Ухвала суду № 36127526, 10.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р.Справа № 2а-3620/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Возко» до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області, за участю прокуратури Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

04.07.2012 року публічне акціонерне товариство «Возко» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Миколаївській області), за участю прокуратури Миколаївської області, та після уточнення позовних вимог просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000302301 від 20.10.2011 року, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 1285083 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2012 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Возко» задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 20.10.2012 року Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби посилалась на те, що в ході проведення перевірки ПАТ «Возко» було встановлено порушення позивачем вимог п. 201.1 «е» ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту на 1 285 083 грн. та, відповідно, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання з податку на додану вартість та сумою податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року. Податковий орган посилався на те, що ПАТ «Возко» було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, які не були оформлені належним чином.

У зв'язку з викладеним, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2012 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Возко».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.09.2011 року по 05.10.2011 року Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцією у Миколаївській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Возко» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1792/23/00310781 від 12.10.2011 року, на підставі якого Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцією у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000302301 від 20.10.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1285083 грн.

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення ПАТ «Возко» п. 201.1 «е», «и» ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за липень 2011 року та, відповідно, до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний період.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ПАТ «Возко», Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція у Миколаївській області посилалась на те, що податкові накладні, на підставі яких підприємством було сформовано податковий кредит не були оформлені належним чином. В свою чергу, відповідно до вимог Податкового кодексу України порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ПАТ «Возко», зважаючи на наступне:

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього кодексу.

Згідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, відповідно до вимог норм чинного законодавства виникнення права на бюджетне відшкодування ставиться у залежність від правомірності формування податкового кредиту.

П.п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПАТ «Возко» були укладені угоди з ТОВ «Золотий Екаватор», МПП «Зинит», ТОВ «Полімер Пак», ТОВ «Галхімімпекс», ТОВ «ТМР-Україна», ТОВ «Вознесенський шкірсировий завод», за наслідками виконання яких, отримав від контрагентів податкові накладні на загальну суму ПДВ 1 285 083 грн. Сума податку на додану вартість, сплачена постачальникам, була включена позивачем до складу податкового кредиту та, в подальшому, заявлена до бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року.

В підтвердження виконання умов укладених договорів, ПАТ «Возко» були надані первинні документи, зокрема, договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі товарів, прибуткові ордери, накладні.

В свою чергу, підставою для зменшення ПАТ «Возко» суми бюджетного відшкодування Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцією у Миколаївській області зазначено саме порушення порядку заповнення податкових накладних.

Відповідно до абз. 1, 2, 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п. «е» та «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити, зокрема, як опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, а також вид цивільно-правового договору.

В наданих позивачем копіях податкових накладних, зазначено опис (номенклатура) товарів/послуг,а їх кількість і обсяг, а також вид цивільно-правового договору.

Судом першої інстанції було оглянуто в судовому засіданні оригінали податкових накладних та встановлено, що податкові накладні заповнені належним чином та мають всі передбачені Податковим кодексом України обов'язкові реквізити.

Будь-яких доказів в підтвердження неналежного оформлення податкових накладних, на підставі яких ПАТ «Возко» було сформовано податковий кредит та, в подальшому, заявлено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, відповідачем надано не було.

В свою чергу, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. За змістом п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

В даному випадку, податкові накладні, надані ПАТ «Возко» заповнені особами, які зареєстровані як платник податку в податковому органі.

Зважаючи на зазначене, податкові накладні надані контрагентами-постачальниками ПАТ «Возко» мають статус належного податкового документа в силу пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит, та заявлене бюджетне відшкодування в сумі 1 285 083 грн. відповідають вимогам п.201.1 ст.200 ПК України та надають позивачу право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Наявність інших підстав для зменшення позивачеві сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість податковим органом не досліджувалась.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ПАТ «Возко» було дотримано вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на податковий кредит та, відповідно, на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000302301 від 20.10.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1285083 грн. прийнято Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцією у Миколаївській області необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв