ХІІ сесії Балаклійської міської ради V скликання від 27.12.2006 р. № 467-V було затверджено акти приймання-передачі нежитлового будинку АДРЕСА_2 та житлового будинку АДРЕСА_1 та умови затвердження актів приймання передачі житлових будинків КП МОУ «Балаклійський ремонтний завод»у комунальну власність територіальної громади м. Балаклія (т. 1 а. с. 7,8).

З вищенаведеного вбачається, що оскаржувані позивачем рішення Балаклійської міської ради прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Процедура передачі об'єктів права з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах чітко визначена.

Відповідно частини 1 статті 71 КАС кожна з сторін повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти задоволення позову.

Оскаржувані позивачем рішення прийняті у відповідності до вимог Законів України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та «Про місцеве самоврядування в Україні», якими визначено процедуру передачі майна з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів, підстав для їх скасування не має.

Колегія суддів зазначає, що позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на листи від 19 та 26 серпня 2003 року в яких вона зверталася до адміністрації заводу з проханням укласти договір і відповіді на ці листи не отримала ( т. 1 а. с. 136, 137). Дані листи були отримані комендантом заводу ОСОБА_3.

Судом першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_3, який вказав, що підписав, вище вказані листи, значно пізніше на прохання позивача, листи до канцелярії підприємства не надавав. Представник Державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод»зазначив, що на момент отримання листів свідок працював комендантом КП «Балаклійський ремонтний завод»і в силу своїх посадових обов'язків не мав права на отримання кореспонденції. Також в матеріалах справи відсутні будь які належні докази вручення листів 19 та 26 серпня 2003 року Державному підприємству «Балаклійський ремонтний завод»такі як відмітка посадової особи канцелярії, поштові квитанції тощо.

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_4 підтвердив той факт, що позивачці адміністрація КП «Балаклійський ремонтний завод»не чинила перешкод в укладенні договору купівлі-продажу, а саме пояснив, що приблизно в жовтні 2004 року йому директором КП «Балаклійський ремонтний завод»було доручено допомогти гр. ОСОБА_2 в отриманні довідки з Балаклійського бюро технічної інвентаризації необхідної для укладення зазначеного вище договору.

В суді сапеляційної інстанції позивачка пояснила, що дані листи фактично підписані ОСОБА_3 у 2004 чи 2005 р.

Відповідно зазначені листи не можуть бути доказом своєчасного вчинення позивачкою дій на укладання договору.

Встановлено, що позивач зверталася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про зобов'язання ДП «Балаклійський ремонтний завод»укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22 листопада 2006 року (а.с.10,11) позовні вимоги задоволенні у повному обсязі. Але Харківським апеляційним господарським судом вказане рішення скасоване та у задоволенні позовних вимог відмовлено постановою від 01 березня 2007 року (а.с.12,13), так як в даному випадку справа не підсудна господарським судам у зв'язку з тим, що позивач виступав на аукціоні як фізична особа, а не фізична особа підприємець.

Позивачем не доведено та не надано доказів звернення до інших судів з заявою про захист свого порушеного права, а саме відмови ДП «Балаклійський ремонтний завод»у укладанні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 в встановлений законом строк. В подальшому укласти договір купівлі-продажу ДП «Балаклійський ремонтний завод»відмовлялося у зв'язку з тим, що позивач звернулася з листом про намір укласти договір лише 14 жовтня 2004 року і минув значний час з моменту проведення аукціону, експертна оцінка нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 втратила чинність та сплив строк передбачений пункт 30 Положення про порядок проведення продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю від 22 вересня 2000 року, затвердженого наказом Фонду Державного майна України та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2000 року за №692/4913.

Відповідно до ч.3. ст.640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Позивач мала протокол від 14 серпня 2003 року про визначення переможця аукціону, щодо придбання нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, який надавав правові підстави для укладання договору купівлі-продажу спірної будівлі, форма типового договору затверджена наказом Фонду Державного майна України від 18.11.1996 року №1398 зареєстровано в міністерстві Юстиції України 30 грудня 1996 року за N 771/1796.(наказ втратив чинність 25.09.2005 р. на підставі наказу від 22.08.2005 №2411), але до суду не надано належно направленою пропозиції, щодо укладання договору.

Встановлено, що з боку позивача не надано доказів, які підтверджують правове обґрунтування позову, не повідомлено про наявність доказів та не заявлялося клопотань про витребування таких доказів. Тобто позовна заява та твердження про порушення прав та охоронювальних законом інтересів ОСОБА_2 ґрунтується лише на її припущеннях можливості порушення її прав.

Щодо посилань на різницб в адресах дому де знаходиться спірне приміщення, то наведене не впливає на вирішення справи по суті, позивачка не заперечує що зазначені адреси стосуються однієї будівлі, де знаходиться спірне приміщення.

Також не впливає на вирішення справи по суті помилкове зазначення в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, тако помилка підлягає виправленні судом першої інстанції згідно ст.169 КАС України.

Також не впливає на вирішення справи посилання позивача, щодо дій (бездіяльності) іншим переможців аукціону, оскільки їх правовідносини, які винекли на підставі проведеного аукціону стосуються даного спору, та не можуть впливати на оцінку дій осіб що берут участь у розгляді по даній справі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Проте, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги щодо зобов'язання Міністерство оборони України укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 272 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Разом з тим, вимоги щодо зобов'язання Міністерство оборони України укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 272 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 не підпадають під юрисдикцію адміністративного суду у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки це не є публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами ч.1 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.

З огляду на викладене, необхідно закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог, а враховуючи, що господарським судом встановлено, що позивачка при проведенні аукціону діяла як фізична особа, суд роз'яснює, що даний спір виходячи з приписів ст. 15 ЦПК України підсудний місцевому загальному суду в порядку цивільного провадження.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Міністерство оборони України укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 272 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з закриттям провадження в цій частині, в іншій частині колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 157, 160, 165, 195, 198, 200, 203, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 08.11.2012р. скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання Міністерство оборони України в лице КП МОУ «Балаклійський ремонтний завод» укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 272 кв.м. разтошованого за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_2, згідно умов аукціону який був проведенний 14.08.2003р., в цій частині прийняти нове рішення, яким провадження по справі закрити, роз'яснивши право звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 08.11.2012р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2013 р.