Ухвала суду № 36127488, 23.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р.Справа № 2а-6369/11/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року по справі за позовом дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

29.12.2011 року дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області (правонаступником якої є Каховська об'єднана державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2011 року № 0000142300, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 88 268,25 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 44134,13 грн.; від 17.08.2011 року № 0000122300, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7576 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1894 грн.; від 17.08.2011 року № 0000132300 про збільшення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6060 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1515 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року адміністративний позов дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області від 17 серпня 2011 р. №№ 0000122300 та 0000132300.

Частково скасовано податкове повідомлення-рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області від 6 вересня 2011 р. № 0000142300 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 34 098,31 грн., в тому числі за основним платежем на 9 625,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 24 473,31 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 26.07.2012 року Каховська об'єднана державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» вимог Закону України «Про оподаткування підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством було занижено податок на прибуток та податок на додану вартість.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 20.07.2011 року по 26.07.2011 року Великолепетиською міжрайонною державною податковою інспекцією в Херсонській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.11.2008 року по 01.07.2009 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 141/2301/00956537 від 03.08.2011 року, на підставі якого Великолепетиською міжрайонною державною податковою інспекцією в Херсонській області винесено податкові повідомлення-рішення від 17.08.2011 року № 0000122300, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7576 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1894 грн.; від 17.08.2011 року № 0000132300 про збільшення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6060 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1515 грн.

В свою чергу, у період з 03.08.2011 року по 09.08.2011 року Великолепетиською міжрайонною державною податковою інспекцією в Херсонській області також була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 149/2301/00956537 від 18.08.2011 року, на підставі якого Великолепетиською міжрайонною державною податковою інспекцією в Херсонській області винесено податкове повідомлення-рішення від 06.09.2011 року № 0000142300, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 88 268,25 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 44134,13 грн.

За результатами проведених перевірок податковим органом було встановлено порушення дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» вимог податкового законодавства.

Так, в акті перевірки від 03.08.2011 року Великолепетиська міжрайонна державна податкова інспекція в Херсонській області посилалась на те, що підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» було завищено валові витрати та податковий кредит по операціям з ПП «Авіта-Х», які вчинені без мети реального настання правових наслідків, за відсутності у контрагентів необхідних умов та ресурсів для виконання укладених договорів.

Податковий орган також посилався на те, що підприємством було включено до складу валових витрат витрати на отримання маркетингових послуг, інформаційно-консультативних послуг, які не підтверджені складеними належним чином первинними документами. Іншим порушенням, яке було виявлено в ході проведеної перевірки стало завищення валових витрат по операціям по перевезенню зернової продукції, оскільки податковим органом не встановлено

наявності договорів найму транспортного засобу, нотаріально посвідченого з кожною окремою фізичною особою на окремий транспортний засіб.

В акті перевірки від 18.08.2011 року також зазначено, що дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» було завищено валові витрати у зв'язку з включенням до їх складу витрат на проведення аудиту, не підтверджених належними первинними документами.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позовних вимог дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор», зважаючи на наступне:

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Також, до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону (пп.5.2.9 п. 5.2 ст.5 Закону).

Крім того, відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п.5.11 Закону).

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В ході проведення перевірки Великолепетиською міжрайонною державною податковою інспекцією в Херсонській області було встановлено, що між ДП «ДАК «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» та ПП «Авіта-Х» у період 2008-2009 років було укладено договори про фумігацію, дезінсекцію, дератизацію.

За результатом виконання робіт було складено акти-приймання робіт.

В акті перевірки податковий орган посилався на те, що зазначені господарські операції між ДП «ДАК «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» та ПП «Авіта-Х» є нікчемними та недійсними, не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки згідно матеріалів кримінальної справи № 71-558 ПП «Авіта-Х» було створено за винагороду, з метою сприяння діючим підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, розкраданню державних грошових коштів.

В свою чергу, слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Судом першої інстанції встановлено, що отримання позивачем послуг від ПП «Авіта-Х» підтверджується бухгалтерськими та податковими накладними, доцільність придбання цих послуг пояснюється специфікою здійснення власної оподатковуваної господарської діяльності.

В свою чергу, податковим органом не досліджувалось питання реальності здійснення господарських операцій, а висновок про відсутність підстав для формування валових витрат та податкового кредиту зроблено лише у зв'язку з порушенням кримінальної справи.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача пояснив, що фумігація є обов'язковою для повноцінної роботи елеватора, а її проведення потребує дотримання певних узгоджень з іншими установами і це відображається документально, і є однією із умов для зберігання зернових та захисту їх від шкідників.

Таким чином, висновок податкового органу про завищення ДП «ДАК «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» валових витрат та податкового кредиту по операціям з ПП «Авіта-Х» є необґрунтованим, а тому визначення позивачеві у зв'язку з цим податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень № 0000122300 та № 0000132300 є незаконним.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 06.09.2011 року № 0000142300 про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток на суму 132 402,38 грн., у тому числі за основним платежем на 88 268,25 грн. та за штрафними санкціями на 44 134,13 грн., прийнятого на основі акта перевірки акта від 18.08.2010 р. № 149/2301/00956537, слід зазначити наступне:

Підставою його прийняття став висновок Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області про завищення позивачем задекларованих валових витрат у зв'язку з віднесенням до їх складу витрат по операціям з надання маркетингових послуг та послуг з проведення аудиту, не підтверджених належними первинними документами, а також по операціям з надання транспортних послуг фізичними особами-підприємцями, оформлених договорами не посвідченими в установленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2010 року позивачем було укладено договір інформаційно-консультаційних послуг № 01/10 з ПП ОСОБА_2 (а.с. 54).

Виконання робіт підтверджується актами здачі результатів наданих послуг (а.с. 55-61).

13.05.2010 року між дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» та Державною акціонерною компанією «Хліб України»

було укладено договір про надання юридичних та інформаційно-консультативних послуг на умовах абонентського обслуговування № 11977 (а.с. 40-43).

У підтвердження виконання робіт за вказаним договором дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» були надані акти про надання послуг (а.с. 44-53).

Також позивачем були подані договори про надання консультаційно-інформаційних послуг від 02.11.2010 року, укладені з ПП ОСОБА_3 та договір про надання послуг від 10.12.2010 року № 13, укладений з ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (а.с. 65-66, 67-68).

У підтвердження виконання вказаними контрагентами господарських операцій позивачем були надані акти прийняття-здачі робіт (65, 66, 108). Крім того, були надані акти виконаних робіт, складені з Херсонським ОДП ДАК «Хліб України» (а.с. 62-64).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не було підтверджено належними первинними документами виконання господарських операцій по наданню маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг. Надані акти приймання-здачі робіт містять лише узагальнену інформацію про найменування наданих послуг, не розкривають суть господарської операції та зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Інших доказів, які свідчать про виконання зазначених робіт контрагентами, та які містять необхідну інформацію про виконувані роботи, їх характер, обсяги та ін. позивачем надані не були.

Таким чином, колегія суддів вважає, що дочірнім підприємством державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» було неправомірно включено до складу валових витрат витрати по наданню маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг ДАК «Хліб України», ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та Херсонським ОДП ДАК «Хліб України» на загальну суму 307 987 грн.

В свою чергу, з матеріалів справи встановлено, що надання транспортних послуг ДП ДАК «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» здійснювалось фізичними особами на підставі договорів, укладених між позивачем та фізичними особами (виконавцями).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в укладених між ДАК «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» та фізичними особами (виконавцями) договорах, не міститься посилань на те, що виконавці є суб'єктами підприємництва.

В свою чергу згідно п.п. 1, 2 ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортних засобів за участю фізичної особи укладається у письмовій формі та підлягає обов'язковому нотаріальному засвідченню.

В даному випадку, договори про надання транспортних послуг, укладені з фізичними особами не були нотаріально посвідчені.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірною думку суду першої інстанції стосовно того, що позивач при здійснені господарських операцій з фізичними особами по залученню їх до надання транспортних послуг не виконав вимоги для належної організації цього господарського процесу, що виразилось у неналежному документальному оформленні договірних відносин щодо надання транспортних послуг фізичними особами, у зв'язку з чим у позивач неправомірно відніс вказані витрати до складу валових.

В свою чергу, 05.11.2010 року позивачем було укладено з ТОВ «Міжнародний інститут аудиту» договір № 14/15 на виконання аудиторських послуг (а.с. 91-92).

Згідно укладеного договору ТОВ «Міжнародний інститут аудиту» надавав позивачеві аудиторські послуги стосовно інвентаризації необоротних активів, основних фондів та підтверджував їх перелік, що включався до цілісного майнового комплексу, що підлягали незалежній оцінці.

Судом першої інстанції встановлено, що послуги аудиту пов'язані з реорганізацією позивача, яка проводилась на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. № 764.

За наслідками проведеного аудиту було складено аудиторський висновок, який скріплений підписами та печатками виконавців.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач при здійснені цієї господарської операції не мав альтернативи залучати чи не залучати аудиторську фірму до незалежної оцінки власних активів на виконання Постанови Кабінету Міністрів України, і тому правомірно відніс ці витрат до складу валових витрат для формування оподатковуваного прибутку.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що податковим органом неправомірно було застосовано до ДП ДАК «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» підвищений розмір штрафної санкції за повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки всі порушення стосовно визначення оподатковуваного прибутку позивачем були допущені у податкових періодах, які передували як першій так і другій перевірці та вступу в дію Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення від 06.09.2011р. №000142300 підлягає скасуванню саме в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 34 098,31 грн., в тому числі за основним платежем на 9 625,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 24 473,31 грн.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв